14.Особливості економічного розвитку в кінці XX – на поч. XXI ст. 3 центри світової активності. Третій етап глобалізації. Інноваційні технології у фінансовій сфері.

масове явище – виникнення транснаціон.корпорацій (ТНК) (70ті рр. – 100 тис.), зростає роль держави.державі належало 15-25%нац багатства країн, до 70х рр. у країнах заходу – активний розв соц.допомоги

але 1974-1975 – економічна криза, абсолютне падіння виробництва (у США – на 3 %, ФРН – на 7,5%, Японія – на 14%. це свідчило про початок переходу від індустр до постіндустр економіки.

одна з причин кризи – різке підвищення цін на нафту і нафтопродукти (у декілька раз) країнами-експортерами у 1973. як насл зросли витрати, вартість товарів і відповідно зменшився попит з боку споживачів. подорожчання енергоресурсів зачепило усіх. -> скоротився приватний попит на вел кількість товарів. країни-імпортери зменшили замовлення -> скорочення виробництва і зменшення товарообігу.

але вихід із кризи відб шв. (1976-1977 – подолано нафтовий шок і т.д.) окрім традиц відбувався прискорений розв новітніх виробництв і галузей:електронної, аерокосмічної, роботи, біотехнологія)

Підсумком економ розвитку провідних країн стало виділення 3х панівних центрів: США, Японія, Зах Європа (головним чином країни Європейського Союзу). в 1990 на ці країни випадало 59.3% світового експорту та 60.7% світового імпорту

сьогодні економіка США забезпечує найвищі показники ВНП на одну особу. у 2000 р американська економ (т.зв. «нова економіка») увійшла в період най тривалішого економ зростання за всю іст. Поте зараз США поступово втрачають свої позиції. слабка сторона – залежність від геополіт ситуації, зокрема світової кон’юктури. також негат вплинули – терор акти 11.вер.2001, 2003 – поч. війни з іраком)

передбачається, що США поступається у машинобуд країнам євросоюзу, а в електроніці – японії.

наприк 20 ст японія володіє промисл, оснащеною найнов технологіями, має великі валютно-фін.ресурси, займає міцні позиції у міжнародному поділі праці. показники продуктивності праці – одні з найвищих у світі. рівень зароб плати-найвищий. 98% її експорти припадає на готові промисл вироби. Протд е, японська економіка уже понад 10 р перебуває в стані стагнації. головні конкуренти – сша, нові азіатські економіки. негативно впливає і кповільнення економ розв у США, бо 40% автомобілів експ у США. Японія стала найбільшим боржником серед розвинутих країн світу..зараз Японія залишається другою після США.

для постідустр сусп. головний виробничий ресурс – інтелект і знання. мета – якість а не кількість. Провідною соц. групою є представники інтелектуальних професій. Вел вплив на світову економіку має Євросоюз (нині одна з найпотужніших інтеграційних зон світу, 27 країн, сукупний ввп понад 10000 млрд євро)

отже – підвищення жит рівня нас, зростання виробництва тов. масового споживання, інфраструктура, інтелект.

15.Технологічні уклади, великі промислові цикли та кризові явища ринкової економіки. Зміна структури капіталу під впливом накопичення капіталу та НТП. Особливості сучасного технологічного укладу.

Технологічні уклади	Період домінування	Країни	Технології, що переважають
1	1770-1830 рр.	Велика Британія, Франція, Бельгія	Водяний двигун, виплавка чавуну і обробка заліза, будівництво каналів
2	1840-1880 рр.	Велика Британія, Франція, Бельгія, США, Німеччина	Паровий двигун, вугільна промисловість, машино- та верстатобудування, чорна металургія
3	1890-1930 рр.	Велика Британія, Франція, США, Німеччина	Електротехнічне і важке машинобудування, виробництво сталі, неорганічна хімія, важке озброєння, кораблебудування, лінії електропередач, стандартизація
4	1940-1980 рр.	США, Західна Європа, Японія	Синтетичні матеріали, органічна хімія, кольорова металургія, автомобілебудування, атомна енергетика
5	1980-2020 рр	США, Євросоюз, Японія, країни Пів-денно-Східної Азії	Обчислювальна техніка, телекомунікації, робото-будування, мікро-і опти-ко-волоконні технології, штучний Інтернет, біотех-нології

Промисловий (економічний) цикл є найгострішою фор­мою прояву властивих ринковій (капіталістичній) економіці суперечностей і водночас досить жорстким, але дієвим спо­собом вирішення їх.

