Лекція 2. Показники якості продукції та методи її оцінки

План:

1. Показники якості продукції

2. Методи оцінки якості

3. Оцінка рівня якості продукції

1. Показники якості продукції

Показники якості продукції

Якість є комплексним поняттям, яке відзеркалює ефективність всіх сторін діяльності підприємства.

Важливими властивостями для оцінки якості продукції є:

• технічний рівень ;

• експлуатаційний рівень;

• естетичний рівень;

• технічна якість

.

Показник якості продукції - кількісна характеристика одного або декількох параметрів чи ознак продукції, які складають її якість.

Одиничний показник якості продукції - показник якості продукції, що характеризує одну з її властивостей.

Комплексний показник якості продукції - показник якості продукції, що характеризує декілька її властивостей (груповий) або всі властивості (узагальнений).

Інтегральний показник якості продукції - показник якості продукції, що є відношенням корисного ефекту від споживання чи експлуатації продукції до приведених витрат. Цей показник використовують для визначення техніко-економічного рівня продукції.

Інтегральний показник якості розраховується за формулою:

Q = ai Pi (2.1 )

Аі – коефіціент вагомості і-го показника;

Рі – відносний показник якості

n - число оцінюваних показників.

Коефіцієнт вагомості показника визначається експертним або аналітичним (неекспергним) методами.

Визначаючий показник якості продукції - показник якості продукції, за яким приймають рішення оцінювати її якість Він дозволяє виразити якість одним значенням і використовується, наприклад, при бальній оцінці якості продукції.

При кількісній оцінці якості продукції застосовують інтегральний і визначальний показник якості.

Індекс якості продукції - комплексний показник якості різнорідної продукції, випущеної за певний проміжок часу.

Класифікація показників якості за характерними для них властивостями має велике значення. Вони дають змогу пов’язати між собою показники і властивості об’єктів та визначити номенклатуру техніко-економічних показників для оцінки їх якості. Номенклатура показників якості поділяється на п'ять груп ( табл.2.1.)

Таблиця 2.1

Номенклатура показників якості продукції

Група	Показники якості	Характеристика
1 група	Показники призначення	характеризують основні функції, для виконання яких призначена продукція, обумовлюють галузь її застосування. Типовим представником цієї групи є продуктивність виробу.
-2 група	Показники надійності	характеризують безвідмовність, довговічність виробу, наприклад, його термін служби
3 група	Показники економічного використання ресурсів	характеризують оптимальність витрат часу, матеріальних, фінансових ресурсів при створенні, виготовленні та експлуатації (споживанні) продукції, наприклад, трудомісткість, матеріалоємність, енергоємність одиниці продукції та т. ін.
- 4 група	Показники обмеження шкідливих впливів	безпека, екологічність, ергономіка, естетика та т.ін.
5 група	Показники стандартизації	відповідність, взаємозамінність та інші

Показники призначення характеризують властивості продукції, що визначають їх основні функції, для виконання яких призначена продукція, і що обумовлюють газузь її використання. До показників призначення належать класифікаційні, функціональні, конструктивні, складу і структури.

Показники надійності характеризують надійність виробу як в цілому, так і його окремих складових частин при збереженні основ­них параметрів функціонування протягом часу і в межах умов споживання, які встановлені в НД. Показники надійності характери­зуються властивостями безвідмовності, довговічності, ремонтопри­датності, збереженості.

Показники технологічності характеризують властивості продукції, що обумовлюють оптимальний розподіл витрат матеріалів, засобів, праці та часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні та експлуатації продукції

основних показників технологічності належать: показники трудомісткості, місткості та коефіцієнт використання матеріалів.

Показники стандартизації й уніфікації характеризують

ченість продукції стандартними, уніфікованими та оригінальні складовими частинами, а також рівень уніфікації з іншими виробя До цих показників належить коефіцієнт пристосування, коефт; повторюваності, коефіцієнт взаємної уніфікації та інші.

Ергономічні показники характеризують системи "людин-виріб", "людина-робоче місце", "людина-машина" і враховую_т комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних і психологічних властивостей людини, які виявляються у виробничих і побутових процесах.

Естетичні показники характеризують інформаційну виразність раціональність форм, цільність композиції, досконалість виробничого виконання продукції та товарного вигляду. До естетичних показників належать: відповідність моди, стильова відповідність, художнє оформлення, чіткість виконання маркування й упакування та інші.

Патентно-правові показники характеризують новизну, патентну чистоту і патентний захист технічного рішення, яке використане при створенні продукції і визначає її конкурентоспроможність.

Показники транспортування характеризують придатність продукції до транспортування конкретним видом транспорту і збере­ження своїх властивостей під час транспортування, а також можли­вість до операцій, пов'язаних з транспортуванням.

Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на оточуюче середовище, що виникає при експлуатації або спожи­ванні продукції. При виборі та визначенні цих показни ків слід враховувати вимоги щодо охорони навколишнього середовища. До екологічних показників належить наявність шкідливих домішок, які викидаються в оточуюче середовище, ймовірність викидання шкідли­вих часток, газів при збереженні, транспортуванні, експлуатації чи споживанні продукції.

Показники безпеки характеризують особливості продукції, які забезпечують її нешкідливість і безпеку для людини при експлуатації чи споживанні. До показників безпеки належить час спрацювання захисних пристроїв, умови і режими експлуатації чи споживання, обмеження солей тяжких металів у консервах тощо.

За іншим підходом до класифікації виділяються показники : - технічні (призначення, надійності, стандартизації);

-економічні (собівартість, ціна, експлуатаційні витрати).

Економічні показники характеризують витрати на розробку, виготовлення, експлуатацію чи споживання продукції. До економічних показників належать також витрати на виробництво та випробування дослідних зразків, собівартість продукції та інші. Науково-обгрунтована номенклатура показників якості дає можливість отримати точну і об'єктивну оцінку якості об'єкта стандартизації. За сучасних умов господарювання показники якості є визначальними при оцінці господарської діяльності підприємств, які вироб­ляють промислову продукцію та товари народного споживання

Вибір номенклатури показників - дуже відповідальний процес, так як кожний вигляд продукції має багато характеристик. Для оцінки якості обирається мінімальна, але достатня кількість показників, що характеризують найбільш значущі властивості продукції в відповідності з її призначенням.

При аналізі номенклатури показників вони поділяються на класифікаційні, оцінні та обмеження.

Класифікаційні показники повинні забезпечити порівняння різноманітних зразків продукції одного виду з метою формування групи аналогів: бути однаковими для оцінюваного та базового зразків (відрізнятися за значенням не більш ніж на +10 %). Це, як правило, показники призначення.

Обмеження аналогічні класифікаційним показникам, але їхні значення зазначаються у діапазоні: "не 'більш..."," не менше...". Це, як правило, показники обмеження шкідливих впливів.

Оцінні показники - всі інші показники - характеризують функціональні, ресурсозберігаючі, ергономічні, естетичні та інші властивості продукції.

До групи аналогів включаються лише зразки, що за класифікаційними показниками та обмеженнями відповідають оцінюваним зразкам (не відрізняються більш ніж на +10%). Невистачаючих значень показників аналогів можна визначати методом аппроксимації.

З групи аналогів обирається базовий (найкращий) зразок. Він характеризує якість продукції, прийняту при порівняльних оцінках за зразок чи еталон. Базовими зразками можуть бути: найкращий товар аналогічної продукції конкурентів (при виробництві продукції); рівень вищих світових досягнень (при створенні нової продукції).

У результаті порівняння продукція відноситься до однієї з трьох градацій:

"П" ("Перевищує")- перевершує базовий зразок (всі q_i > 1)

"В" ("Відповідає") - відповідає базовому зразку (всі q_i = 1)

"У" ("Уступає") - поступається базовому зразку (всі q_i < 1)

Оцінкою є відносні показники q_i - результати порівняння значень показників оцінюваного зразка продукції із показниками базового зразка:

q_i =К_i/K_бi - для бажаних показників (2.2 а)

q_i =K_бi/К_i - для небажаних показників (2.2 б)

В формулах: К_i - показник оцінюваного зразка;

К_бi - показник базового зразка;

i=1, n - номенклатура показників..

Показники діляться на бажані та небажані.

Бажані показники - при збільшенні значень яких якість поліпшується. Небажані - зі збільшенням значень яких якість погіршується. Виникає заперечення: зі збільшенням значень деяких показників якість спочатку поліпшується, а після цього погіршується, чи навпаки. Існує поняття "спроможність показника": показник повинен бути або бажаним, або небажаним на всьому діапазоні своїх значень.

Міжнародний досвід відносно вимог до якості послуг, більш обмежений і по деталізації ознак якості уступає вимогам, пропонованим до якості товарів. Вимоги до якості послуг складаються тільки з двох груп показників: кількісних і якісних.

Кількісні показники включають: час чекання послуги; час надання послуги; характеристики устаткування, інструментів, оснащення, матеріалів; надійність, точність використання, завершенность послуги; рівень механізації і автоматизації; безпека.

Якісні показники: ввічливість, чуйність, компетентність; доступність і довіра до персоналу; рівень майстерності; комфорт і естетика; ефективність спілкування виконавця і клієнта.