5. Будова слова в східнослов’янських мовах

Українська, білоруська й російська мови мають багато спільних рис в галузі морфеміки. Мінімальною формальною частиною слова в них є морфема, що охоплює такі видові поняття: корінь, префікс, суфікс, конфікс, інтерфікс, постфікс, флексія. За ступенем сполучення з іншими морфемами вони бувають регулярними, тобто простежуються в багатьох словах різних семантичних груп (пор. укр. рубка, виноска, добірка; учителька, перепілка, свинарка; рос. рубка, виноска, подборка; перепелка, свинарка, блр. рубка, зноска, падборка; настаўніца, перапёлка, свінарка) і нерегулярними, що зустрічаються в одному — двох словах (укр.жен-их, діт-лах-и, пошт-амт, флот-илі-я, дму-х-а-ти; рос. жен-их, почт-амт, флот-или-я, дуть; блр. жан-іх, дзеткі, пашт-амт, флат-ылія, дзьмуць).

У сучасній українській мові, як і в російській та білоруській, морфеми діляться на дві групи: кореневі та афіксальні. Корінь — це обов’язкова морфема, яка містить основне лексичне значення. Афіксальні морфеми в східнослов’янських мовах необов’язкові частини слова. Вони бувають словотворчими (пор. укр. будинок — будиноч-ок, дід — пра-дід, їхати — пере-їхати; рос. дом — дом-ик, дед — пра-дед, ехать — пере-ехать, блр. дом (хата)– хат-к-а, дзед – пра- дзед, ехаць – пера-ехаць) і формотворчими (укр. робити — з-робити, перечит-а-ти — перечит-ува-ти; рос. делать — с-делать, перечит-а-ть — перечит-ива-ть, стуч-а-ть — стук-ну-ть, блр. рабіць – з-рабіць, перачыт-а-ць – перачыт-ва-ць).

Словотворчими і формотворчими афіксами в східнослов’янських мовах є суфікси і префікси, які розподіляються на продуктивні, малопродуктивні і непродуктивні. Продуктивний афікс — це такий, за допомогою якого утворюються нові слова. Зокрема, в українській, білоруській і російській мовах продуктивними є префікси де-, дез-, анти- та ін. (пор. укр. деградація, девальвація, демілітаризація, дез­орієнтація, антинауковий, антивоенний; рос. деградация, девальвация, демилитаризация, дезориентация, антинаучный, антивоєнний; блр. дэградацыя, дэвальвацыя, дэмілітарызацыя, дезарыентацыя, антынавуковыя, антываенны), суфікси -(н)ик, -ист(-іст), -тель: укр. передовик, погодинник, таксист, семінарист, вихователь; зачинатель, каратель; рос. почасовик, висотник, передовик, истребитель; зачинатель, каратель; блр. перадавік, почасовик, таксіст, семінарист, выхавальнік, пачынальнік, каральнік, але: кіраўнік (і правіцель), абывацель, засядацель.

Непродуктивні афікси нових слів не утворюють. До них в трьох мовах належать одиничні суфікси, засвідчені поодинокими прикладами. Це суфікси -ух (-юх), -их, -адя (рос. -адья, блр. -аддзя), пор. укр. пастух, конюх, жених, попадя; блр. пастух, конюх, жаніх, пападдзя; рос. пастух, конюх, жених, попадья. До непродуктивних належать також суфікси, засвідчені лише в небагатьох словах: -знь,

 -анич (пор. укр. керманич, приязнь, рос. руководитель, приязнь; блр. кіраўнік, прыязнасьць). Непродуктивними є префікси па-, су-, суб- (укр. пасинок, паросток, сугорб «невеликий пригорок», супісок, субтропіки, субпідряд «договір з певною організацією на часткове виконання нею якихось робіт, який укладає основний підрядник»; блр. пасерб «пасинок», парастак, сугорб «невялікай пагорак», супесь, субтропікі, субпадраду «дамову з пэўнай арганізацыяй на частковае выкананне ім якіх-небудзь работ, які складае асноўны падрадчык»; рос. пасынок, росток, сугорб, супесь, субтропики, субпідряд.

Для об’єднання основ в одне складне слово в українській і російській мовах використовуються єднальні морфеми, або інтерфікси: пор. укр. бур-е-вісник, тонк-о-шиїй, пруд-и-вус  розм. «той, хто має довгі, пишні вуса; вусань, крутивус», тр-ою-рідний, дв-ох-атомний, сух-о-фрукти, пар-о-плав; блр. бур-а-веснік, танк-а-шыі, пруд-и-вус, тр-аю-радны, дв-ух-атомны, сух-а-фрукты, пар-а-ход, рос. бур-е-вестник, тонк-о-шеий, пруд-и-вус, тр-ою-родный дв-ух-атомный, сух-о-фрукты, пар-о-ход.