Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_zemelnoe.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
267.51 Кб
Скачать

99.Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності

Земельне правопорушення – це суспільно шкідлива дія чи бездіяльність, що суперечать нормам земельного права, за вчинення якої винна, деліктоздатна особа несе юридичну відповідальність.

Перелік видів правопорушень земельного законодавства закріплений у ст. 211 ЗК України. Він включає: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) не проведення рекультивації порушених земель та інші [4].

Наведений перелік не є вичерпним, тому ч.2 статті 211 ЗК України передбачено, що законом може бути встановлена відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою припиняється в разі:

- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

- систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До речі, що стосується плати за землю у формі земельного податку або орендної плати, то ст.12 Закону України “Про плату за землю” визначає широке коло пільговиків, які звільняються від такого платежу або користуються його зменшеною сумою, а це - різноманітні підприємства, установи, організації, заклади, тощо. Також відсутній механізм інвентаризації платників податку. Така ситуація сприяє розвитку зловживань на цій основі, а тому вважаємо, що перелік слід кардинально переглянути і скоротити до мінімальної кількості пільговиків з метою недопущення безвідповідального ставлення до землі.

Разом з припиненням права користування землею, земельне законодавство передбачає також припинення права власності на землю (ст. 140 Земельного кодексу України).

Право користування землею і право власності на землю може бути також припинено у зв'язку з визнанням угод щодо землі недійсними. Мова йде тільки про випадки припинення права користування землею і права власності на землю, які за своїм змістом є санкціями, тому що є деякі інші випадки, наприклад, добровільна відмова від земельної ділянки тощо.

100 Особливості відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки.

Визначення поняття «самовільне зайняття земельних ділянок» міститься в Законі України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Відповідно до абзацу десятого ст. 1 цього Закону самовільне зайняття земельних ділянок – це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Також Земельний кодекс України містить заборону щодо використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації (ч. 3 ст. 125 Кодексу). Тобто за законодавством без належного оформлення права власності, права користування чи оренди, та їх державної реєстрації будь-яке використання землі можна вважати самовільним зайняттям земельної ділянки.

Водночас, у листі Державного комітету України по земельних ресурсах «Щодо застосування терміна «самовільне зайняття земельної ділянки» від 16 серпня 2006 р. № 14-17-4/6045 йдеться, що кваліфікація даного правопорушення правоохоронними органами здійснюється по-різному. Зокрема, досить часто громадяни та юридичні особи, яким земельні ділянки надані у власність чи користування рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, приступають до їх використання до виникнення права власності чи права користування ними (до оформлення правовстановлюючих документів).

У разі виявлення вищезазначених порушень, державний інспектор повинен діяти у такому порядку:

1.                     скласти акт перевірки, у якому зазначати, що земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, а також вказати підстави, на основі яких набуто право на земельну ділянку (наявність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, угоди про міну, дарування, успадкування, купівлю-продаж тощо);

2.                     одночасно із складанням акта видати припис особі, яка використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, з вимогою припинити порушення земельного законодавства;

3.                     у разі невиконання припису, скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та видати повторний припис з такою ж вимогою. За невиконання вимог припису на порушника накладається адміністративне стягнення за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

4.                     після закінчення терміну, визначеного у повторно виданому приписі, державний інспектор перевіряє виконання вимог, зазначених у ньому, і складає акт перевірки (зазначає у ньому стан усунення порушення). Протокол про адміністративне правопорушення за невиконання повторного припису не складається, оскільки у ньому була зазначена аналогічна першому припису вимога (відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]