15. Свобода заснування та економічної діяльності

Свобода заснування і економічної діяльності є складовою такого фактора виробництва, як свобода руху послуг. Відмінності між цими складовими визначаються головним чином часовим характером економічної діяльності, пов'язаної зі здійсненням цієї свободи.

Право на заснування та економічну діяльність передбачене у статтях 49-55 ДФЄС. Відповідно до положень ст. 49 "забороняються будь-які обмеження свободи заснування та економічної діяльності громадян держав-членів та території іншої держави-члена. Подібна заборона стосується також обмежень щодо створення агентств, філій чи дочірніх компаній громадянами будь-якої держави-члена на території іншої держави-члена.

Свобода заснування включає право на самостійну діяльність, а також на створення компаній або фірм відповідно до положень ст. 54 та згідно з умовами, встановленими на законодавчому рівні для громадян власної держави-члена, у випадках, які стосуються створення підприємств, відповідно до положень глави, що стосується капіталів".

Свобода заснування та економічної діяльності передбачає як право самостійної економічної діяльності громадян держав-членів Євросоюзу у будь-якій іншій державі-члені, в якій вони перебувають, так і право на створення і управління компаніями або фірмами згідно з умовами, встановленими законодавством країни перебування для власних фізичних або юридичних осіб, і відповідно до положень розділу про свободу пересування капіталів. На думку Суду ЄС, свобода заснування та економічної діяльності поширюється на всіх суб'єктів підприємницької діяльності, які діють з метою одержання прибутку (справа Т-7/89 SA Hercules Chemicals NV [1991]). До них належать також установи державної форми власності, якщо вони здійснюють економічну діяльність з метою одержання прибутку.

Важливою передумовою для забезпечення свободи заснування та економічної діяльності, а також свободи надання послуг є взаємне визнання державами-членами професійних кваліфікацій та дипломів. Гармонізація законодавства у цій сфері передбачена ст. 53 Договору про функціонування ЄС, в якій зазначається, що з метою сприяння особам у веденні їх самостійної професійної діяльності органи Євросоюзу приймають директиви про взаємне визнання дипломів, сертифікатів та інших офіційних свідоцтв професійної підготовки.

16. Вільний рух товарів, осіб, послуг, капіталів, платежів.

Принцип вільного руху платежів необхідний для вільного руху товарів, працівників, послуг. Без нього неможливою була б оплата за товари, вислані за кордон, здійснення оплати за послугу, а також виплата винагороди за роботу особи, що працює в іншій державі-члені.

Принцип вільного руху капіталу охоплює фінансові трансакції, не пов'язані з рухом товарів, послуг та осіб. Спершу рух капіталів був лібералізований лише до тієї міри, яка була необхідна для нормального функціонування спільного ринку. Подальша лібералізація руху капіталів проводилася дуже повільно. Необхідними були численні директиви і рекомендації, що уможливлювали гармонізацію законодавства з метою регулювання ринку капіталів. Стосувалися вони насамперед діяльності банків, банківського контролю, обігу цінних паперів, умов роботи на біржах, податкового права. У першу чергу був лібералізований рух довготермінового капіталу, лише пізніше прийшла черга на операції, пов'язані з обігом цінних паперів, які котуються на біржах, емісією та дистрибуцією акцій на ринку іншої держави-члена, середньо та довготерміновими кредитами. Остаточно, у рамках повної лібералізації капіталів усунено також обмеження на рух короткотермінового капіталу, насамперед кредитів та банківських рахунків. Згідно з прийнятою багатоетапною програмою, рух капіталу був остаточно лібералізований 1 січня 1993 р.

Свобода руху капіталу має на увазі не тільки можливість безперешкодних платежів і переказів через кордони, а й покупку нерухомості, акцій компаній та інвестування між країнами.  

Свобода руху осіб означає, що громадянин Євросоюзу може безперешкодно переміщатися між країнами союзу з метою проживання (у тому числі і щодо виходу на пенсію), роботи та навчання.  Забезпечення цих можливостей включає спрощення формальностей при переїзді і взаємне визнання професійних кваліфікацій. 

Свобода руху послуг і свобода установи дозволяє особам, які займаються самостійної економічної діяльністю, вільно переміщатися між країнами союзу і займатися цією діяльністю на постійній чи на тимчасовій основі