Матеріальною основою промислового циклу, згідно з марксистською теорією, є періодичне оновлення основного капіталу.

Періодичність циклів, таким чином, визначається періо­дом оновлення основного капіталу. Чим швидше воно відбувається, тим частіше відбуваються кризи. У період, описаний К. Марксом, оновлення основного капіталу здій­снювалося з періодичністю 10—11 років. Такою була і пе­ріодичність середніх (промислових) циклів.

Великі цикли	I		II		III		IV		V
	Старт	Пік	Старт	Пік	Старт	Пік	Старт	Пік	Старт	Пік
Середня тривалість циклу	1782	1822	1845	1878	1894	1922	1937	1969	1977	2016
Тривалість циклів між стартами		63		49		43		40		39х
Тривалість циклів між піками			56		44		47		40

В цілому, кризи можна класифікувати за: 1) масштабами порушення рівноваги в господарських системах (загальні – охоплюють все національне господарство, часткові – поширюються на одну сферу або галузь економіки); 2) фінансовою сферою – знаходять свій вияв у дефіциті бюджету; проявом фінансової кризи є неплатоспроможність держави щодо іноземних зобов’язань. У даному аспекті розрізняють грошово-кредитні кризи – скорочення обсягів кредитування, масове зняття населенням банківських депозитів, падіння курсів цінних паперів та ін.; валютні кризи – знецінення валюти окремих країн; біржові кризи – зниження курсів цінних паперів, значні спади в діяльності фондових бірж; 3) регулярністю порушення рівноваги в економіці (періодичні (циклічні), проміжні, нерегулярні кризи); 4) характером порушення пропорцій відтворення (кризи перевиробництва, недовиробництва) та ін.Першою світовою циклічною кризою вважають кризу 1857 р. Вона охопила майже всі розвинені на той час країни. У подальшому кризи також, як правило, мали вже світовий характер. За останні півстоліття, з різним ступенем інтенсивності, як в окремих країнах так і у світовому масштабі, розгорталися кризи у 1960-1961, 1969-1970, 1974-1975, 1980-1982, 1991-1992, 1998-1999, 2008-2010 роках.Наслідками кризових явищ, через механізм сповільнення виробництва та торгівлі, є погіршення життя населення, причому в залежності від докризових рівнів добробуту, вплив спаду може бути від несуттєвого до критичного в межах однієї країни та значною мірою відрізнятися навіть у сусідніх державах.

Деякі історики вважають, що перша у світовій історії криза вибухнула ще в Римській імперії в 88 році до нашої ери . Інші вчені першим економічним кризою вважають кризу 1825 р. в Англії, який також частково торкнувся економіку США і Франції, тому що це був перший криза, яка охопила відразу кілька галузей промисловості

Особливості сучасного укладу. Електронні вироби, комп'ютери, обчислювальна техніка, програмне забезпечення, телекомунікації та інше — це вже не традиційна індустріальна техніка, не машини у звичному розумінні, а нові засоби, що працюють не механічно, а за командою людини. Нова комп'ютерна техніка, створена людиною, її розумом, набагато збільшує масштаби й обсяги виконуваних операцій, які людина не може здійснити

ТЕРМІНИ МОДУЛЬ 2

картель – об'єднання декількох підприємств однієї сфери виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність і домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, цінах, ринках збуту.

синдикат – об‘єднання низки підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність, збут товару здійснює загальна збутова контора.

