320. Маркетинг слід розглядати як:

інструмент підвищення ефективності системи будь-якої сфери;

засіб забезпечення ефективності виробничої діяльності;

процес вивчення, формування і задоволення потреб споживачів з метою одержання прибутку;

знаряддя забезпечення ефективності сфери обміну.

207. Маркетинг є ключовою функцією менеджменту, оскільки:

більшість управлінських рішень ґрунтуються на маркетингових розробленнях;

найвідповідальніші рішення потребують даних маркетингу;

тільки функція управління колективом людей не потребує маркетингу;

усі відповіді є правильними.

323. Об’єктом маркетингу є:

товар;

канали збуту;

конкуренти;

очікуваний прибуток.

197. До підсистеми маркетингу фірми не належать:

реклама;

продаж;

інформаційне забезпечення;

фінансове забезпечення.

195. До маркетингової підсистеми фірми варто включити:

підсистему кадрів, підсистему фінансів;

підсистему технолога, підсистему виробництва;

підсистему збуту, реклами;

таку підсистему у відповідях не названо.

322. Яка із перерахованих орієнтацій комерційної діяльності відповідає сучасній концепції маркетингу?

товарна орієнтація;

виробнича орієнтація;

збутова орієнтація;

орієнтація на споживача, суспільство в цілому.

317. Передумовами виникнення маркетингу є:

1. розширення товарного асортименту;

2. розширення активів і пасивів підприємства;

3. наявність конкурентного середовища щодо виробників та споживачів продукції;

4. здійснення цінової політики.

1. Визначення маркетингу містить у собі всі перераховані елементи, крім:

1. максимізації прибутків;

2. створення собівартості;

3. урахування суспільних цінностей;

4. створення цільового ринку;

2. Якщо фірма запропонувала металопродукцію, сертифіковану міжнародним стандартом, і з цим пов’язує свій успіх на ринку, то їй треба застосовувати концепцію управління:

1. удосконалення виробництва;

2. якісного продукту;

3. інтенсифікації комерційних зусиль;

4. соціально-етичного маркетингу.

3. Період функціонування "товарної орієнтації" характеризується:

1. розширенням товарного асортименту;

2. покращанням товарної номенклатури;

3. оптимізацією каналів збуту;

4. поліпшенням якості товарів без серйозного врахування потреб споживачів.

4. Які з перелічених принципів діяльності суб’єктів господарювання не відповідають маркетинговій орієнтації фірми?

1. Гнучкість, висока мобільність діяльності та пристосування до навколишнього середовища;

2. науковий підхід до розв’язання проблем, використання програмно-цільового методу управління, системного аналізу, досліджень;

3. централізований підхід до розв’язання основних проблем, до прийняття рішень як на фірмі, так і щодо самої фірми;

4. активна політика фірми, яка полягає у запровадженні нововведень на виробництві, у процесі освоєння ринку, випереджання конкурентів.

5. Маркетинг як нова філософія бізнесу – це насамперед:

1. певна концепція;

2. спосіб мислення;

3. різноманітні види діяльності фахівців;

4. усі наведені відповіді правильні.

6. Теоретичні і практичні підходи до розуміння сутності маркетингу в Україні:

1. вичерпано повністю;

2. мають тенденції до розвитку;

3. широкі настільки, що не вкладаються у прийнятні межі;

4. звужуватимуться внаслідок глибшого вивчення теорії і практики маркетингу.

7. Мета системи маркетингу:

1. поліпшення якості життя суспільства;

2. досягнення максимуму споживання товарів;

3. збільшення задоволення потреб споживачів;

4. усі відповіді правильні.

8. Об'єктами маркетингу можуть бути:

1. .товари, послуги;

2. фірми, місця (будівельні майданчики, дачні ділянки, курортно- санаторні місця та ін.);

3. люди, ідеї;

4. Усі відповіді правильні.

9. Суб'єкти маркетингу:

1. виробники товарів, фірми обслуговування, вузи, клініки, театри, рок- групи;

2. гуртові та роздрібні підприємства торгівлі;

3. банки, спортивні клуби, політичні партії;

4. Усі відповіді правильні.

10. Концепція маркетингу – це:

1. система зв'язків виробника і споживача товару;

2. наукова система надання послуг;

3. орієнтована на споживача інтегрована цільова філософія індивідуального економічного суб’єкта;

4. одержання взаємної вигоди суб'єктів маркетингу та клієнтури.

11. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає від суб'єктів ринку узгодженості таких факторів:

1. задоволення потреб споживачів, отримання прибутку та збереження добробуту суспільства;

2. задоволення потреб держави та споживачів, отримання прибутку;

3. комерційних зусиль, заходів стимулювання та задоволення потреб споживачів;

4. задоволення потреб соціуму та дотримання етичних норм.

12.Маркетингова концепція ґрунтується на таких засадах:

1. спостереження за поведінкою споживачів;

2. виготовленню товарів передують дослідження ринку, а покупці можуть бути згруповані в окремі сегменти;

3. виготовлення товарів здійснюється в обсягах, менших від сукупного попиту на ці товари;

4. у рамках сегментів покупці надають перевагу тим фірмам, які пропонують кращі товари.

13. Переваги маркетингової концепції:

1. спочатку вивчаються запити ринку, а потім виготовляється товар;

2. задоволення запитів покупців;

3. намагання максимально задовольнити сьогоденні потреби споживачів;

4. гарантія прибутку фірми.

14. Передумови запровадження соціальної концепції маркетингу:

1. готовність фірми поступитися частиною сьогоденних прибутків для виготовлення товарів, які б враховували довгострокові цілі споживача, суспільства;

2. не завжди задоволення сьогоденної потреби людини збігається із задоволенням потреби на тривалий період життя;

3. не завжди задоволення потреб людини збігається з інтересами суспільства;

4. Усі відповіді правильні.

15. Концепцію маркетингу не можуть застосовувати:

1. адміністративні установи, обласні та районні органи виконавчої влади;

2. підприємства виробничої сфери, торгівлі, харчування, побуту, аудиторські фірми, банки, страхові та реклами і агентства;

3. навчальні заклади та лікувальні установи, заклади культури, політичні партії та діяч і, спортивні клуби, рок-групи;

4. у кожному з варіантів є підприємства, які не можуть застосовувати концепцію маркетингу.

16. Запровадження концепції маркетингу необхідне та ефективне за умов:

1. узгодження експорту та імпорту країни з внутрішнім ринком, наявності сировинних та виробничих резервів;

2. ринку покупця, дійової системи захисту прав споживачів, гарантії "свободи" на підприємстві та його межами;

3. монополії виробника, ринку продавця;

4. Усі відповіді правильні.

17. Для ринку покупця характерні:

1. конкуренція виробників, продавців та економічна свобода дій фірми на ринку.

2. конкуренція серед покупців;

3. адміністративні дії, в межах яких працюють фірми на ринку;

4. правильної відповіді немає.