- •61. Підстави та порядок виникнення та припинення права постійного землекористування.
- •62. Право обмеженого користування: емфітевзис і суперфіцій.
- •63. Поняття і юридичні ознаки договору оренди землі.
- •64. Поняття і особливості договору оренди землі.
- •65. Права і обов’язки орендаря і орендодавця земельної ділянки.
- •66. Особливості оренди земельних ділянок для створення індустріальних парків.
- •67. Специфіка припинення права оренди земельної ділянки.
- •68. Особливості виникнення права землекористування на умовах оренди.
- •69. Правове регулювання оренди земель сільськогосподарського та іншого призначення.
- •70. Особливості розірвання договору оренди земельної ділянки.
- •71. Особливості використання земельної ділянки для здійснення концесійної діяльності
- •72. Виникнення земельних прав при проведенні аукціонів
- •73. Права та обов`язки землекористувачів
- •74. Поняття та стадії механізму реалізації прав на землю
- •75. Процедура припинення прав на землю
- •76.Викуп земельних ділянок для суспільних потреб
- •77.Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
- •78.Поняття та класифікація обмежень прав на землю
- •79.Обмеження прав на землю,які випливають із права добросусідства
- •80.Земельні сервітути
- •81. Поняття та класифікація гарантій прав на землю
- •82. Форми та способи захисту прав на землю
- •83. Відшкодування збитків власникам земельних ділянок і землекористувачам
- •84. Земельні спори: поняття і класифікація
- •85. Система і компетенція органів, що вирішують земельні спори
- •87. Економіко-правовий механізм у сферы земельних відносин
- •Правовий режим земельного податку
- •Об’єкти оподаткування
- •Платники земельного податку
- •Пільги зі сплати земельного податку
- •Порядок сплати
- •Юридична відповідальність за несплату земельного податку
- •Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель
- •Виділення коштів бюджету для відновлення попереднього стану земель
- •Звільнення від плати за земельні ділянки у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану
- •Компенсація зниження доходу внаслідок тимчасової консервації земель
- •Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- •Платні управлінські (адміністративні) послуги у сфері земельних відносин
- •89. Суб'єкти та об'єкти плати за землю та пільги
- •90. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- •Глава 36 зку Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва Стаття 207. Умови відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- •96.Особливості правової охорони ґрунтів
- •97.Особливості охорони земель сільськогосподарського призначення
- •98.Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства
- •99.Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •100 Особливості відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки.
- •106 Використання земель громадянами у межах населених пунктів
- •107 Особливості права власності на землю та права землевикористання на забудовані земельні ділянки
- •108 Поняття, склад та специфіка використання земель, що особливо охороняються
- •109 Поняття, склад та загальна характеристика земель лісогосподарського призначення
- •110 Правові форми використання земель лісогосподарського призначення
- •111. Особливості правового режиму особливо цінних земель.
- •Особливості правового режиму земель у межах населених пунктів
- •Особливості правового режиму земель загального користування в населених пунктах
- •Поняття і склад земель житлової та громадської забудови
- •Характеристика Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
- •116. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності
- •117. Поняття та класифікація обмежень прав на землю
- •118. Обмеження прав на землю, які випливають із права добросусідства
- •119. Земельні сервітути
- •120. Поняття та класифікація гарантій прав на землю
- •121.Правові форми використання земель лісогосподарського призначення
- •122.Загальна характеристика земель водного фонду
- •123.Правові форми використання земель водного фонду
- •124.Обмеження права користування землями водного фонду
- •125.Загальна характеристика земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення
99.Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності
Земельне правопорушення – це суспільно шкідлива дія чи бездіяльність, що суперечать нормам земельного права, за вчинення якої винна, деліктоздатна особа несе юридичну відповідальність.
Перелік видів правопорушень земельного законодавства закріплений у ст. 211 ЗК України. Він включає: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) не проведення рекультивації порушених земель та інші [4].
Наведений перелік не є вичерпним, тому ч.2 статті 211 ЗК України передбачено, що законом може бути встановлена відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою припиняється в разі:
- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
- систематична несплата земельного податку або орендної плати.
До речі, що стосується плати за землю у формі земельного податку або орендної плати, то ст.12 Закону України “Про плату за землю” визначає широке коло пільговиків, які звільняються від такого платежу або користуються його зменшеною сумою, а це - різноманітні підприємства, установи, організації, заклади, тощо. Також відсутній механізм інвентаризації платників податку. Така ситуація сприяє розвитку зловживань на цій основі, а тому вважаємо, що перелік слід кардинально переглянути і скоротити до мінімальної кількості пільговиків з метою недопущення безвідповідального ставлення до землі.
Разом з припиненням права користування землею, земельне законодавство передбачає також припинення права власності на землю (ст. 140 Земельного кодексу України).
Право користування землею і право власності на землю може бути також припинено у зв'язку з визнанням угод щодо землі недійсними. Мова йде тільки про випадки припинення права користування землею і права власності на землю, які за своїм змістом є санкціями, тому що є деякі інші випадки, наприклад, добровільна відмова від земельної ділянки тощо.
100 Особливості відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки.
Визначення поняття «самовільне зайняття земельних ділянок» міститься в Законі України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Відповідно до абзацу десятого ст. 1 цього Закону самовільне зайняття земельних ділянок – це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації. Також Земельний кодекс України містить заборону щодо використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації (ч. 3 ст. 125 Кодексу). Тобто за законодавством без належного оформлення права власності, права користування чи оренди, та їх державної реєстрації будь-яке використання землі можна вважати самовільним зайняттям земельної ділянки. Водночас, у листі Державного комітету України по земельних ресурсах «Щодо застосування терміна «самовільне зайняття земельної ділянки» від 16 серпня 2006 р. № 14-17-4/6045 йдеться, що кваліфікація даного правопорушення правоохоронними органами здійснюється по-різному. Зокрема, досить часто громадяни та юридичні особи, яким земельні ділянки надані у власність чи користування рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, приступають до їх використання до виникнення права власності чи права користування ними (до оформлення правовстановлюючих документів). У разі виявлення вищезазначених порушень, державний інспектор повинен діяти у такому порядку: 1. скласти акт перевірки, у якому зазначати, що земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, а також вказати підстави, на основі яких набуто право на земельну ділянку (наявність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, угоди про міну, дарування, успадкування, купівлю-продаж тощо); 2. одночасно із складанням акта видати припис особі, яка використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, з вимогою припинити порушення земельного законодавства; 3. у разі невиконання припису, скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та видати повторний припис з такою ж вимогою. За невиконання вимог припису на порушника накладається адміністративне стягнення за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 4. після закінчення терміну, визначеного у повторно виданому приписі, державний інспектор перевіряє виконання вимог, зазначених у ньому, і складає акт перевірки (зазначає у ньому стан усунення порушення). Протокол про адміністративне правопорушення за невиконання повторного припису не складається, оскільки у ньому була зазначена аналогічна першому припису вимога (відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення).
|