Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора

     1. Це Положення визначає порядок подання документів, їх розгляду та здійснення державної реєстрації договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора.

     2. Державній реєстрації підлягають договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, не пов'язаної із створенням юридичної особи, укладені відповідно до законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України за участю іноземного інвестора-1.

     3. Державну реєстрацію договорів (контрактів) здійснює Мінекономрозвитку та уповноважені ним органи (далі - органи державної реєстрації).       4. Державна реєстрація договорів (контрактів) є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами (контрактами) відповідно до статей 23 та 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування"93/96-ВР

     5. Для державної реєстрації договору (контракту) суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України - учасник договору (контракту), якому доручено ведення спільних справ учасників, або уповноважена ним особа подає такі документи:

     лист звернення про державну реєстрацію договору (контракту);

     інформаційну картку договору (контракту) за формою, що встановлює Мінекономрозвитку;

     договір (контракт) (оригінал і копію), засвідчені в установленому порядку;

     засвідчені копії установчих документів суб'єкта (суб'єктів) зовнішньоекономічної діяльності України та свідоцтва про його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

     документи, що свідчать про реєстрацію (створення) іноземної юридичної особи (нерезидента) в країні її місцезнаходження (витяг із торгівельного, банківського або судового реєстру тощо). Ці документи повинні бути засвідчені відповідно до законодавства країни їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначені документи можуть бути засвідчені також у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС;

     ліцензію, якщо згідно із законодавством України цього вимагає діяльність, що передбачається договором (контрактом); ( Абзац сьомий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 )

     документ про оплату послуг за державну реєстрацію договору (контракту).

     Оригінали договору (контракту) повертаються після розгляду матеріалів суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності України, який подав лист-звернення про державну реєстрацію.

     У разі обгрунтованої потреби органи державної реєстрації можуть вимагати інші документи, що стосуються визначення цілей, умов діяльності, спроможності учасників виконати договір (контракт), а також відповідності його законодавству.

     Відповідальність за достовірність інформації, що міститься у документах, поданих для державної реєстрації, несе суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України.

     6. Інформація, наведена у документах, поданих для державної реєстрації договору (контракту), є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

     7. Орган державної реєстрації розглядає документи, подані згідно з пунктом 5 цього Положення, протягом 20 календарних днів починаючи з дати фіксації у журналі обліку державної реєстрації договорів (контрактів). За результатами розгляду орган державної реєстрації приймає рішення про реєстрацію договору (контракту) або про відмову у ній.

     8. Підтвердженням державної реєстрації договору (контракту) є картка державної реєстрації договору (контракту), складена за формою і заповнена згідно з порядком, що встановлює Мінекономрозвитку, та спеціальна відмітка про державну реєстрацію на договорі (контракті).

     Один примірник картки державної реєстрації договору (контракту) та копія договору (контракту) залишаються в органі державної реєстрації.

     Картка державної реєстрації договору (контракту) видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України у трьох примірниках. Перший примірник такої картки суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності подає до митних органів для митного оформлення відповідного майна, другий - до державної податкової інспекції за місцезнаходженням українського суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, третій - залишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України.

     9. У здійсненні державної реєстрації договору (контракту) може бути відмовлено, якщо:

     умови договору (контракту) не відповідають законодавству України;

     до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який подав лист - звернення про реєстрацію договору (контракту), застосовано санкції згідно із статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 );

     існує заборона на передбачений вид спільної діяльності згідно із законодавством України.

     Відмова у державній реєстрації договору (контракту) повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.

     10. За державну реєстрацію договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність справляється плата у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на день реєстрації.

     Кошти, одержані за реєстрацію договору (контракту), перераховуються до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, до міських бюджетів міст Києва та Севастополя. { Абзац другий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 743 ( 743-2011-п ) від 13.07.2011 }

     У разі відмови у реєстрації кошти заявникові не повертаються.       11. У разі втрати (знищення) картки державної реєстрації договору (контракту) власникові (власникам) видається дублікат картки реєстрації договору (контракту).

