Тема 4. Облік основних засобів і нематеріальних активів. Лекція 4.1 Облік основних засобів та їх зносу.

23

Тема 4. Облік основних засобів і нематеріальних активів.

Лекція 4.1 Облік основних засобів та їх зносу.

Після вивчення лекції 4.1 студент повинен знати:

- як класифікуються необоротні активи;

- порядок відображення в обліку надходження основних засобів;

- основні методи нарахування амортизації основних засобів;

- порядок відображення в обліку вибуття основних засобів;

- особливості обліку основних засобів;

Після вивчення лекції 4.1 студент повинен вміти:

- складати бухгалтерські проведення з обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

-заповнювати первинні документи, за допомогою яких оформлюється рух основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

-нараховувати амортизацію основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

-відображати інформацію про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи у звітності.

План.

1. Визнання, оцінка та класифікація необоротних активів.

2. Основні засоби, їх класифікація і оцінка.

3. Документальне оформлення і облік руху основних засобів.

4. Облік амортизації та зносу основних засобів.

Література.

1. Податковий Кодекс України.

2. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

3. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік:Навчальний посібник.-К.:Кондор,2005р.-503с.(стор.130-173).

4. Бухгалтерський фінансовий облік [текст]: підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів [Ф.Ф. Бутинець та ін.]; під заг. ред. [і з передм.] Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2009.-912 с. (стор.58-88).

Ключові слова: активи, необоротні активи, амортизація, знос основних засобів, необоротні активи, подібні об’єкти, термін корисного використання (експлуатації),

1. Визнання, оцінка та класифікація необоротних активів

Для здійснення виробничої господарської діяльності підприємство повинно володіти активами. Активи - це ресурси, вартість яких може бути оцінена і які контролюються підприємством, або належать йому. Активи класифікують як оборотні і необоротні. До необоротних активів відносять активи, які утримуються на підприємстві з певною мстою протягом періоду, що перевищує операційний цикл чи дванадцять календарних місяців з дати балансу.

Згідно з ПСБО 2 "Баланс" до складу необоротних активів включають (рис. 4.1):

Рис. 4.1 Класифікація необоротних активів

2.Основні засоби, їх класифікація і оцінка

Матеріальні довгострокові активи, вартість яких відноситься на витрати протягом тривалого терміну їх корисного використання є основними засобами підприємства. Підприємство самостійно визначає способи корисного використання окремих об’єктів та строки їх використання. Існуюча практика дозволяє прийняти рішення про те, що автомобіль вигідно використовувати 5-8 років, на придбаній технологічній лінії можна виготовити 1 000 000 виробів. Підприємство наперед купує можливість використання протягом визначеного періоду чи можливість виготовлення певної кількості виробів, і потім розподіляє протягом періодів використання об’єкта здійснені витрати.

Зміст, порядок визнання та оцінки (переоцінки) основних засобів, їх амортизації визначаються П(С)БО № 7 “Основні засоби”.

За П(С)БО №7 основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше 1 року (або 1 операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби визнаються на балансі підприємства, якщо вони відповідають загальним критеріям визнання активів:

– існує ймовірність отримання майбутньої економічної вигоди;

– їх оцінка може бути достовірно визначена.

Підприємство самостійно визначає граничну вартість об’єктів, що відносяться до основних засобів, якщо інше не передбачене чинним законодавством.

Облік основних засобів здійснюється за окремими інвентарними об’єктами.

Об’єктами основних засобів можуть бути:

a) закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

б) окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання самостійних функцій;

в) відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів, що становлять собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, що мають різні строки корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів. Наприклад, якщо термін експлуатації будівель може складати 40-80 років, то для окремих складових цього об’єкта обліку: систем водопостачання та водовідведення, опалення, електропостачання слід визначити менші строки експлуатації, оскільки протягом періоду експлуатації будівлі вони повністю зносяться і потребуватимуть заміни принаймні два рази. Отже, ці системи слід виділити як окремий об’єкт обліку.

Основними завданнями обліку основних засобів є:

• визначення первісної вартості об’єктів основних засобів;

• відображення в обліку надходження та вибуття об’єктів та витрат на їх утримання та поліпшення;

• нарахування амортизації активів із використанням різних методів та відображення її в обліку;

• проведення переоцінки об’єктів та відображення її в обліку;

• відображення операцій, пов’язаних з фінансовою та операційною орендою основних засобів;

• розкриття інформації про основні засоби у примітках до фінансової звітності.

Основні засоби можуть бути об’єднані для потреб ведення обліку та складання звітності у групи.

Групою основних засобів та інших необоротних матеріальних активів є сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Основні засоби можна згрупувати за наступними ознаками:

- за галузевою ознакою;

- за функціональним призначенням;

- за використанням;

- за ознакою належності.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв’язку.

Наявність тих або інших засобів на конкретному підприємстві пов’язана із напрямком його діяльності, а також із роботою допоміжних і обслуговуючих виробництв.

За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничими є ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов’язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками, устаткуванням та ін.

Основні засоби, які не приймають безпосередньо участі у процесі виробництва, робота яких спрямована на забезпечення соціальних і культурно-побутових потреб працівників підприємства, називаються невиробничими. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері.

За використанням основні засоби поділяються на діючі та недіючі.

Діючими є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства на даний час.

Недіючими, в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період в господарській діяльності у зв’язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію.

За ознакою належності основні засоби поділяються на власні та орендовані.

Власні основні засоби являються безпосередньо власністю підприємства і мають джерело свого утворення (внесок засновника до Статутного капіталу, заборгованість перед постачальниками, цільове фінансування і цільові надходження та ін.).

Основні засоби, які використовуються на підприємстві, але не є його власністю, називаються орендованими. Треба зауважити, що з метою виключення можливості подвійного обліку одних і тих же засобів, у орендодавця орендовані основні засоби обліковуються на балансовому, а у орендаря на позабалансовому рахунку.

Групування основних засобів за галузевою ознакою, функціональним призначенням, використанням та ознакою належності зображено схематично на рис. 4.2.

Для цiлей бухгалтерського облiку основнi засоби класифiкуються за такими групами: