3. Фінанси в системі ринкових відносин

Розглядаючи сутність фінансів, можна виділити певні складові цих відносин:

— відносини зі створення і використання централізованих фондів держави;

— відносини з розподілу і перерозподілу ресурсів (суспільних благ) шляхом використання державного бюджету, місцевих бюджетів і позабюджетних фондів;

— відносини зі створення і перерозподілу фондів суб'єктів господарювання.

Виникнення і подальший розвиток фінансів і фінансових відносин нерозривно пов'язані з розвитком і становленням держави. Адже фінанси є відносинами з накопичення, розподілу і перерозподілу національного багатства, причому перерозподіл необхідний саме для здійснення функцій держави. Тому фінансові відносини починали розвиватися тоді, коли з'являлась необхідність частину воєнних контрибуцій або здобичі з полювання відкласти і передати тим, хто не брав участі в їх отриманні, або сплатити данину сильнішому племені. Надалі фінанси розвивалися шляхом встановлення верхівкою племені, общини, поселення і т. ін. тих чи інших натуральних повинностей, необхідних для існування цього суспільства.

Кожен новий тип виробництва викликає виникнення нової системи господарських відносин, тому зі встановленням капіталістичного господарства сформувалась товарно-грошова форма господарювання. Відповідно, формування доходів держави починає здійснюватися у грошовій формі, а фінансові відносини стають більш різноманітними. Зокрема, усувається їх єдиний зв'язок зі скарбницею - відбувається відторгнення монарха від казни. Розвиваються й удосконалюються грошові відносини, деякі натуральні повинності та оброки замінюються прогресивнішою формою оподаткування - грошовою. Удосконалюються і розвиваються функції держави: крім утримання двору і придворних господарств, а також армії і поліції, держава стає активним провідником економічних інтересів великих торговців і виробників, фінансуючи колоніальні загарбання і політику протекціонізму, виникає і набуває розвитку контрольна функція фінансів.

Подальший розвиток фінансових відносин без перебільшення пов'язаний із демократизацією суспільства. У більшості держав зміцнюється парламентська (представницька) влада, зароджується політика соціальної стабільності, яка передбачає необхідність перерозподілу засобів на користь найбідніших прошарків, установлення соціальних гарантій у вигляді допомог і пенсій, впровадження спеціальних державних програм із соціального захисту і підтримки. Особливо швидкі перетворення в цій галузі відбувались у XX ст. - сукупність різноманітних фінансових відносин у цей період складається у фінансову систему в тому вигляді, в якому вона, з певними змінами, існує донині.

Таким чином, розвиток фінансів як історичної категорії можна обумовити такими факторами:

1) суспільний поділ праці та створення товарного виробництва;

2) розвиток грошового господарства, чітке формування та використання основних функцій грошей;

3) поява самостійних, незалежних суб'єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність і створюють для виробництва необхідні грошові фонди;

4) виникнення та укріплення централізованої держави, яка забезпечує систему законодавчих та правових норм.

Сьогодні у країнах з розвинутою економікою фінанси трактують як категорію економічного життя, що випливає з об'єктивних процесів економіки, є невід'ємною частиною фінансових відносин і використовується для зростання суспільного добробуту. Головною ознакою, що визначає сутність і форму функціонування фінансів, є рух грошових потоків, у якому відображаються фінансові відносини:

— обміну, зокрема у вигляді оплати рахунків за товари і послуги;

— розподілу та перерозподілу: у вигляді сплати податків, виплати дивідендів, отримання субсидій, надходження від розміщення акцій, отримання кредиту, надходження оплати за товари, роботи, послуги тощо.