3. Оцінка рівня якості продукції

Оцінка рівня якості продукції

Рівень якості продукції - відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значен­нями відповідних показників. Для розрахунку рівня якості продукції застосовують диференціальний, комплексний або змішаний методи.

Оцінка рівня якості продукції (технічного рівня) - сукупність операцій, що містить вибір номенклатури показників якості оцінюваної продукції, визначення значень цих показників та порівняння їх з показниками базового зразку.

Для цілей і завдань сучасного керування доцільно оперувати таким типовими видами рівнів якості: технічним, економічним та техніко-економічним. Саме ці види рівнів (з урахуванням їх класифікації по рівнях інтеграції і стадіях життєвого циклу товар – дослідження, проектування, виготовлення, товарооборот, використання утилізації чи знищення) становлять найбільший практичний інтерес ( таблиця 2. 2).

Таблиця 2.2

Фактори, які впливають на результат виробництва

Організаційно-інтелектуальні фактори	Фактори виробництва	Фактори ринка
Інтелектуальний потенціал та професійна кваліфікація керівника і його команди	Платоспроможність, наявність обігових коштів та основних фондів	Маркетингові дослідження та маркетингова політика
„Клімат” ділової взаємодії та вміння колективу працювати на успіх	Стратегія та практика виробничо-фінансової діяльності	Реклама
Вміння керуючої команди швидко приймати рішення, мінімізувати ризики	Наявність необхідного обладнання	Робота із громадкістю та споживачами
Інформаційне забезпечення підприємницької діяльності	Наявність матеріалів та комплектуючих	Ступінь захисту інтелектуальної промислової власності
Організаційно-управління структура фірми	Наявність спеціалістів та виконавців необхідної кваліфікації (кадрове забезпечення)	Система товарообороту
Моніторинг внутрішньофірмової діяльності	Конкурентоспроможність продукції (послуг)
	Інтелектуальна промислова власність
	Ступінь диверсифікації виробництва

Формула оцінки рівня якості:

, (2.7)

де V — цінність і корисність продукту;

М — сукупні витрати (ціна, що заплатив споживач, майбутні витрати експлуатації і споживання).

Рівень якості, за значенням якого оцінюваний зразок відноситься до тієї чи іншої градації:

Q > 1 - градація “П”

Q = 1 - градація “В”

Q < 1 - градація “У”

Комплексною оцінкою є рівень якості (або технічний рівень) продукції Q:

_n

Q= q _i a _i ( 2.8 )

ⁱ⁼¹

де a _i - коефіцієнти вагомості показників.

Коефіцієнти вагомості характеризують важливість показників у комплексі споживчих властивостей продукції. Вони визначаються різними засобами.

Технічний рівень якості продукції являє собою такий рівень її якості, що характеризує технічну досконалість оцінюваної продукції (на основі технічних показників) порівняно з конкуруючою на ринку. Для внутрішніх цілей підприємства-виробника можуть вибиратися для порівняння вимоги нормативно-технічної документації (НТД), стандартів, еталонів і т.д. Аналогічно визначається економічний рівень якості, але тільки вже на базі економічних показників продукції, однак його розраховувати складніше порівняно з закордонними зразками через недолік інформації.

Більш широкою й узагальнюючою мірою якості кожної стадії життєвого циклі продукції є і рівень якості у цілому, тобто техніко-економічний рівень якості, що зумовлюється такою сукупністю показників, у яку входять як технічні, так і економічні показники.

У сфері виробництва часто встановлюється рівень якості виготовлення продукції, зумовлений, звичайно, як ступінь відповідності фактичних значень показників якості виготовленої продукції, вимогам НТД чи розрахований на основі порівняння з показниками конкурентів.