     Для отримання дубліката картки державної реєстрації договору (контракту) учасник договору (контракту) подає до органу державної реєстрації:

     опубліковану в офіційній пресі об'яву про визнання недійсною втраченої картки державної реєстрації договору (контракту);

     документ, що засвідчує сплату збору за видачу картки і дубліката картки державної реєстрації договору (контракту).

     12. Орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів з моменту подання документів, зазначених у пункті 11 цього Положення, повинен видати дублікат картки державної реєстрації договору (контракту).

     13. За видачу дубліката картки державної реєстрації договору (контракту) вноситься плата у розмірі 40 відсотків суми плати за державну реєстрацію договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність, встановленої на день подання заяви про видачу дубліката зазначеного документа.

     14. Органи державної реєстрації до п'ятого числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають Держмитслужби, Мінфіну і Держстату інформацію щодо зареєстрованих договорів (контрактів). { Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 743 ( 743-2011-п ) від 13.07.2011 }

     15. Державна реєстрація змін і доповнень до договорів (контрактів) здійснюється у порядку, передбаченому цим Положенням.  

ЗУ «Про інвестиційну діяльність» Стаття 2. Інвестиційна діяльність

     1. Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.  Стаття 7. Права суб'єктів інвестиційної діяльності

     1. Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

     Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.

     2. Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

     3. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

     4. Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик.

     Майно інвестора може бути використано ним для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізовано відповідно до чинного законодавства.

     5. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

     Для державних підприємств, що виступають інвесторами за межами України та яким відкрито іпотечний кредит, встановлюється гарантія по цих інвестиціях з боку держави. 

     6. Інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавст

Стаття 8. Обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності

     1. Інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов'язаний:

     подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ним інвестицій;

     одержати дозвіл на виконання будівельних робіт у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17 ); { Абзац третій частини першої статті 8 в редакції Закону N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011 }

     одержати письмовий звіт експертизи проекту будівництва у випадках та порядку, встановлених статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності ( 3038-17 );

     одержати позитивний висновок державної експертизи інвестиційного проекту у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України. { Частину першу статті 8 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011 }

     2. Суб'єкти інвестиційної діяльності зобов'язані:

     додержувати державних норм і стандартів, порядок встановлення яких визначається законодавством України;

     виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що пред'являються в межах їх компетенції;

     подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність;

     не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги законодавства про захист економічної конкуренції; { Абзац п'ятий частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003 }

     сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) в розмірах та у порядку, визначених законами України. { Частину другу статті 8 доповнено абзацом згідно із Законом N 2899-III ( 2899-14 ) від 20.12.2001 }

     3. Для проведення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню, учасники інвестиційної діяльності повинні одержати відповідну ліцензію, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Завдання 2. Засновуючи юридичну особу, гр. В вирішив вкласти в якості інвестицій до статутного майна підприємства усе майно,яке йому дісталося в спадок після померлого батька: двоповерховий приватний будинок, 2 га землі сільськогосподарського призначення, автомобіль, мисливську рушницю з набоями та прилад спеціального негласного отримання інформації. Питання: розкрийте передбачений законодавством порядок і обмеження інвестування окремих предметів (майна).

Розв’язання

ЗУ «Про інвестиційну діяльність»

Стаття 1. Інвестиції

     Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

     Такими цінностями можуть бути:

     кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів); { Абзац другий частини другої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4218-VI ( 4218-17 ) від 22.12.2011 }

     рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

     майнові права інтелектуальної власності;

     сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

     права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

     інші цінності.

     Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Стаття 4. Об'єкти інвестиційної діяльності

     Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

    Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

     Інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.

П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ  

Про право власності на окремі види майна

ПЕРЕЛІК видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України  

     1. Зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку N 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 19/95-ВР від 24.01.95 )

     7. Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.

_________________________________ Примітка: Зазначені засоби не можуть також перебувати у власності юридичних осіб недержавних форм власності.

     8. Електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами, крім газових пістолетів і револьверів та патронів до них, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії. ( Перелік доповнено пунктом 8 згідно з Постановою ВР N 19/95-ВР від 24.01.95 )  

ДОДАТОК N 2 до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року N 2471-XII