1, Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови та наслідки.

Промисловий переворот - це перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Важлива складова - впровадження у виробництво і транспорт робочих машин механізмів, які замінили ручну працю людей; парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

- Англія була батьківщиною першого промислового перевороту. Важливим чинником промислового перевороту стала буржуазно-демократична революція, яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва, також важливим був аграрний переворот 16-18 ст., завдяки якому прискореними темпами розвивалося сільське господарство на фермерській основі. Фермери активно працювали, поліпшували агротехніку і агрокультуру. 3 причина—іноземна конкуренція.

- До другої половини 18 століття в Англії відбулося становлення єдиного національного ринку, який став стимулом для розвитку господарства. Саме зовнішньоекономічні передумови полягали у пограбуванні колоній. Важливим фактором було і вигідне географічне положення та природно-економічні умови країни. Щодо зовнішньоекономічних умов - постійний попит на англ. вироби, який був викликаний безперервними війнами. Так як у текстильне виробництво впроваджувалися нові машини та механізми бавовняна промисловість змогла вийти на новий, вищий, технічний рівень. У 1769 р. Джеймс Уатт. Винайшов першу парову машину і парова машина стала джерелом енергії британської текстильної промисловості. Вугілля стало використовуватися як основне паливо, водяний двигун перестав використовуватись. Відкрився завод парових машин і парові машини почали використовуватися у різних галузях промисловості.. Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості. Виникло машинобудування. Був пущений перший пароплав. У 1829 році локомотив прошов перші випробування. У 1830 р. була збудована перша у світі залізниця. На сер. 19 ст. Англія виробляла близько половини світової промислової продукції та отримала звання «майстерня світу». Не останню роль відіграла економічна політика держави. Коли англ. промисловість зміцнилась та утвердилась, буржуазія проголосила необмежену свободу торгівлі, яке називалось фритредерство. Суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що завозились в Англію і мала на увазі зустрічну відміну чи значне скорочення мит на ввіз англ. товарів в інші країни. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст і фабричний поселень. На кінець 19 ст. у містах проживало маже 75% населення.

2.Розвиток народного господарства Франції в 2-й пол. XVIII – 1-й пол. XIX ст.

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Звісно він розпочався пізніше ніж у Англії, але був затяжним. Велика демократична революція 1789-1794 рр. негативно вплинула на хід економічного розвитку країни. Революційні події кінця 18 ст. ліквідували феодальні пережитки та прискорили промисловий переворот. Перший етап припав на період правління Директорії та Наполеона(1805-1810), які активно підтримували промисловість торгівлю. В 1810 було створено Раду в справах фабрик ф мануфактур, в 1811-окреме Міністерство мануфактур і торгівлі. Промислове виробництво зросло в 1,5 рази, виплавляння чавуну,видобуток залізної руди та вугілля – у 2, продукція металообробної,суконної промисловості - в 4 рази.

У 1804 - 1808 рр. створені машини Жирара - здійснювали хімічно-механічну обробку льону.

Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 р. закрила франц. та європейський ринки для англ. промислових товарів та створила великі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення та розвиток деяких галузей франц. промисловості (суконної, хімічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості,які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова) переживала занепад. Франція на довгі роки була позбавлена англ. машин, металовиробів та вугілля, необхідних для виробничих процесів. Сільське господарство страждало через припинення експорту зерна, вин та інших продуктів

На другому етапі промислового перевороту (1815-1848) хід економічного розвитку прискорився. Зросли темпи механізації виробництва. Розвивалась текстильна, металургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисловості. У 20-х роках зародилось франц. машинобудування.

За обсягом виробництва промислової продукції в середині 19 ст. Франція займала друге місце у світі після Англії. Однак її технічний рівень та конкурентоспроможність все одно залишались низькими. У Франції зберігалися невеликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво. Торгово-промислова буржуазія не мала достатнього впливу на формування державної політики. Уряд ігнорував ї інтереси на відміну від Великобританії.

Вже на етапі промислового перевороту сформувалася фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в державі, зате мало опікувалась розвитком промисловості. Вона збагачувалась за рахунок лихварства, фінансових та біржових спекуляції. Грошовий капітал зростав швидше між промисловий.

Повільним темпами зростало населення, попит на товари і продукти залишався низьким. Переважання дрібних селянських господарств стримувало капіталістичний розвиток франц. села.

Третій етап промислового перевороту відбувся після революції 1848-1849 рр. і тривав до кінця 60-х років. У цей період фабрично-заводське виробництво охопило більшість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції 1851-1865 зріс майже вдвічі. Кількість парових двигуні у промисловості й транспорті збільшилась з 7,7, до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км.

За прикладом Великобританії було проголошено свободу торгівлі, ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвивала кредитна справа, а біржа, банки і акціонерні товариства досягли піку. Такі успіхи в розвитку економіки країни були досягнуті завдяки ліберальній політиці Наполеона та його уряду.