трест –об‘єднання підприємств однієї або кількох галузей промисловості, із втратою власності на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничої і комерційної самостійності. На суму вкладеного капіталу одержують акції тресту.

концерн – об’єднання підприємств промисловості, транспорту, торгівлі та банківської сфери на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств. Можлива юридична та господарська самостійність під контролем домінуючого підприємства;

Закон Шермана - правовий акт, спрямований на боротьбу з монополіями і необгрунтованими обмеженнями вільної конкуренції. США (1890) Автор - Дж. Шерман. Закон забороняє: а) угоди, об'єднання і таємну змову з обмеження торгівлі; б) монополізацію і спроби таємної змови про монополізацію. Особи, які беруть участь у таких угодах, піддаються штрафу або тюремного ув'язнення на термін не більше одного року, або того й іншого за рішенням суду. Відповідно до закону фірма, що контролює більш 65% ринку, могла бути звинувачена у спробі монополізації.

Закон Гласса - Стігалла - правовий акт, визначив вигляд американської банківської системи, заборонивши комерційним банкам займатися інвестиційною діяльністю, істотно обмеживши право банків на операції з цінними паперами та ввівши обов'язкове страхування банківських вкладов. Основні положення:1 заборона комерційним банкам займатися операціями з цінними паперами 2 заборона на створення філій банків, що здійснюють операції з цінними паперами; 3 заборона компаніям, що здійснюють операції на ринку цінних паперів, 4 здійснювати традиційні види банківських операцій; 5 заборона посадовим особам інвестиційних компаній одночасно обіймати посади в комерційних банках; 6 створення Федеральної корпорації зі страхування депозитів 7 обов'язкове страхування банківських депозитів у сумі до 5000 доларів; 8 включення нових груп банків до складу Федеральної резервної системи.

Вагнер ЗАКОН - США (1935) про регулювання трудових відносин. Проголосив право робітників на укладення колективних договорів, на страйк і т. д. Прийнятий у 1947 антиробочий закон Тафта – Хартлі, по суті замінив закон Вагнера.

періодизація технол-х укладів

Технологія ні уклади	Період домінування	Країни-лідери	Переважні технології
І	1770-1830	Великобританія, Франція, Бельгія	Водяний двигун, виплавка чавуну й обробка заліза, будівництво каналів
II	1840-1880	Великобританія, Франція, Бельгія, США, Німеччина	Паровий двигун, вугільна промисловість, машинобудування, чорна металургія, верстатобудування
III	1890-1940	Великобританія, Франція, США, Німеччина	Електротехнічне і важке машинобудування, виробництво сталі, неорганічна хімія, важке озброєння, кораблебудування, лінії електропередач, стандартизація
IV	1940-1980	США, Західна Європа, Японія	Синтетичні матеріали, органічна хімія, кольорова металургія, автомобілебудування, атомна енергетика
V	1980-2020	США, Євросоюз, Японія, країни Південно-Східної Азії	Обчислювальна техніка, телекомунікації, роботобудування, мікро-і оптико- волоконні технології, штучний [нтернет, біотехнології

план Дауеса— план економічного оздоровлення Німеччини після Першої світової війни, розроблено у квітні 1924 р. американським банкіром Чарльзом Дауесом і британським міністром закордонних справ, у серпні того ж року його затвердила Лондонська міжнародна конференція. Складався з 3 частин, мета: забезпечення сплати Німеччиною репарацій відновленням її господарства. Умови «плану Дауеса»: Союзники виводять окупаційні війська з Руру; Німеччина щорічно сплачує певну суму репарацій (починаючи з 1 млрд марок/рік до 2,5 млрд марок/рік у чотири роки); нім держ банк реорганізований під проводом союзників; у джерела покриття репарацій включені прибутки держави за рахунок митних, акцизних та транспортних податків; США надають Німеччині позики близько 800 млн. марок.