Рівні якості на інших стадіях життєвого циклу продукції також порівнюється на основі фактичних показників якості, встановлених у НТД, забезпечених при виготовленні продукції, показниками конкурентів на ринку. Разом з тим варто користуватися узагальненими рівнями якості, здатними інтегрувати рівні якості кожної стадії життєвого циклу продукції. Одним з таких показників, що характеризують рівень якості продукції у цілому (з урахуванням стадії утилізації), може бути інтегральний показник рівня якості. Його використання можливе тільки при орієнтованій оцінці. Для більш точних оцінок варто використовувати узагальнений чи техніко-економічний рівень якості, а в загальних випадках – рівень якості продукції.

Таблиця 2.3

Класифікація рівнів якості

Рівень якості

Стадія життє вого циклу	5-го рівня інтеграції	4-го рівня інтеграціїї	3-го рівня інтеграції	2-го рівня інтеграції	1-го рівня інтеграції	0-го рівня інтеграції
1	Проектно-технічний рівень якості Проектно-економічний рівень якості	Проектний техніко-економічний рівень якості	Техніко-виробничий рівень якості	Техніко-економічний виробничий рівень якості (виробничий рівень якості)	Комплексний технічний рівень якості (технічний рівень якості)	Інтегральний показник рівня якості
2	Технічний рівень якості виготовлення Економічний рівень якості виготовлення	Техніко-економічний рівень якості виготовлення	Економіко- виробничий рівень якості		Комплексний економічний рівень якості (економічний рівень якості
3	Технічний рівень якості товаробороту Економічний рівень якості товарообороту	Техніко-економічний рівень якості товарообороту
4	Експлуатаційно-технічний рівень Експлуатаційно- економічний рівень	Експлуатаційний техніко-економічний рівень якості	Технічний товарно-експлуатаційний рівень якості	Техніко-економічний товарно-
5	Технічний рівень якості утилізації (знищення) Економічний рівень якості утилізації (знищення)	Техніко-економіний рівень якості утилізації	Економічний товарно-експлуатаційний рівень якості	експлуатаційний рівень якості (товарно-експлуатаційний рівень якості)	Економіко-комерційний ріень якості	Комплексний (узагальнений) рівень якості

Відомо, що в даний час багато споживачів у розвинутих країнах світу прагнуть купувати такі товари, що за своїм технічним рівнем відповідають світовому чи перевершують його, мають високу якість виготовлення і, основне, цілком задовольнять їх вимогам. При цьому споживачі, як правило, готові заплатити на 50% більше від сформованої на світовому ринку ціни за товари з технічним рівнем, а якщо він перевищує середньосвітовий на 10-15%, то на 25%. Тому в умовах ринкової економіки в промислово розвинутих державах еластичний попит на товари (як і їх пропозиція) багато в чому залежить не стільки від ціни на них, скількі від їх якісного рівня і конкурентоспроможності.

Таким чином, вивчення і визначення попиту та пропозиції товарів доцільно проводити з урахуванням їх рівнів якості різного ступеня інтеграції. Обсяг еластичного попиту та пропозиції В є функцією таких основних факторів:

В= f (Ц, Я 1, Я2......., Яnⁿⁿ),

Де Ц – ціна товару;

Я1, Я2,..Я – якісні рівні товару (проектно-технічний, якість виготовлення та ін.).

Класичний закон попиту товару на ринку визначає зворотну залежність між ціною і його обсягом попиту, тобто тієї кількості товару, яку у змозі купити споживач протягом певного часу. Закон пропозиції , навпаки, має пряму залежність між ціною і обсягом пропозиції.

В умовах цивілізованих ринкових відносин рівень яікості, що досягається, зумовлює необхідність забезпечення балансу інтересів споживачів і виробників з урахуванням умов конкуренції на ринках збуту. Таким його можна забезпечити, створюючи продукцію з оптимальним рівнем якості, максимально беручи до уваги вплив конкурентів і виконуючи вимоги споживачів. Оптимальний рівень якості продукції із погляду виробника і споживача різний. Проте у них є спільна тенденція: з часом величина оптимальних рівнів постійно змінюється, вона може бути подана у вигляді зростаючої планої кривої. Така динаміка визначається систематичними зростаючими вимогами споживачів до якості і безупинним удосконалюванням технологічних процесів і організації виробництва. Але фактично оптимальний рівень якості продукції , як правило, змінюється по ламаній лініїї – ступенями.

