Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_zemelnoe.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
267.51 Кб
Скачать

87. Економіко-правовий механізм у сферы земельних відносин

Економіко-правовий механізм у галузі земельних відносин включає в себе систему засобів майнового характеру, що спрямовані, з одного боку, на створення фінансової основи для виконання функцій держави у галузі земельних відносин, а з іншого – на стимулювання економічними засобами раціонального використання, охорони та відтворення земель.

Виходячи із цього, можна умовно виділити такі основні складові економіко-правового механізму у галузі земельних відносин:

  • (1) плату за землю;

  • (2) засоби економічного стимулювання раціонального використання, відтворення та охорони земель;

  • (3) відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

  • (3) запровадження платних управлінських послуг у галузі земельних відносин;

  • (4) засоби, спрямовані на розподіл та витрачання коштів для забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення земель.

Розглянемо детально кожну з перерахованих складових.

Правове регулювання плати за землю

Законодавчий підхід до визначення терміну «плата за землю» нещодавно зазнав змін. Якщо раніше дане поняття включало земельний податок та орендну плату за будь-які землі (див. нечинний нині ЗУ «Про плату за землю»), згідно із пп.14.1.147 ст.14 ПКУ плата за землю – це «загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності». Згідно із ПКУ, земельний податок – це «обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів» (пп.14.1.72 ст.14 ПКУ); орендна плата [за земельні ділянки державної і комунальної власності] - це «обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою» (пп. 14.1.136 ПКУ).

Підхід, за яким орендна плата має режим обов’язкового платежу, видається хибним, оскільки таким чином спотворена природа орендних відносин як відносин, що повинні ґрунтуватися на засадах юридичної рівності сторін.

Значення плати за землю полягає не лише у наповненні відповідних бюджетів або реалізації економічних інтересів власника. Плата за землю стимулює ефективне та раціональне використання землі.

Правовий режим земельного податку

Основними юридичними ознаками земельного податку, що випливають із положень чинного законодавства, є специфічні (1) об’єкти оподаткування та (2) платники податку, а також (3) правила обчислення, (4) пільги щодо сплатиземельного податку, а також (5) порядок його сплати.

NB. Слід відрізняти земельний податок від фіксованого сільськогосподарського податку. Останній справляється відповідно до гл.2 розд.ХІV ПКУ. Фіксований сільськогосподарський податок хоча й має об’єктом оподаткування, як і земельний податок, земельну ділянку (за ст.302 ПКУ, об’єктом оподаткування є «площа сільськогосподарських угідь»), проте на цьому їхні спільні риси вичерпуються. Економічний зміст фіксованого сільськогосподарського податку інший: це не лише плата за використання земельної ділянки, але й замінник ще кількох видів податків (ст.307 ПКУ). Платниками цього податку можуть бути лише зазначені у ст.301 ПКУ суб’єкти (визначальний критерій – отримання доходу переважно (понад 75%) за рахунок виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції). Перехід на оподаткування фіксованим податком відбувається на добровільній основі за бажанням платника, податок характеризується особливими правилами обчислення та порядком справляння тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]