План Юнга-другий план репараційних виплат Німеччини після Першої світової війни, який замінив план Дауеса, прийнятий на Гаазькій конференції з репарацій 1929—30. Передбачав: зменшення загальної суми репарацій (до 114 млрд. марок); щорічна виплата Німеччиною 2 млрд. марок протягом 37 років; виплата репарацій повинна здійснюватися тільки за рахунок надходження в бюджет і прибутку залізниці; скасування відрахувань і прибутку промисловості; достроковий вивід окупаційних військ з Рейнської області.

План Маршала- американська програма економічного відновлення та розвитку Європи після Другої Світової війни шляхом надання допомоги з боку США. Висунуто 1947 року держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом (почав діяти в квітні 1948). Головною метою плану Маршалла було поліпшення важкого економічного становища післявоєнної Європи з метою недопущення приходу до влади лівих сил і переходу європейських країн в табір соціалізму. У цьому зв'язку план Маршалла тісно пов'язаний з «доктриною Трумена», спрямованої на протидію розширенню зони впливу СРСР у світі.

З-н про гомстеди – Федеральний закон США, який вступив в силу 1 січня 1863 року. Давав право придбати на Заході ділянку землі розміром 160 акрів (65 га) за мізерну плату — 10 дол. кожному громадянинові США. До умов отримання землі входили обов´язкове проживання на ділянці та її обробіток. Після п´яти років земля ставала власністю покупця, яку неможливо було відняти навіть за борги.

фермерський шлях розвитку с/г(американський, розпочався із «Закону про гомстеди» 1862 р.) - шлях розвитку фермерських господарств, основні риси: скасування великого землеволодіння, масовий продаж землі державою за невисокими цінами, створення фермерських господарств. Після революції до рук фермерів потрапило 65 млн акрів вільних земель, що прискорило с/г виробництво і сприяло утворенню широкого платоспроможного внутрішнього ринку. Таким шляхом також пішли країни переселенського капіталізму — Канада, Австралія, Нова Зеландія.

пруський шлях розвитку с/г - це шлях повільного, еволюційного перетворення феодального землеробства в капіталістичне. Мав місце в умовах відсутності вільних земель і характеризувався збереженням феодальних пережитків. Після ліквідації фортечної залежності селян частина їх земель за борги відрізалася на користь поміщика. Малоземельний селянин, що був не в змозі прокормити себе і свою родину зі своєї ділянки, змушений був обробляти землю поміщика, за це одержував у користування невелику земельну ділянку, необхідну для його існування. Поміщик не застосовує ні постійного, ні тимчасового капіталу на своїй земельній ділянці. Процес виробництва на його землі здійснюється працею й інвентарем селянина.

Новий курс Ф. Рузвельта - заходи із запровадження централізованого планування і стимулювання економіки США, які здійснювались адміністрацією президента США Франкліна Рузвельта задля подолання Великої депресії в період між 1933 і 1940 рр.

Версальська система - світовий порядок, основи якого були заложені після закінчення Першої Світової Війни. Основним питанням конференції у Версалі була підготовка мирного договору з Німеччиною. Його було підписано 28 червня 1919 p., у п'яті роковини сараєвського вбивства, у Великому Версальському палаці (Версальський мир). За Версальським мирним договором з Німеччиною: Німеччина визнавалася винною у розв'язанні світової війни, втрачала колонії; накладалися військові обмеження та репарації за збитки, завдані країнам Антанти;Ельзас та Лотарингія поверталися Франції.

Стагфляція - кризовий стан економіки, при якому стагнація у виробництві відбувається одночасно з інфляцією. В значних масштабах проявилася в 1970-х рр., охопивши слідом за США велику частину розвинутих держав. З кінця 1980-х рр. з'явилася в колишньому СРСР і у всіх колишніх соціалістичних країнах. В обох випадках стагфляція була викликана «штучно» порушенням внутрішньоекономічних закономірностей, що приводять до поєднання таких логічно несумісних явищ як інфляція і стагнація.

Рейганоміка — державна економічна політика аме­риканського уряду Рональда Рейгана (звідси — назва) в 1981—1988 роках для подолання економічної кризи 1980—1982 років та її наслідків.

