22) Соціальна політика Євросоюзу та її основні моделі

Соц. пол - діяльність нац. влади щодо організації підтримання добробуту держави на користь її громадян для реалізації соц. політики держ, шляхом рег., втручається у перерозподіл суспільних благ, зменшує негативні наслідки функціонування ринку праці. Здійсн. з метою забезп. колективних соц. потреб (охорона здоров'я, охорона праці, освіта, професійне навчання тощо) та соц. забезп. тієї частини населення, яка потребує допомоги держави (пенсіонери, інваліди, безробітні, багатодітні сім'ї). Соціальна політика ЄС протягом свого розвитку ґрунтувалася на двох основних моделях: неоліберальній моделі та моделі соціальної справедливості. Неоліберальна соціальна модель ґрунтується на небажаності існування соціального виміру взагалі. Кожен індивід на рівних умовах може конкурувати в межах ринку. Подальше держ. втручання з метою соц захисту та перерозподілу суспільних благ не вважається необхідним. Соц. рег.-занадто обтяжливе для бізнесу і таке, що заважає гнучкості вільного ринку, яка, у свою чергу, є необхідною для конкуренції в умовах глобальної економіки. Вимоги до соц стандартів у менш екон. розвинених держ. заважатимуть змаганням на внутрішньому ринку - перевага регіонів з низькою вартістю праці, які можуть приваблювати інвестування в такі країни. Від такого інвест стимул треба буде відмовлятися, якщо високі соц стандарти потреб високих затрат системи соц зах держ.Тому не повинні були впроваджувати соц стандарти на європейському загальному рівні, а мали б залишити внутрішній ринок функціонувати лише з урах економ чинників. Модель конвергенції або поступового зближення різних економічних систем. Згідно з нею впровадження соц. політики загальноєвр рівня не передбачається.Політ і економ сили в рамках внутрішнього ринку повинні самостійно сприяти тенденції зближення національних соціальних стандартів. Модель соціальної справедливості пов'язана з церковно-ліберальною конценцісю Європейської соціальної конституції - існування вільного та рівного сусп, ринкові домовленості на базі чесної, вільної конкуренції.Заходи соц політики - корегування вільного ринку, необхідні для забезпечення та підтримки соц. порядку. Вільне функц ринку- загрозу появи соц. дезорганізації. Інтенсивність конкурентного тиску, зумовленого європейською економічною інтеграцією, може призвести до появи ще більшої кількості осіб, які виявилися неконкурентоспроможними на ринку. Результатами економічної інтеграції будуть безробіття та бідність, які призведуть до появи таких соціальних хвороб, як злочинність, расизм тощо

23.Заборона дискримінації у сфері трудового та соціального права

Встановлюються заборона дискримінації за ознаками статі, раси, кольору шкіри, етнічного або соц. походження, релігії, інвалідності, віку, соціального орієнтиру, заборона дискримінації у професійній сфері чоловіків та жінок(гендерна політика) та інші. Заборона прямої дискримінації-за одних і тих же обставин одна особа перебуває в менш сприятливих умовах ніж інші.Та непрямої недискримінації-за існування умов нейтрального положення , все-одно створює менш сприятливе становище.Також заборона щодо умов доступу до зайнятості,включ критерії відбору, прийому на роботу,рівна оплата за рівну працю щодо чоловіків та жінок(є виключення:Виключення, пов'язані з професійною кваліфікацією , пов'язані із захистом материнства) Принцип гендерної рівності у сфері соціального забезпечення. Принцип рівності чоловіків та жінок поширюється також на сферу соціального забезпечення.( перелік виключень (ст. 7) зі сфери її застосування. Зокрема, виключення стосуються встановлення державою пенсійного віку для жінок та чоловіків, здобуття права на грошову допомогу при перебуванні у декретній відпустці, задоволення прохання про виплату грошової допомоги непрацездатним особам або людям похилого віку на основі прав, похідних від дружини, задоволення прохання про збільшення грошової допомоги дружині, яка перебуває на утриманні, при довготривалій інвалідності, нещасних випадках на роботі, професійних хворобах і для осіб похилого віку тощо.) До основних засобів захисту принципу недискримінації віднесено принцип віктимізації. Віктимізація відповідно до Директив означає захист осіб від будь-якого несприятливого поводження або несприятливих наслідків, що стали реакцією на скаргу на підприємстві або правові процедури