Одновимірні масиви. Обробка векторів у мові програмування Turbo Pascal

1. Знайти елемент масиву, що найчастіше зустрічається.

2. Визначити кількість різних елементів масиву.

3. Заповнити масив різними досконалими числами. Досконалим називають натуральне число, що дорівнює сумі всіх його дільників, крім самого числа. Наприклад, 6=1+2+3.

4. Замінити кожний елемент масиву, крім двох останніх, сумою двох наступних.

5. Заповнити масив C(N+M) різними елементами масивів A(N) і B(M).

6. Вставити задане число у впорядкований за спаданням масив із збереженням упорядкованості.

7. Заповнити масив різними парами дружних чисел. Дружними називають два натуральних числа, кожне з яких рівне сумі дільників іншого,крім самого числа.

8. Заповнити масиви: В(N) – елементами парних номерів, С(N) – елементами непарних номерів масиву А(2N).

9. Заповнити масив числами Фібоначі, більшими за 21. Числа Фібоначі визначаються так: , , для . Наприклад, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13…

10. Заповнити масив різними простими числами.

11. Заповнити масив різними натуральними числами, квадрати яких закінчуються даними числами. Наприклад, , .

12. Заповнити масив різними числами Армстронга. Числом Армстронга називають натуральне п-цифрове число, сума цифр якого, піднесених до п-го степеня, рівна цьому числу. Наприклад, .

13. Заповнити масив різними числами-паліндромами, у яких не всі цифри однакові.

14. Дано масиви дійсних чисел A(N), B(N). Заповнити масив C(N) числами виду A[1]+B[N], A[2]+B[N-1], …, A[N]+B[1].

15. Масив A(N) містить цифри N-значного числа а, масив B(М) містить цифри М-значного числа b (1 N, M 100). Заповнити масив С цифрами різниці чисел а і b.

Індивідуальне завдання №3

Використання багатовимірних масивів при розробці програм мовою Turbo Pascal

1. Знайти найбільший елемент заштрихованої частини масиву:

2. Поміняти місцями елементи заштрихованої частини масиву (варіанти завдання 1) з елементами частини масиву, яка буде заштрихованою при повертанні масиву на за годинниковою стрілкою.

3. Заповнити масив:

Індивідуальне завдання №4

Робота з записами, що містять варіативну частину. Створення елементарної бази даних

1. Для опису успішності учнів класу доцільно подати дані так:

Таблиця 1

Предмет	Оцінка	Учень	Табель	Журнал
1. Алгебра	І семестр	1. Іванов Петро Семенович	Предмет 1, оцінка	Учень 1 Табель
2. Біологія	ІІ семестр	2. Гук Іван Сидорович	Предмет 2, оцінка	Учень 2 Табель
…	річна	…	…	…
NPredmet …		NPupil …	NPred …	NPupil …

та визначити такі типи даних:

TPredmet – об’єднує масив назв навчальних дисциплін та їх кількість Npredmet;

TPupil – об’єднує масив прізвищ, імен, по-батькові учнів та їх кількість NPupil;

TMark – об’єднує дані про успішність з навчальної дисципліни;

TTabel – масив Npredmet елементів типу TMark; номер елемента є номером навчальної дисципліни;

ТClassTabel – описує успішність учнів класу за кількістю учнів NPupil, кількістю предметів Npredmet і масивом табелів учнів (TTabel); номер елемента є номером учня.

Написати програму, за якою:

1) у розділі опису констант описати дані таблиці 1 як типізовані константи;

2) надається можливість здійснювати пошук даних за такими критеріями:

• прізвища учнів, які мають річні оцінки не менші від 10;

• прізвища учнів, які мають річні оцінки менші від 10, але більші за 8;

• прізвища учнів та назви предметів, з яких річні оцінки менші від 8;

• прізвища всіх учнів та їх річні оцінки з вказаного предмета;

• всі оцінки вказаного учня з усіх предметів;

• оцінки вказаного учня за вказаний семестр з усіх предметів;

• всі оцінки вказаного учня з вказаного предмета;

• прізвища невстигаючих учнів із деякого предмета (річна оцінка менша від 5) та назви таких предметів;

• прізвища учнів та назви предметів, з яких оцінки протягом року монотонно зростають.

Індивідуальне завдання №5