Тетчеризм - політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979—1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я. Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та "шокової терапії". Запропонована нова економічна програма М. Тетчер базувалась на теорії економічного лібералізму і його сучасної модифікації — монетаризму.

Бреттон-Вудська система - створена після Другої світової війни міжнародна валютна система, в якій регулювалися валютні курси. Міжнародний валютний фонд сприяв стабілізації валютних курсів, а золото і долар використовувалися як міжнародні валютні резерви.

Ямайська валютна систéма(система плаваючих валютних курсів) — сучасний стан у розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин, пов'язаний із рішенням МВФ у м. Кінґстон (Ямайка, 1976). Передбачає відмову від ряду принципів Бреттон-Вудської валютної системи, передбачаючи повну демонетизацію золота (відмову від золотого стандарту) і остаточний перехід до використання як світових грошей виключно національних валют та міжнародних розрахункових одиниць — спеціальних прав запозичення, які випускає МВФ.

Причини промислового перевороту в Англії: Промисловій революції передувало значне зростання населення Англії. Це зростання було пов'язане із британською аграрною революцією. Зростання продуктивності с/г разом із зростанням населення призвели до створення надлишку робочоі сили в селах Англії, яка, враховуючи тогочасну політику обгороджування, змушена була шукати роботу в містах. Зростанню населення сприяла також імміграція із Ірландії, де процес пауперизації населення відбувався такими ж швидкими темпами. Сприятливим фактором для розвитку промислової революції в Англії була розвинута транспортна система, особливо морський і річковий транспорт. Англія — невелика країна, оточена морем, із значною кількістю судноплавних річок, а водний транспорт — найдешевший із усіх видів транспорту.

Етапи Великої Французької Революції: 1. (1789—1794) В Липні 1789 року, розпочались повстання. Спочатку взяли Будинок Інвалідів, потім взяли в облогу королівську в'язницю Бастилію. Через три дні Фортечні воїни здалися. У цей час було прийнято дві конституції. Під час скликання штатів, було вирішено збільшити податки. Однак це не призвело до кращого. Франція була на межі голоду. В цей період у Франції було чотири політичні партії: фельяни (були за конституційну монархію), жирондисти (конституційні радикали), якобінці (радикальні демократи) і роялісти (були за абсолютну монархію). 2. 1794—1799 Від страти Робесп'єра до приходу до влади Наполеона Бонапарта. В цей час країною керувала Директорія. 3. 1799—1804 Від приходу Наполеона до влади до відновлення монархії після проголошення 1804 року Французької імперії.

Німецьке соціально-ринкове господарство – було побудовано на теоретичній моделі Ойкена за управління уряду Ерхарда. Основні елементи: — конкурентний лад, який заснований на приватній власності на засоби виробництва; конкуренція сприяє економічному зростанню, підвищенню продуктивності, технічному прогресу. Конкуренція може виконувати і соціальну функцію, будучи інструментом забезпечення самостійності господарювання, стимулом пошуку оптимальних рішень; — ринок, який виступає як координуючий механізм і регулятор господарської діяльності; — домашні господарства, промислові, сільськогосподарські, банківські, торговельні та інші підприємства виступають як суб´єкти господарювання; — держава, яка за допомогою політики зміцнення конкурентного ладу забезпечує і контролює загальні умови функціонування ринкової системи та сприяє соціальному вирівнюванню, обґрунтування особливої ролі держави.

Етатизм – активна участь держави в розвитку економічної системи, концепція, згідно з якою держава проголошується головним і визначальним чинником соціально-економічного розвитку країни або декількох країн. З економічного боку, етатизм передбачає абсолютне домінування державної власності (на засоби виробництва, частку одержавленого національного доходу, фінансово-кредитних інститутів, інтелектуальної власності та інші об'єкти). До етатизму наближалася економіка колишнього СРСР (92% власності на засоби виробництва належало державі), деяких країн Східної Європи, Китаю, а також Німеччини під час Другої світової війни. Найповніше ідеологія етатизму відображена у працях Леніна.