Оптимальний технічний рівень якості виготовлення продукції може бути виражений функцією визначеного виду витрат. За оцінками фахівців, витрати, повязані з витратами від браку, становлять приблизно 65%, витрати на оцінку якості виготовлення – близбко 25, а на попередження втрат від брака – 10% загальних витрат на якість. Очевидно, що доцільно збільшувати витрати на попередження браку і на оцінку якості, щоб знизити втати від браку. Це може привести до підвищення репутації підприємства як виробника продукції високої якості.

Для споживача доцільніше досліджувати залежність його витрат від технічного товарно-експлуатаційного рівня якості продукції. Найважливішими складовими витрат у цьому випадку є ціна придбання (одноразової витрати) і ціна споживання (включаючи витрати на утилізацію чи знищення) продукції.

Аналіз залежностей економічних характеристик виробників і споживачів чітко показує, що для них є економічно оптимальні рівні. У сучасних ринкових умовах і реалізації розроблених принципів управління якістю для виробника важливий не стільки оптимальний технічний рівень якості виготовлення , скільки відсутність будь-яких дефектів у продукції, що потрапила до споживача. Тепер багато підприємств як критерій оптимальності при визначенні оптимального рівня якості бажають мати максимум прибутку.

Щодо технічного рівня, то аналіз залежності економічних характеристик споживача і виробника продукції від рівня її технічної якості (Я) показує, що для споживача і виробника є економічно оптимальний рівень якості. На його значення впливають: економічний ефект Е рв (Я) від використання споживачем продукції з рівнем якості К, економічний ефект Ерв(Я) від її реалізації виробником, а також сумарні витрати Зс(Я) на придбання й експлуатацію продукцї споживачем і витрати Зв(Я) виробника на виробництво продукції.

Залежність економічного ефекту від рівня якості Я представляє криву насичення, тобто зі зростанням рівня Якості продукції Я швидкість наростання значень на кривих Е (Я) безупинно зменшується, а витрат З(Я) – різко збільшується.

Характер задежності витрат від рівня якості при низьких значеннях Я, як правило, у споживача інший, ніж у виробника. Це передбачається різним співвідношенням швидкості зміни експлуатаційних витрат споживача і вартості продукції та залежить від підвищення рівня її якості Я.

На рис. 8.4 показано , що на першій ділянці 0-Я(10) витрати на продукцію перевищують величину економічного фекту від її використання. Така ж картина спостерігається й тоді, коли рівень якості виробу перевищує Я(20). Сприятливий для споживача і виготовлювача рівень якості розташований у межах від Я(10) до Я (20).

Для споживача оптимальне значення (за критерієм максимуму прибутку) лежить у точці Я с.опт.п, що відповідає максимальній різниці ординат кривих Ес-Зс=Пс.макс., що дає можливість одержати максимум прибутку від підвищення рівня якості.

Оптимальний для виробника рівень ЯП (за критерієм одержання максимуму прибутку при її масовому виробництві) – це значення Яс.опт.п., що відповідає максимуму відношення

Ев/Зв=Пв.макс.

Оптимальний, з погляду споживача, рівень ЯП завжди трохи вищий від аналогічної характеристики виробу, розглянутої з позицій виробника. Ця обставина зумовлює одну з причин безперервного підвищення оптимального технічного рівня ЯП. До аналогічних висновків можна дійти подібним чином, аналізуючи витрати та ефект виробника і споживача, розглядаючи як критерій оптимальності мінімум витрат.

