4. Порівняльний огляд фразеологізмів у східнослов’янських мовах

Українська, білоруська і російська мови характеризуються величезною кількістю різноманітних фразеологізмів. Багато із них відзначаються однаковим змістом і тотожною формою:

а) іменні – укр.: раб своїх звичок, ума (розуму) палата, тертий калач, ахіллесова п’ята, лебедина пісня, біла ворона, права рука, кров з молоком не в своїй тарілці, туман в голові; блр.: раб сваіх звычак, розуму палата, церти калач, ахілесава п’ята, лебядзіная песня, белая варона, правая рука, кроў з малаком, не ў сваей талерцы, туман у галаве; рос. раб своих привычек, ума (разума) палата, тертый калач, ахиллесова пята, лебединая песня, белая ворона, правая рука, кровь с молоком, не в своей тарелке, туман в голове;

б) дієслівні – варити воду, дати маху, за двома зайцями, повертати оглоблі, умивати руки, вивести на чисту воду, морочити голову, намилити голову, держати порох сухим, купити кота в мішку; блр.: варыць ваду, даць маху, за двума зайцамі, паварочваць аглоблі, абмываць (умываць рукі), вивесці на чыстую ваду, марочіць галаву; намиліць галаву, трымаць порах сухім, купіць ката у мяшку; рос. варить воду, дать маху, за двумя зайцами, разворачивать оглобли, умывать руки, вывести на чистую воду, морочить голову, намылить голову, держать порох сухим, купить кота в мешке;

в) ад’єктивні – укр.: нечистий на руку, легкий на руку, гострий на язик, блр.: нячысты на руку, лëгкі на руку, востры на язык; рос. нечистый на руку, легкий на руку, острый на язык.

Прислів’я, приказки, крилаті слова структурно співвідносні з реченнями. Серед них в трьох мовах наявні еквівалентні за змістом і формою стійкі фрази, наприклад, укр.: Чорна кішка пробігла. Моя хата скраю. Друзі пізнаються в біді. Вовків боятися – в ліс не ходити. Горбатого могила виправить; блр.: Мая хата з краю. Чорная котка прабегла. Сябри пазнаюцца в бядзе. Гарбатага магіла выправіць. Волкаў баяцца – у лес не хадзіць; рос. Черная кошка пробежала. Моя хата с краю. Друзья познаются в беде. Волков бояться – в лес не ходить. Горбатого могила исправит.

Трапляються фразеологізми, однакові за значенням у всіх трьох мовах, і частково різні за лексичним складом, наприклад:

– укр.: Бездонної бочки (діжки) не наллєш. Не святі горшки ліплять. Світ не без добрих людей. З миру по нитці – голому сорочка. Сім п’ятниць на тиждень. Маслом каші не зіпсуєш. Ліс рубають – тріски летять;

– блр. Бяздоннай бочкі не нальешь. Не багі гаршкі абпальваюць. Свет не без добрых людей. З міру па нітцы – голаму кашуля. Сем пятніц на тыдні. Алеем кашы не сапсуеш. Лес сякуць -– трэскі ляцяць;

– рос. Бездонную бочку (кадку) не наполнишь. Не боги горшки обжигают. Мир не без добрых людей. С миру по нитке – голому рубашка. Семь пятниц на неделе. Маслом каши не испортишь. Лес рубят – трески летят.

Часто в трьох мовах одне й те ж поняття передається різними фразеологізмами: бити байдики – бить баклуши – біць лынды (від линдати «ледарювати»), пошитися в дурні – остаться в дураках – пашицца у дурні, замилювати очі – втирать очки – туманіць вочи, голод не свій брат – голод не тетка –голад не цетка; укр.:поки сонце зійде, роса очі виїсть – блр.: сморж (равлик) паўзе, пачаканку в’язе, укр. бачать очі, та ба! – блр.: рыбка ў рацэ, ды не руцэ.

Національна специфіка східнослов’янських мов мов виявляється й у тому, що певне поняття в одній мові передається фразеологізмом, а в другій — окремим словом чи вільним словосполученням, наприклад: укр.: пекти раки, карати на горло, піймати облизня; рос. покраснеть, казнить, получить отказ; блр.: пачырванець, пакараць смерцю, атрымаць адмову; блр.: на волі лëсу, рос. на произвол судьбы, укр.: напризволяще.