10

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський національний університет

ім. В.О. Сухомлинського

Факультет економіки

Кафедра економіки та

менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Маркетинг» на тему:

«Розробка плану маркетингу для _____________________________»

назва підприємства

Виконав: студент (ка) групи ______

_______________________

прізвище, ім’я, по-батькові студента

Перевірила: к.Е.Н. Штепа о.В. Миколаїв – 2013 р.

ЗМІСТ

Вступ

1. Підбір підприємства-апалога та його коротка характеристика.

2. Аналіз ринку збуту.

3. Аналіз конкурентів.

4. Вибір та обґрунтування товарної політики.

5. Вибір і обґрунтування цінової політики.

6. Вибір каналів розподілу товару.

7. Вибір комунікаційної політики: рекламна кампанія, стимулю­вання збуту.

8. Комплекс маркетингу.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

Оформлення роботи

Загальний обсяг роботи складає 35-40 сторінок рукописного або друкованого тексту. Формат паперу – А4, шрифт Times New Roman, розмір – 14 pt, міжрядковий інтервал 1,5, відступ зліва (абзац) – 1,0 см. Параметри сторінки – поля зліва – 3 см, зверху – 2,5 см, зліва – 1 см, знизу – 2,5 см, орієнтація сторінки – книжкова.

Титульна сторінка повинна бути надрукованою за формою зразка, який приводиться нижче. Сторінки аркушів, таблиці, графіки, рисунки нумерують. Посилання на літературні джерела виконують в таких формах (приклад): "Дослідженнями А.О. Лимаря (1993) установлено...", або "Дослідженнями (А.О. Лимар, 1993) установлено"...

Перелік використаних літературних джерел (не менше 15 назв) наводиться у алфавітному (по прізвищу автора) порядку за існуючим бібліографічним стандартом. Особистий підпис та дата завершення роботи ставиться на останній сторінці.

Структура і зміст окремих розділів курсової роботи

Основною метою курсової роботи є закріплення та поглиблення знань з основних тем дисципліни, а також набуття практичних нави­чок у вирішенні маркетингових завдань.

Курсова робота виконується на протязі семестру. Завдання на курсову роботу видається керівником роботи на початку семестру (додаток 1).

Структура роботи має наступний вигляд.

Вступ. Розкривається актуальність та практичне значення робо­ти, мета, основні завдання, предмет і об'єкт дослідження, визнача­ються джерела інформації.

1. Підбір підприємства-апалога та його коротка характеристика. Наводиться стислий опис підприємства, яке є аналогом підприємства, що проектується: вид діяльності, форма власності, обсяги випус­ку, чисельність персоналу та інші техніко-економічні та організаційні характеристики.

2. Аналіз ринку збуту. Розділ містить інформацію про стан і оці­нку ринкової ситуації та включає такі основні питання:

- тип ринку (споживчий, ринок оптовиків, підприємств, міжна­родний тощо);

- вибір методу дослідження ринку (скласти план проведення дослідження з розробкою анкети);

- визначення факторів, що впливають на попит (мікро- та макросередовище);

- визначення основних ринкових сегментів (описати основні принципи сегментації ринку, що є об'єктом дослідження);

- визначення місткості ринку та її прогнозу (потенційного та реального ринків);

- визначення частки товару, що пропонується на ринку (прогнозована насиченість ринку);

- реакція ринку на новий товар.

3. Аналіз конкурентів. Розділ передбачає збір і аналіз інформації про фірми-конкуренти. З погляду результативності діяльності фірм-конкурентів на ринку і завоювання ними там сильних позицій можна виділити наступні основні чинники, що вимагають вивчення:

- імідж фірми;

- концепція продукту, на якій базується діяльність фірми;

- якість продукції, рівень її відповідальності світовому рівню (звичайно визначається шляхом опитувань або порівняльних тестів);

- рівень диверсифікації виробничо-господарської діяльності, розмаїтість номенклатури;

- ринкова частка фірми (рівень монополізації ринку);

- потужність науково-дослідницької та конструкторської бази, що визначає можливості з розробки нових продуктів (розмір обладнання, технічна оснащеність, чисельність пра­цівників тощо);

- фінанси;

- ринкова ціна з урахуванням можливих знижок і націнок (надбавок);

- частота і глибина проведених маркетингових досліджень;

- сервісне обслуговування (передпродажне та післяпродажне);

- ефективність збуту;

- рівень рекламної діяльності;

- політика фірми стосовно зовнішнього середовища (відношення з державною та місцевою владою, громадськи­ми організаціями, пресою, населенням тощо).

Для оцінки порівняльних переваг одержану інформацію необхідно систематизувати в табл. 2.

Наведений у таблиці 2 перелік чинників може бути скоригований у залежності від конкретних умов. Кожен чинник повинен одержати оцінку від 0 (найбільш слабкі позиції) до 5 балів (домінуючі позиції). Оцінки проставляються в кожному із колонок таблиці, а потім підсумовуються. Якщо за яким-небудь чинником інформація відсутня, тоді його виключають з аналізу. Чинники мож­на доповнювати (під строкою «інше»).

Аналіз конкурентів можна виконувати і в іншій формі (до­даток 2).

Після аналізу конкурентів необхідно виконати позиціонування товару. Позиціонування товару - це думка визначеної групи споживачів щодо найважливіших характеристик продукту. Воно характеризує місце, що займається конкретним продуктом у свідомості споживачів по відношенню до аналогічних товарів конкурентів. Таким чином, необхідно, виходячи з оцінок споживачів, здійсни­ти вибір таких параметрів продукту та його елементів, що можуть забезпечити конкурентні переваги.

При позиціонуванні продуктів використовують такі їх характе­ристики, що є важливими для споживачів і на які вони орієнтуються, здійснюючи свій вибір. Так ціна, якість (конкретні показники), упако­вка є визначальними чинниками при покупці багатьох видів продук­тів харчування, рівень послуг - при виборі банку, перукарні, хімчист­ки, готелів, надійність - при виборі комп'ютера, товарів побутової техніки, мінімум побічних дій - при виборі ліків, хімічних препаратів тощо.

При визначенні позиції товару на ринку частіше за все викорис­товують метод побудови карт позиціонування у вигляді двомірної матриці, на полі якої зображені продукти конкуруючих фірм (додаток 3).

Рішення проблеми позиціонування дозволяє вирішувати пробле­ми по окремих елементах комплексу маркетингу, доводити їх до рів­ня тактичних деталей. Наприклад, фірма, що позиціонує свій товар як товар високої якості, дійсно повинна робити товари високої якості, продавати їх за високими цінами, користуватися послугами високо­класних дилерів і рекламувати товар у престижних журналах.