12. Класифікація країн за рівнем доходів

За рівнем доходу країни класифікуються на: 1. Країни з низьким доходом – 64 держави у яких ВНП на душу населення становить 725 дол. або менше. 2. Країни з середнім доходом, які діляться на: 2.1. країни з доходом нижче середнього – 66 держав з ВНП на душу населення у межах від 726 до 2895 дол.; 2.2. країни з доходом вище середнього – 35 держав з ВНП на душу населення у межах від 2896 до 8995 дол.; 2.3. країни з високим доходом – 44 держави у яких ВНП на душу населення становить 8995 дол. США і вище.

13. Показники розвитку свыт госп

				Чисті трансферти	ВНД   Валовий національний розподільний дохід
			Чистий факторний дохід	ВНП Валовий національний продукт
		Амортизація основного капіталу	ВВП Валовий внутрішній продукт
	Непрямі податки	ЧНП Чистий національний продукт
Відсоток на капітал	НД Національний дохід
Рента на землю
Доходи працівників

14. Класифыкацыя краън за екосор

У світі існує близько 200 країн, різних за рівнем економічного, соціального та політичного розвитку. Для зручності аналізу досяг­нень та перспектив подальшого розвитку держав, вивчення та об­міну досвідом економічного реформування зручно використовува­ти їх певну класифікацію.

Найповніше уявлення про групи країн у світовій економіці дає інформація міжнародних організацій, членами яких є більшість країн світу, — Організації Об'єднаних Націй, Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Оцінки цими організаціями груп країн у міжнародній економіці дещо відрізняються, оскільки неоднаковою є кількість країн — членів цих організацій (ООН — 185, МВФ — 181, Світовий банк — 180 (дані на 1997 р.)>, а міжнародні органі­ зації аналізують стан економік лише тих країн, що є їх членами. До того ж деякі з країн — учасниць міжнародних організацій не нада­ ють достатньо повної інформації про свою економіку або надають її несвоєчасно. Це не дає таким країнам можливості фігурувати в оціночній шкалі, що складається експертами міжнародних органі­ зацій. Нарешті, будь-яка класифікація відображає певні завдання, що їх ставить перед собою кожна з міжнародних організацій. На­ приклад, ООН основну увагу зосереджує на соціальних і демографі­ чних аспектах розвитку країн. Для Світового банку найважливі­ шою є оцінка рівня економічного розвитку тощо. Виокремлення країн у групи чи підгрупи передбачає врахування особливостей їх історичного, економічного, політичного та культур­ного розвитку.

Переважно у групи в міжнародній економіці об'єднують країни, які мають спільні або схожі характеристики економічного розвит­ку, однотипну інституціональну структуру господарського управлін­ня, подібні принципи організації виробництва та спільні проблеми.

На підставі зазначених ознак країни світу класифікуються на три основні групи: промислово розвинені, або індустріальні, країни, країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою. Така класифікація була прийнята для зручності аналізу в ЕКОСОР (Еко­номічній і соціальній раді ООН). Часто вказані класифікаційні групи визначають ще як країни "першого" світу (ПРК), країни "другого" світу (країни з перехідною економікою) і, нарешті, країни "третьо­го" світу (країни, що розвиваються).