Метод аналогій

Для аналізу ризику, яким може бути обтяжений новий проект, доцільно вивчити дані щодо наслідків впливу несприятливих чинників ризику стосовно близьких за сутністю раніше викону­ваних проектів. У цій сфері діяльності найбільшу ініціативу ви­являють страхові компанії.

У використанні аналогів застосовують бази даних і знань сто­совно чинників ризику. Ці бази будуються на матеріалах із літе­ратурних джерел, пошукових робіт, моніторингу, шляхом опиту­вання фахівців, менеджерів проектів тощо. Використовуючи відповідний математичний апарат, одержані дані обробляють з метою виявлення залежностей та врахування потенційного ризи­ку в реалізації нових проектів.

Утім, слід зазначити, що навіть у відносно простих і відомих випадках невдалого завершення проектів доволі важко створити передумови для майбутнього аналізу, тобто підготувати вичерп­ний і реалістичний набір сценаріїв можливих невдалих завер­шень проектів. Тож застосування методу аналогій буде достатнім лише в простих випадках, проте переважно його використовують як допоміжний поряд із низкою інших методів.

Аналіз чутливості

Необхідно наголосити, що аналіз чутливості (вразливості) є одним із найпростіших і поширених методів урахування чин­ників невизначеності, характерних для оцінювання проектів. За його допомогою з'ясовують, які саме чинники (оцінювані параметри) стосовно проекту можна віднести до «найризикованіших».

Аналіз чутливості передбачає два кроки.

Перший крок — формування моделі, яка визначає математичні співвідношення між змінними (параметрами), що стосуються прогнозування (планування) очікуваних результатів.

Другий крок — це, власне, аналіз чутливості. Він дає змогу ідентифікувати найважливіші (як чинники ризику) змінні в моде­лі оцінки об'єкта (проекту).

Зазначимо, що як показники чутливості об'єкта (проекту) щодо зміни певних чинників доцільно використовувати показ­ники еластичності.

Еластичність — міра реагування однієї змінної величини (функції) на зміну іншої (аргументу), а коефіцієнт еластичнос­ті — це число, яке показує відсоткову зміну функції в результаті одновідсоткової зміни аргументу.

Нехай відомий вид функції, яка виражає залежність показника у від п чинників (аргументів), визначена в певній області значень цих аргументів:

Коефіцієнт еластичності цієї функції щодо змінної , визначають за формулою:

Якщо функція неперервна і диференційована в певній області значень аргументів, коефіцієнт еластичності обчислюють за формулою:

Слід зазначити, що величина коефіцієнта еластичності не залежить від вибору одиниць вимірювання різних чинників. Чим більшим (за модулем) є значення коефіцієнта еластичності, тим вищим буде ступінь чутливості, а отже, й ризик щодо зміни пев­ного чинника, від якого залежить економічний показник.

Метод чутливості для аналізу ризику відзначається просто­тою, але він є дещо обмеженим. По-перше, за цим методом вплив на оцінку значення економічного показника кожного чинника аналізують окремо, тоді як істотне значення має їхній інтеграль­ний вплив. Власне, тут необхідно враховувати ефект синергізму.

По-друге, аналіз чутливості не враховує взаємозв'язку між па­раметрами (чинниками). Нехтування суттєвими внутрішніми за­лежностями між прогнозованими чинниками (змінними) може спричинити суттєву деформацію результатів аналізу.