
- •§11.3. Класифікація органічних сполук.
- •§12.1. Насичені вуглеводні. Алкани (парафіни).
- •§12.2.9. Одержання.
- •§12.2.13. Одержання.
- •Розділ 13. Кисневмісні органічні сполуки
- •§13.2.1. Одержання.
- •§11.1. Предмет органічної хімії
- •§11.2. Теорія будови органічних сполук. Ізомери Теорія будови органічних сполук а.М. Бутлерова:
- •§11.3. Класифікація органічних сполук
- •§11.4. Основні класи органічних сполук
- •§11.5. Номенклатура органічних сполук
- •Які вказуються лише у префіксі(за алфавітом)
- •§11.6. Класифікація реакцій в органічній хімії
- •§12.1. Насичені вуглеводні. Алкани
- •12.1.1. Гомологічний ряд алканів
- •12.1.2. Будова молекули Метану
- •12.1.3. Ізомерія
- •12.1.4. Одержання
- •3) Реакція Вюрца:
- •4) Відновленням карбону і його оксидів воднем:
- •5) Сплавленням солей карбонових кислот з лугами:
- •12.1.5. Фізичні властивості
- •12.1.6. Хімічні властивості
- •12.1.7. Застосування
- •§12.2 Ненасичені вуглеводні
- •12.2.1. Алкени. Гомологічний ряд алкенів.
- •12.2.2. Електронна будова подвійного зв’язку
- •12.2.3 Ізомерія
- •12.2.4. Одержання
- •5) Дегалогенування дигалогенпохідних (відщеплення галогену)
- •12.2.5. Фізичні властивості
- •12.2.6. Хімічні властивості
- •12.2.7. Застосування
- •12.2.8. Дієнові вуглеводні (алкадієни). Типи алкадієнів.
- •12.2.9. Одержання
- •12.2.10. Фізичні властивості
- •12.2.11. Хімічні властивості
- •Полімеризація дієнових сполук
- •12.2.12. Алкіни. Гомологічний ряд алкінів
- •12.2.13. Одержання
- •12.2.14. Електронна будова потрійного зв’язку
- •12.2.15. Фізичні властивості
- •12.2.16. Хімічні властивості
- •1) Гідрування:
- •2) Галогенування:
- •3) Гідрогалогенування:
- •12.2.17. Застосування
- •§ 2.3. Ароматичні вуглеводні (арени)
- •12.3.1. Будова молекули
- •12.3.2. Гомологи бензену. Ізомерія. Гомологи бензену можна розглядати як похідні бензену, в яких один або декілька атомів Карбону заміщені різними вуглеводневими радикалами.
- •12.3.3. Фізичні властивості
- •12.3.4. Хімічні властивості
- •● Реакції заміщення:
- •1) Галогенування
- •2) Галогенування
- •12.3.5. Правила орієнтації в бензеньному ядрі
- •Розділ 13. Кисневмісні органічні сполуки
- •13.1.1. Одноатомні спирти
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Утворення алкоголятів:
- •2) Феноли утворюють: прості ефіри (етери)
- •13.3.2. Одержання
- •13.3.3. Хімічні властивості
- •3) Приєднання гідросульфіту натрію
- •13.3.4. Застосування
- •§13.4. Карбоксильні сполуки
- •13.4.1. Карбонові кислоти
- •Класифікація карбонових кислот
- •Номенклатура карбонових кислот
- •Ізомерія карбонових кислот
- •Одержання
- •2) Синтез оцтової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •13.4.2 Естери
- •Номенклатура естерів
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •13.4.3. Генетичний зв’язок між вуглеводнями, спиртами, альдегідами і кислотами
- •13.4.4 Ліпіди (жири)
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Перший синтез жиру здійснив Бертло (1854 р.) при нагріванні гліцерину і стеаринової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Біологічна роль жиру у людському організмі
- •Розділ 14. Вуглеводи §14.1. Вуглеводи. Їх класифікація
- •Значення вуглеводів
- •§14.2. Вуглеводи-моносахариди. Будова. Ізомерія
- •14.2.1. Класифікація
- •14.2.2. Номенклатура Генетичний d- ряд сахаридів
- •Формули Хеуорса
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •● Реакції по карбонільній групі
- •1) Алкілування (утворення простих ефірів) – атом водню гликозидного гідроксилу заміщується на 1 метильну групу.
