Свобода руху капіталів і платежів доповнює всі інші свободи внутрішнього ринку.

Основні засади свободи руху капіталів і платежів закріплені у статтях 63-66 ДФЄС. Ці положення доповнюють регламенти, директиви та тлумачення Суду ЄС.

1. У межах положень, викладених у цій главі, всі обмеження на переміщення капіталу між державами-членами, а також між державами-членами і третіми країнами повинні бути заборонені.

2. У межах положень, викладених у цій главі, всі обмеження на платежі між державами-членами, а також між державами-членами і третіми країнами повинні бути заборонені.

У справі 286/82 Luisi 11984] Суд ЄС дав тлумачення понять "рух капіталів" та "рух платежів". Рух капіталів охоплює всі фінансові операції" що насамперед пов'язані з інвестиціями коштів. Рух платежів - це рух валютних коштів, які становлять платежі на виконання зобов'язань сторін за укладеним правочином.

видів руху капіталуі: прямі інвестиції; інвестиції у нерухомість; операції з купівлi-продажу цінних паперів; операції з купівлі-продажу акцій чи часток участі в колективних інвестиційних компаніях; операції з купівлі-продажу іноземної та національної валюти на внутрішньому валютному ринку; операції з відкриття поточних та депозитних рахунків у національних та іноземних фінансових установах; операції з надання кредитів в операціях за участю резидентів держав-членів; надання грошових позик; порука, гарантії та права застави; здійснення платежів, пов'язаних із страхуванням; позики, пожертвування, отримання спадщини, погашення боргів; фізичний експорт та імпорт майна; відшкодування збитків, компенсацій; платежі, пов'язані з авторськими правами. У своїх рішеннях Суд ЄС зазначав, що цей перелік не є вичерпним (справа С-222/97 Trummer&Mayer [1999]). У справі С-484/98 Stefan [2001] Суд ЄС включив на додаток до видів руху капіталу іпотеку в іноземній валюті. У справах С-302/97 Копіє [1999] та С-423/98 Albore [2000] Суд ЄС визнав дискримінаційними обмеження у- формі отримання адміністративного дозволу на придбання та користування рухомим майном.

З метою уточнення дозволених заходів щодо обмеження руху капіталу інститутами ЄС було ухвалено низку постанов.

Директива ЄЕС 91/308 про запобігання використання фінансової системи з метою відмивання "брудних" грошей приписує державам-членам запровадити норми, які зобов'язують їх кредитні і фінансові установи перевіряти особи своїх клієнтів (коли сума операцій сягає 15 000 євро (ст. 3)); зберігати інформацію про такі операції протягом п'яти років (ст. 4); з'ясовувати джерела походження коштів у випадках, коли існує підозра у сумнівних операціях. У справах С-163, 165&250/94 Sanz de Lera [1995] Суд ЄС підтвердив законність обмежувальних заходів з метою попередження таких дій, як уникнення оподаткування, відмивання "брудних" грошей, торгівля наркотиками, тероризм.

Свобода пересування капіталів та платежів діє також щодо третіх країн. Проте тут існують додаткові обмеження. Вони випливають з правил, установлених державами-членами або інститутами ЄС на 31 грудня 1993 р. щодо переміщення капіталу в треті країни чи з них, включаючи прямі інвестиції в підприємства, у тому числі в нерухомість, надання фінансових послуг чи допуск цінних паперів на ринки капіталу (ст. 54.1 ДФЄС).

Крім того, у випадках, коли за виняткових обставин переміщення капіталу в треті країни чи з них викликає або загрожує викликати серйозні труднощі у функціонуванні економічного та валютного союзу, ЄС може вводити захисні заходи щодо третіх країн на період не більше шести місяців, за умови, що такі заходи є вкрай необхідними (ст. 66 ДФЄС).

Євросоюз та держави-члени також можуть обмежувати рух капіталу та платежів щодо третіх країн з метою запровадження економічних санкцій про третіх країн.