Вступ
Чехія належить до країн в яких колекціонування, а згодом і формування музейних колекцій мають давню традицію. На відміну від інших європейських країн, на території Чехії більш ніж 300 років не велось великих воєн або інших подій, які б завершувались розграбуванням. Тому зібрані колекції багаті та чудово збереглися. Також цьому сприяло дуже хороше фінансове становище дворянства в 19 століття. На територію Чехії, в цей час, потрапляло багато об'єктів культурного значення з інших країн. У результаті у музеях Чехії зібрано більше 65 мільйонів одиниць рухомого майна, природних і людських творінь, які являються свідками стародавніх і сучасних явищ та подій.
Перші колекції
Перші колекції з’явились у Середньовіччі. Першою такою колекцією було зібрання собору св. Віта. Його зібрання було вперше описане ще в 1069-му рр. Тут знаходяться знамениті обладунки св. Вацлава - шолом, кольчуга і меч, мощі св. Адальберта, які в 1039 році привіз до Чехії з Польщі принц Бретіслав. В часи правління імператора і короля Карла IV колекція собору св. Віта являлась однією з найкращих у Європі.
У 1350 році реліквії Карла, поряд із частиною скарбів собору, були оприлюднені. Одну із таких виставок 1369 року, в каплиці на скотному ринку в Празі (сьогодні Карлова площа), відвідало близько 100000 чоловік.
Зібрання поповнюється в епоху Відродження. Одним з визначних колекціонерів цього періоду був брат імператора Максиміліана II ерцгерцог Фердинанд ІІ (1529-1595), який був губернатором Чехії в1548-1567 роках. Ним була створена велика колекція, яка зберігалася у замку Кршивоклат. Після складання своїх повноважень як губернатора, Фердинанд перевіз свою колекцію в Інсбрук, де вона у замку Амбрас зберігається до сьогодні. Колекція включає в себе мінерали, скам'янілості, зброю, астрономічні прилади, годинник, скляні предмети, ювелірні вироби, музичні інструменти і картини.
Найважливішим і найвідомішим колекціонером 16 і 17 століття, був імператор Рудольф II (1552-1612). Свою колекцію він збирав у Празькому Граді. Він розсилав по всій Європі своїх агентів, які займались пошуком і придбанням предметів для поповнення колекції. Агентами, як правило, були імперські посли в королівських дворах в Італії та Іспанії.
Відомим колекціонером 18-го століття був єпископ Праги Яна Рудольф Спортск (1694-1759). Його колекція складалася з природних рідкостей, предметів мистецтва, медалей і монет. Нажаль вони не збереглися, але збереглися малюнки цих об'єктів із яких можна судити про багатство колекції.
У 18 століття у замках, монастирях та палацах утворюються численні галереї. Найвідомішою та найбільшою галереєю, що збереглася до сьогодні є: Лобковіцка галерея в Роудніце (в даний час знаходитьсяу замку Нелагозевес), що містить більше 900 творів мистецтва.
У 18 ст. колекції починають формувати за науковим принципом.
В цей відомі колекції графа Франца-Йосифа Маслянки (живопис, нумізматика, книги), графа Франца Антона Гартінга (зоологічні зразки). Колекціонуванням починають займатись, багаті городяни. Великої популярності здобула колекція власника празької друкарні Джона Фердинанда Шенфельда, яку називали "Шенфельським музеєм". У 1799 році вона була виставлена у Відні і після смерті Шенфельда в 1825 році був виданий її каталог. З нього ми знаємо, що ця неймовірна колекція складалася з 50 тисяч предметів - гравюри, картини, монети, книги, зброя, годинники, мінерали.
Перші музеї
Історія чеських музеїв розпочинається з створення музею в Опаві, в будинку місцевої гімназії в 1814 році. Вона заснована на колекції професор Фаустина Ензе і відставного армійського офіцера і любителя ботаніки Мікуше Бумберга. Ці дві колекції заклали основу Сілезького музею в Oпаві.
В 1818 році в епоху Чеського національного відродження і романтичного культу «старожитностей», планувалось створити музей, який би мав бути скарбницею національної культури. Згодом було засновано Чеський Національний музей. Меценатом музею був граф Кашпар Штернберк. Історичним відділом Музею завідував історик і політик Франтішек Палацький, з ініціативи якого музей з 1827 року вперше почав друкувати наукові публікації на чеській мові.
У роки 1864 - 1890 в Богемії і Моравії було засновано ще 49 музеїв і музейних об'єднань. Ці музеї і музейні об'єднаня в цілому спрямовані на створення регіональної колекції, доповнюють колекцію Національного музею. Вони, як правило національного характеру, тобто зосереджені на документацію природи і суспільства в регіоні.
Черговим імпульсом для створення музеїв була Празька виставка 1891 року та слов’яно – етнографічна виставка 1895 року. На цих двох виставка було представлено багато експонатів, які згодом породили нові музеї: в Градец-Кралове (1881), Празі (1885), Пльзені (1886).