5.Структурні зміни в економіці окремих країн та продуктивних сил світу. Основні тенденції розвитку світової економіки.

Доба індустріалізації (після завершення промислового перевороту. відбуваються структурні зміни в госп окремих країн.). на основі техн. і технолог винаходів виникають нові галузі, модерн старі. збільшується ВНП і нац.дохід. виникають монополії, акціонерні тов.. у цей час завершується формування світового ринку.

індустріалізація розв країн відб на основі наук-техн революції. (створення машин, механізмів, приладів…) найбільше винаходів запатентував Томас Едісон – понад 1000. Змінилася енергетична база виробництва, пара була витіснена електрикою. почалася загальна електрифікація виробництва, транспорту, побуту.(після винаходу динамо-машини Сіменсом(Нім.), генератора електричного струму Едісона(США) іт.д.). були винайдені електрична плавильна піч, електричне зварювання металів, трамвай, електрична лампа. Було винайдено новий багатоступеневий паровий двигун – турбіну.(Парсонс, Англія), що дало змогу в багато разів підвищити шв обертання, винайдено карбюраторний та дизельний двигуни внутрішнього згоряння. почалася ера транспортних засобів на базі внутрішнього згоряння і карбюраторів зі складною системою запалювання. У сер 80х рр. німецькі винахідники Даймлер і Бенц створили автомобіль, який мав видатне техніко-економічне значення, із 1903 почалося буд теплоходів, відкриття в галузі хім. продукції (синтетичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські та ін. вироби) дали поштовх прискореному розвиткові хім. промисл., вел значення мали техн. вдосконалення в металургії. напр 19 ст у Франції було збудовано першу електричну піч для одержання рідкої сталі. також були техн. новації в металообробці. (автоматичний револьверний верстат), різні вдосконалення у сфері легкої промисл (автомат.ткатскький верстат,автомат для вир пляшок…), з’явилися нові засоби комунікації , також перший кіноапарат, провідними галузями машинної індустр стали виробництво електроенергії, продукції органічної і неорг хімії, добувної, металургійної, машинобуд, транспортної промисл. Нові галузі: сталеливарна, нафтодоб, нафтоперер, електротехн, алюмінієва, автомобільна. Відбувалося УКРУПНЕННЯ ВИРОБНИЦТВА. це вимагало великих капіталовкладень, тому змінювалася і організація виробництва. посилилась роль акц. тов., процес концентрації виробництва. Зрощення банківського капіталу з промисл зумовило формування фін олігархії. монополія і її форми (картель, синдикат, трест, концерн)

США- вийшли на 1 місце у світовому промисл вир, Нім -2 місце. у результаті таких змін закінчився період «євроцентризму». причини розв сша: політичні, соціальн, географічно-кліматичні, природні. Наук-техн рев знайшла грунт у США (отже, найновіші досягнення). Збільшувався приплив емігрантів (більша зароб платня та наявність земель). Зовн політика-високі мита. Нац. дохід зріс у 5 разів, нац. багатство – у 7. Буд залізниць (довж збільшилась у 8 р), це стимулювало розв металургійної, металообробної та вугледобувн галузей, зміцнило економічну єдність країни. Збільшилася частка важкої промисл. 1898 - на р.Ніагара була збудована перша у світі ГЕС. Легка та харчова галузі переходять на виробництво стандартизованої продукції, чого ще не було в інших країнах. вперше набуло розвитку масове серійне виробництво. Автозавод Г.Форда був прикладом раціоналізації виробн. .також він упровадив соц. забезп робітників, дав можливість працювати інвалідам, підв зароб плату. так вперше предмети розкощі стали доступні тим,хто їх виробляє.

НІМЕЧЧИНА один із найгол сприятливих факторів – перемога у франко-прусській війні 1870-71рр. (після війни обєднання Нім навколо Пруссії). також зростало населення, це сприяло розв єдиного внутрішнього ринку країни. Збільшилися інвестиції у промисловість, виникають нові заводи і фабрики. Як і в США економ піднесенню НІМ сприяв фаактор часу. Внаслідок запізнення прмисл перевороту тут були найновіші технології. Особливістю було й те, що прискорений розвиток промисл, особливо важкої, був спрямований на мілітаризацію. Також велике залізничне будівництво стимулювало розвиток металургії, добувної промисл.

промисловість почала домінувати, повільними темпами розвивалася легка промисловість через недостатню сировинну базу, високі ціни та низьку купівельну спроможність населення, оскільки зароб плата була нижчою ніж в Англії та Фр. Процес монополізації відбувався на основі картелів та синдикатів. було 600 монополістичних об’єднань перед першою світовою війною. Відсутність колоній ( ринків сировини і збуту) зумовила агресивність Нім.

АНГЛІЯ в цей час темпи промисл вир почали знижуватися. інтенсивний процес індустріалізації США, Нім, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англ промисловість почала втрчати іноземні ринки збуту. А американські та нім товари, дешевши та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни. Головною причиною відставання було поступове фіз і моральне старіння виробничої бази. на відміну від нових ефективних у США та Нім. слабка енергозабезпеченість, недооцінка країною значення електричної енергії, повільний розвиток нових галузей. Техн. модернізація була необхідною але дорогою. банкіри та підприємці віддавали перевагу експорту капіталу за кордон. Поступово відбувалися зміни все ж таки. особливо в галузі важкої промисл. тривалий час вел брит зберігала за собою лідерство у сфері торгівлі, фінансів, суднобудування, залишалася великою колоніальною імперією. (на поч. 20 ст її колонії у 100 разів перевищували розміри метрополії). Тривалий час зберігалися дрібні та сер підприємства. банківський капітал випереджав промисловий. напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Внвестиції спрямовувалися, як правило, у виробничу сферу (буд підприємств, шахт,портів). Загалом політика Англії щодо залежних країн сприяла їхньому економічному становленню, формуванню сучасної макроцивілізації взагалі.

ФРАНЦІЯ опинилась на 4 місці за рівнем промислового виробництва. причини поразки: перш за все поразка у франко-прусській війні та її наслідки. (заг сума збитків – 16 млрд франків). також був невигідним договір 1871 р. (фр зобов’язана була сплатити Нім. 5 млрд франків контрибуції і віддати Ельзас та Лотарингію – найрозвинутіші землі) Ельзас та Лотарингія до цього були міцною сировинною базою Фр., отже після цього вона була вимушена імпортувати сировину.

також залишалося порівняно застаріле обладнання. Але фр капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. вивезення капіталу в колонії давало великі прибутки. Успішно розвивалася легка промисловість. перед першою світовою війною фр залишалася аграрно-індустр країною.

парцелярність(роздробленість) селянських господарств і низький технічний рівень зумовили нерозвиненість внутрішнього ринку, затримували «зайве» населення в землеробстві, зменшували ринок роб сили, приріст населення. Непосильною виявилася конкуренція американського зерна та ін. продуктів, що призвело до гострої кризи і необхідності структурної перебудови. На світовий ринок фр входила в основному з дорогими тканинами, парфумами, ювелірними виробами та ін. предметами розкоші.