Конфліктність, альтернативність, багатокритеріальність та багатоцільовість

Конфліктність, альтернативність, багатокритеріальність та ба­гатоцільовість притаманні всім видам сучасної економічної діяль­ності.

Системний аналіз ризику в економіці та підприємництві

Аналіз ризику — це методологія, за допомогою якої невизначе­ність, притаманна, зокрема, найважливішим показникам, які харак­теризують основні техніко-економічні параметри господарської ді­яльності й розглядаються в контексті майбутнього, піддається ана­лізу з метою оцінювання впливу ризику на відповідні результати.

Необхідно пам'ятати, що наука про економічний ризик (ризикологія) покликана на засадах синергетичного підходу й систем­ного аналізу вивчати закономірності, принципи, інструментарій щодо оцінювання, моделювання й управління ризиком. Отже, йдеться, зокрема, про:

• якісний аналіз ризику;

• формування системи кількісних показників ступеня ризику;

• кількісний аналіз ризику;

• моделювання й прогнозування ризику;

• управління ризиком та зниження його ступеня.

Комплексний підхід у ризикології дає можливість менеджерам і підприємцям ефективніше використовувати ресурси, розподіляти відповідальність, покращувати результати діяльності підпри­ємства та забезпечувати прийнятний рівень ризику.

Системний підхід ґрунтується на необхідності розглядати всі явища та процеси в їх взаємозв'язку, із урахування впливу еле­ментів один на одного та зворотного зв'язку.

Своєчасна ідентифікація ризику та станів, до яких він може призвести, дає можливість запобігати небажаним наслідкам, обирати гнучкішу стратегію. У разі підтвердження (перевірки) за допомогою кількісних оцінок показників ефективності й ри­зикованості з'являється можливість формувати достовірні про­гнози щодо майбутньої діяльності та планувати економічні ре­зультати.

Таким чином, доцільно здійснювати аналіз ризику діяльності та стану безпосередньо підприємства, проектів і стратегій, що ним реалізуються, а також порівняльний аналіз щодо ризикова­ності діяльності в межах ринкового сегмента, галузі, країни тощо.

Процес прийняття економічних рішень з урахуванням ризику

Кваліфікована діяльність з урахування ризику в підприємниц­тві та економіці істотно поліпшує шанси організації досягти успіхів у довгостроковій перспективі. Узагальнено діяльність підприємця (менеджера) з урахування й управління ризиком мо­жна назвати політикою ризику. Вона передбачає комплекс дій і заходів, що мають на меті зменшити небезпеку на всіх стадіях функціонування фірми (підприємства), а саме ідентифікацію та оцінювання ризику (якісне та кількісне), вибір методів і механіз­мів управління ризиком, упровадження обраних методів і моні­торинг результатів.

Узагальнено діяльність з урахування й управління ризиком подано у вигляді блок-схеми на мал. 5.1.2.

Спираючись на результати ґрунтовного якісного та кількісно­го аналізу, менеджер обирає один із засобів або суперпозицію за­собів управління ризиком.

Необхідно зауважити, що якісний і кількісний аналіз ризику становлять важливі самостійні складові в системі аналізу ризику.

Прийняття (або збільшення) ризику

Попередження ризику

Уникнення

ризику

Кількісне оцінювання ризику

Обрання методів (способів) оптимізації ризику

Зовнішні способи оптимізації ступеня

Розподіл ризику

Зовнішнє страхування

Деривативи

Внутрішні способи оптимізації ступеня

Лімітування

Диверсифікація

Створення резервів

Здобуття додаткової

Ризик надто загрозливий

ні

ні

ризик суттєвий

недостатньо підстав

Мал. 5.2. Узагальнена блок-схема процесу врахування й управління ризиком

Сучасні економічні умови мають високу ступінь невизначенос­ті й вимагають від менеджера володіння широким спектром практичних і теоретичних знань, зокрема у сфері виявлення та іден­тифікації ризику.

Можна запропонувати таку багатокрокову процедуру (алго­ритм) якісного аналізу ризику та поведінки його суб'єктів щодо прийняття рішень за ситуації, обтяженої ризиком (мал.5.3).

КРОК 1. Аналіз і діагностика економічної (управлінської) ситуації, пов'язаної з певним об'єктом (проектом) і обтяженої ризиком. Визначення головних завдань, основних суперечностей (неузгодженості), домінуючих тенденцій

КРОК 2. Виявлення інтересів основних учасників подій, їхнього ставлення до ризику

КРОК 3. Виявлення управлінських цілей, методів і засобів їх досягнення

КРОК 4. Аналіз основних чинників (параметрів), які впливають на прийняття рішень, розподіл їх на керовані та некеровані параметри ризик

КРОК 5. Здобуття інформації про можливі діапазони значень некерованих параметрів (чинників) ризику

КРОК 6. Генерація набору альтернативних варіантів проекта (об'єкта, способу дій)

КРОК 7. Вмявлення пріоритетів (системних критеріїв) суб'єкта ризику щодо різних варіантів проекту (об'єкта, способу дій)

КРОК 8. Оцінювання згенерованих альтернативних варіантів. Вибір їх підмножини, яка найкраще відповідає вимогам суб'єкта ризику

КРОК 9. Розроблення відповідного способу дій (програми), найефектив-нішого в плані переведення обтяженої ризиком ситуації у більш сприятливу

Мал. 5.3. Узагальнена формалізована процедура аналізу ризику та поведінки його суб'єктів