Зразок розв'язання типового кпіз

1)Необхідно:

визначити нормативні акти, які регулюють ці операції;

визначити, чи є видача векселя на оплату послуг за догово­ром доручення оплатою?

Дані для виконання:

Підприємство А (довіритель) уклало з підприємством Б (повірений) договір доручення на купівлю товару. Підприємство Б свої зобов'я­зання щодо договору доручення виконало, оплативши товар власними коштами. Підприємством А для виконання своїх зобов'язань перед підприємством Б було видано останньому вексель.

Розв’язання КПІЗ:

Згідно зі ст. 1000 Цивільного Кодексу України за догово­ром доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Відповідно до частини другої ст. 1007 ЦКУ довіритель зобов'я­заний, якщо інше не встановлене договором:

• забезпечити повіреного засобами, необхідними для вико­нання доручення;

• відшкодувати повіреному фактичні витрати, які були необхідні для виконання доручення.

Довіритель, керуючись частиною 4 статті ст. 1007 ЦКУ, зобов’язаний виплатити належну повіреному плату за надані послуги.

Частина 1 ст. 4 Закону України від 05.04.2001 р. №2374-111 "Про обіг векселів в Україні" видавати прості та переказні векселі можна лише для оформлення грошового обороту і за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Тобто довіритель може видати повіреному вексель за надані ним послуги у розмірі плати, що належить повіреному за договором доручення. При ньому довіритель шляхом видачі векселя не може відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з оплатою останнім товару за власні кошти, оскільки повірений не є стороною за договором купівлі-продажу товару, не має права власності на товар, і не виступає особою відповідно до Закону України "Про обіг векселів в Україні", якій може бути виставлено вексель за фактично поставлений товар.

2)Необхідно:

Розгляньте наведену ситуацію та визначте:

1. Порушення, яких припустилось підприємство АТ «Енергопостач».

2. Які нормативно-законодавчі акти було порушено?

3. Дане порушення Ви розцінюєте як помилку чи шахрайство?

4. Як ці помилки (шахрайства) вплинули на фінансову підприємства?

5. Які методи помилки (шахрайства) Ви встановили?

6. Які, на Вашу думку, подальші дії аудитора?

Дані для виконання:

Бухгалтерія акціонерного товариства «Енергопостач» видачу форменого одягу в експлуатацію обліковує списанням його вартості з балансового рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» з віднесенням її на балансовий рахунок 84 «Інші операційні витрати». Щомісяця списується 112 вартості форменого одягу на експлуатаційні витрати, тобто в дебет рахунку 84, із віднесенням до валових витрат звітного періоду. Наказом керівника товариства про облікову політику № 2 від 05.01.2009 р. передбачено встановлення на поточний 2009 рік методу нарахування зносу малоцінних та шви- юшуваних предметів (МШП) виходячи із строку їх служби (строк служби для одягу становить 15 міс).

Розв’язання КПІЗ:

При відображенні в обліку МШП підприємство АТ «Енергопостач» припустилося таких помилок:

порушено методологію обліку МШП;

неправильно розраховано валові витрати звітного періоду.

Малоцінні та швидкозношувані предмети становлять особливу групу, яка займає проміжне становище між основними засобами і матеріальними запасами.

МШП обліковуються у складі матеріальних активів на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» і списуються на витрати у момент їх видавання в експлуатацію залежно від призначення і місця експлуатації такими записами:

Д-т рахунків 91, 92, 93, 94 та К-т рахунку 22.

МШП, які використовуються більше 1 року (або операційного циклу, якщо він більше 1 року), обліковуються на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

На балансі підприємства сальдо рахунку 11 відображається загальною вартістю за статтею «Основні засоби».

За умовою задачі формений одяг на АТ «Енергопостач» має термін служби більше 1 року, а отже, має обліковуватися на субрахунку 112. Під час експлуатації до таких об'єктів застосовуються методи амортизації, передбачені П(С)БО 7 «Основні засоби».

Отже, на підприємстві АТ «Енергопостач» були завищені витрати виробництва, що спричинило зниження обороту, який підлягає обкладанню податком на прибуток, що оцінюється як шахрайство.

Для виправлення помилок та внесення виправних записів аудитору необхідно здійснити такі дії:

1.Розрахувати суму зносу, яку слід було вносити до складу амортизаційних відрахувань кожного звітного періоду, виходячи з належної норми.

2. Визначити суму надлишкового віднесеного зносу на витрати та нарахувати пеню відповідно до чинного законодавства.

3. Надати пропозиції щодо забезпечення на АТ «Енергопостач» періодичного контролю службою внутрішнього аудиту з метою оцінки якості організації обліку матеріальних цінностей.

3. Критерії оцінювання.

Базова оцінка „90" балів виставляється тоді, коли студент правильно та у повному обсязі виконав індивідуальне завдання, виявив творчий пошук, самостійність, оригіналь­ність тощо.

Базова оцінка „75" балів виставляється тоді, коли студент в основному правильно та у повному обсязі виконав індивідуальне завдання, але допустив незначні погрішності.

Базова оцінка „60" балів виставляється тоді, коли студент виконав індивідуальне завдання з помилками, які є досить суттєвими, але в межах допустимого.

Викладач може додати додаткові бали за якісне оформлення виконаної роботи, інші здобутки, які можуть бути простимульовані.