Ерс	Економічні результати споживача за рахунок екстлуатації товару з визначеним технічним рівнем
Яс	Технічний рівень товару споживача
Зс	Витрати споживача, пов’язані з придбанням і експлуатацією товару визначеного технічного рівня
Дс	Доход споживача, зв’язаний з експлуатацією товару визначеного технічного рівня
Пс	Прибуток (виробничий) споживача), пов’язаний з експлуатацією товару певного технічного рівня
Зц.с	Ціна споживача (витрати на технічне обслуговування, ремонт, експлуатацію іт.д.)
Зс.ез	Ціна придбання товару (одноразові витрати на придбання)
Зс.сум	Сумарні витрати споживача на придбання і споживання (експлуатацію) товару
Зс.мін	Мінімальні сумарні витрати споживача на придбання і споживання (експлуатацію) товару
Яс.опт.в	Оптимальний технічний рівень товару за критерієм мінімальних витрат споживача
Яс.опт.п	Оптимальний технічний рівень товару за критерієм максимально одержуваного споживачем прибутку

Яс(10)Яс(20)	Віцдповідно мінімальний і максимальний беззбитковий технічний рівень товару, що здобувається споживачем
Ерв	Економічний результат виробника за рахунок реалізації виготовленої продукції з певним рівнем якості виготовленн продукції
Яв	Рівень якості виготовлення продукції в процесі виробництва
Зв	Витрати виробника, повязані із забезпеченням якості виробництва продукції встановленого (запланованого) проектно-технічного рівня
Дв	Доход виробника, пов’язаний з реалізацією продукції з забезпеченим у процесі виробництва рівнем якості виробництва
Пв	Прибуток (виробничий) виготовлювача, пов’язаний з реалізацією продукції із забезпеченим у процесі виробництва рівнем якості виробництва
Пв.макс	Максимальний прибуток (виробничий) виробника, що може бути отриманий за рахунок реалізації продукції із забезпеченим у процесі виробництва рівнем якості виготовлення
Зо.я.в	Витрати виробника на оцінку якості виготовленої продукції
Звиг.б	Витрати виробника на втрати від браку, рекламації і т.д.
Зв.пб	Витрати на попередження браку в процесі виробництва
Зв.сум	Сумарні витрати виробника на виробництво продукції визначеного рівня якості виготовлення

Зв.мін	Мінімальні сумарні витрати виробника
Яв.опт.в	Оптимальний рівень якості виробництва продукції за критерієм мінімальних витрат виробника
Яв.опт.п	Оптимальний рівень якості виробництва продукції за критерієм максимально одержуваного виробником прибутку
Яв.10, Яв.20	Відповідно мінімальний і максимадьний беззбитколвий рівень якості виробництва продукції, виробленої виготовлювачем

Отже оптимальний рівень якості виражає не тільки ступінь відповідності продукції конкретним потребам, а й передбачає виробництво її в оптимальній для ринку кількості. Саме цей взаємозв’язок відбивають закономірності попиту і пропозиції продукції залежно від її ціни і технічного рівня, що уможливлює визначення техніко-економічного рівня в цілому.

Для забезпечення об’єктивної оцінки якості товару необхіно формулізувати критерії якості, тобто подати їх у вигляді масиву цифрових даних. Метод кваліметричної оцінки дозволяє отримати показник якості продукту у вигляді деякої цифрової величини. Показники якості продукцїї переводять у безрозмірний вигляд, застовуючи наступну формулу:

Рі = рі - рбр

р і ет - рбр

де рі -і-й показник якості в безрозмірному вигляді (відносний показник);

рі – і-й показник якості в натуральному вигляді (абсолютний показник якості);

рбр – бракувальне (найгірше допустиме) значення і-го показника;

ріет -еталонне (найкраще можливе) значення і-го показника.

Таким чином, управління якістю продукції здійснюється при створенні та експлуатації або використання продукції з метою встановлення, забезпечення та підтримання необхідного рівня її якості. Система управління якістю впорядковується сукупністю органів та об’єктів управління, що взаємодіють за допомогою матеріально-технічних та інформаційних заходів при керуванні якістю продукції. Вона повинна забезпечити якість конкретного виробу, тому на одному підприємстві система може містити окремі підсистеми за певними видами виробів