- •2) Ацилювання (утворення складних ефірів).
- •● Специфічні реакції
- •14.3.1.Класифікація і номенклатура
- •14.3.2. Застосування
- •§14.4. Полісахариди
- •14.4.1. Крохмаль Будова молекули (розгалужений ланцюг):
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •14.4.2. Клітковина (целюлоза) Будова молекули (лінійний ланцюг):
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Розділ 15. Нітрогеновмісні органічні сполуки
- •§15.1. Нітросполуки
- •15.1.1. Класифікація і номенклатура
- •15.1.2. Одержання
- •15.1.3. Хімічні властивості
- •15.1.4. Застосування
- •15.2.1. Класифікація
- •15.2.2. Номенклатура
- •15.2.3. Ізомерія
- •15.2.4. Фізичні властивості
- •15.2.5. Одержання
- •15.2.6. Хімічні властивості Основні властивості
- •15.2.7. Застосування амінів
- •§15.3. Амінокислоти
- •15.3.1. Класифікація амінокислот
- •15.3.2. Ізомерія
- •15.3.4. Фізичні властивості амінокислот
- •15.3.5. Одержання амінокислот
- •15.3.6. Хімічні властивості
- •Біполярний йон
- •15.4.1. Склад і будова молекули
- •15.4.2. Поширення в природі
- •15.4.3. Хімічні властивості
- •Заняття №37 Тема: Поняття про органічні сполуки. Теорія хімічної будови органічних сполук о. М. Бутлерова. Електронна природа зв'язків. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №38 Тема: Насичені вуглеводні. Алкани. Будова, хімічні властивості, застосування насичених вуглеводнів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №39 Тема: Ненасичені вуглеводні. Π-зв’язок. Алкени. Алкадієни. Алкіни. Хімічні властивості та застосування. Реакція полімеризації. Полімери. Одержання, властивості і застосування пластмас
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №40 Тема: Ароматичні вуглеводні. Системи спряження. Правила орієнтації в ароматичному ядрі
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №41 Тема: Контрольна робота №5
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №42 Тема: Кисневмісні сполуки. Спирти. Будова, властивості, застосування насичених одноатомних спиртів. Багатоатомні спирти
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №43 Тема: Ароматичні спирти і феноли. Структура, властивості, застосування. Генетичний зв'язок між спиртами і вуглеводами
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №44 Тема: Альдегіди. Будова карбонільної групи. Реакції приєднання та окиснення
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Самостійна позааудиторна робота студентів:
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №46 Тема: Зв’язок між вуглеводнями, спиртами, кислотами. Взаємозв’язок між класами органічних сполук
- •Самостійна позааудиторна робота студентів:
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №47 Тема: Контрольна робота №6
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №48
- •Лабораторна робота №6.
- •Тема: Ароматичні вуглеводні.
- •Властивості бензину та його гомологів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Дослід 2. Дія бромної води і калій перманганату на бензен.
- •Заняття №49 Лабораторна робота №7. Тема: Спирти і альдегіди
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Заняття №50 Лабораторна робота №8. Тема: Карбонові кислоти
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Заняття №51 Лабораторна робота №9 Тема: Взаємозв’язок між класами органічних сполук
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Заняття №52 Тема: Складні ефіри. Жири як естери. Хімічні властивості жирів
- •Самостійна позаудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №53 Тема: Вуглеводи. Класифікація вуглеводів. Моносахариди
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №54 Тема: Ди- і полісахариди
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №55 Тема: Нітрогенвмісні сполуки. Аміни
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Заняття №56 Тема: Амінокислоти. Пептиди. Білки. Контрольна робота №7
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Додатки
- •Класифікація оксидів
15.4.1. Склад і будова молекули
Усі білки містять Карбон, Гідроген, Оксиген і Нітроген. Більшість білків містять ще і Сульфур, деякі і Фосфор. До складу гемоглобіну входить Ферум, до білку щитовидної залози – Йод. Молекулярна маса білків – до кількох мільйонів.
Білкова молекула – поліпептид містить від 2 до 100 амінокислотних залишків.
Для білків (протеїнів) характерні чотири рівні просторової організації, які прийнято називати первинною, вторинною, третинною і четвертинною структурами.
- Первинна структура білка – порядок чергування α-амінокислотних залишків в поліпептидному ланцюзі. |
|
|
- Вторинна структура білка – конформація поліпептидного ланцюга, тобто спосіб скручування ланцюга в просторі за рахунок водневих зв'язків між групами –NH– і –CO–
|
||
- Третинна структура білка - тривимірна конфігурація закрученої спіралі в просторі. Утворена за рахунок зв’язків: дисульфідних –S–S–, йонних та гідрофобних.
. |
|
- Четвертинна структура білка - структура, що утворюється за рахунок взаємодії між різними поліпептидними ланцюгами. Четвертинна структура характерна лише для деяких білків, наприклад гемоглобіну.
|
15.4.2. Поширення в природі
Найважливіша складова частина живих організмів, білки входять до складу шкіри, рогових покривів, м’язової та нервової тканин.
15.4.3. Хімічні властивості
1) ДЕНАТУРАЦІЯ – це втрата білком природної конформації, що супроводжується звично втратою його біологічної функції.
Тобто – це руйнування вторинної і третинної структур білка, зумовлене дією кислот, лугів, нагрівання, радіації і т.д.
Первинна структура білка при денатурації зберігається. Денатурація може бути оборотною (так звана, ренатурація) і необоротною.
Приклад необоротної денатурації при тепловій дії – згортання яєчного альбуміну при варінні яєць.
2) ГІДРОЛІЗ БІЛКІВ – руйнування первинної структури білка під дією кислот, лугів або ферментів, що приводить до утворення α-амінокислот, з яких він був побудований.
3) Якісні реакції на білки:
Біуретова реакція – фіолетове забарвлення при дії солей купруму (II) в лужному розчині. Таку реакцію дають всі сполуки, що містять пептидний зв'язок.
б) Ксантопротеїнова реакція – поява жовтого забарвлення при дії концентрованої нітратної кислоти на білки, що містять залишки ароматичних амінокислот (фенілаланіну, тирозину).
Заняття №37 Тема: Поняття про органічні сполуки. Теорія хімічної будови органічних сполук о. М. Бутлерова. Електронна природа зв'язків. Класифікація і номенклатура органічних сполук
Актуальність: Органічна хімія – великий і самостійний розділ хімії, предметом якого є хімія сполук Карбону: їх будова, властивості, методи одержання, можливості практичного використання. На сьогоднішній день існує понад 10 млн. органічних речовин. Багато з них відіграють важливу роль в будові та життєдіяльності рослинних і тваринних організмів. Також синтезовано багато органічних сполук, яких немає в природі, для полегшення життя людини: штучні та синтетичні волокна, синтетичний каучук, антибіотики, ліки, тощо.
Навчальні цілі:
Знати: відмінності органічних речовин від неорганічних, теорію будови органічних речовин О.М. Бутлерова, види ізомерії, класифікацію, номенклатуру та основні класи органічних речовин, види гібридизації, гомологічний ряд алканів, класифікацію реакцій органічних речовин.
Вміти: розрізняти класи органічних речовин, давати назву органічним сполукам, складати структурні формули речовин за назвами, складати ізомери і називати їх за сучасною номенклатурою, визначати гібридизацію сполук, складати хімічні реакції.