5. Економіко-географічні дослідження

Географія господарства вивчає територіальне поєднання продуктивних сил, виявляє їх закономірності розвитку, розробляє підходи до їх класифікації тощо.

Галузева економічна географія вивчає окремі промислові підприємства.

Основною одиницею територіально-виробничих систем є територіально-виробничі комплекси (ТВК), які об’єктивно формуються на основі територіального поділу праці.

Основними економіко-географічними методами можна вважати візуальні (безпосереднє спостереження), порівняльно-описові, картографічні, статистичні, балансовий метод (з точки зору перерозподілу продукції і ресурсів), конструктивні, математичні методи (кореляційні зв’язки, моделювання різних систем).

Економіко-географічні дослідження за видами поділяються на:

• Польові (застосовуються при крупномасштабних дослідженнях)

• Камеральні

ТВК складаються з первинних економіко-географічних об’єктів (господарських). Це окремі сільськогосподарські та промислові підприємства, окремі транспортні вузли, населені пункти.

Крупно масштабні дослідження направлені на вивчення первинних складових.

Дослідження сільськогосподарських підприємств.

Мета: визначити напрямки розвитку, спеціалізацію, узагальнити їх, систематизувати, розробити наукові основи правильної організації.

Основа: пошуки взаємозв’язків і відповідностей між природним середовищем з одного боку і формами та технологією виробництва – з іншого.

Необхідну інформацію слід збирати у самих господарствах.

Картографічна основа – план землекористування господарства. М 1:10 000 і крупніше.

Друга основа для сільськогосподарського виробництва – карта грунтів. Масштаб може бути різним.

Карта-основа повинна містити межі господарства, гідрографічну сітку, шляхи сполучення, види сільськогосподарських угідь, орні ділянки із зазначенням площі, ділянки інших користувань.

Паспортна характеристика господарства для статистичних підрахунків, систематизації даних тощо:

• назва і "адреса" підприємства

• спеціалізація господарства

• сільськогосподарські угіддя (всього та в тому числі …)

• поголів’я худоби, птиці

• основні виробничі показники (посівні площі за посівами, валові збори, середні показники + те ж саме по тваринницькій частині)

• перелік, протяжність, стан шляхів сполучення

• джерела водопостачання з характеристикою по кількості і якості води

• джерела енергопостачання і характеристики споживання енергії , в т.ч. і для виробничих цілей

• чисельність населення (в тому числі працездатного)

• розселення

Програма дослідження:

1. ЕГП, історія формування господарства по етапах, висновки щодо впливу ЕГП на характер спеціалізації господарства.

2. Природні умови та їх господарська оцінка. Основна вимога - агро виробнича спрямованість характеристик всіх природних компонентів. Встановити ступінь впливу природного середовища на господарство. Аналіз рельєфу, клімату, внутрішніх вод, ґрунтів. Важливим є комплексний аналіз з точки зору ландшафтної структури території. Особливої уваги потребує розкриття кліматичних умов + мікрокліматичні дослідження (яро утворення, зсуви і т.д.). організація території.

3. Земельні угіддя і фактичне використання земель.

4. Виробнича структура і спеціалізація господарства.

5. Рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва (вартість основних засобів у розрахунку на 1 га + кількість затраченої праці на 1 га).

Оцінювання території.

Реєстрація (кадастр) + характеристика + оцінка (якісна та відносна).

В результаті можна говорити про комплексний аналіз і оцінку на основі ПТК.

Рельєф + сучасні процеси.

Прив’язка генезису до відкладів.

Ресурси (корисні копалини): пісок, гравій, глина, торф тощо.

Кліматичні особливості (аналіз фондових матеріалів по відношенню до найближчих метеостанцій). Визначають належність до кліматичної області, агро кліматичного району, температуру, опади тощо. + мікрокліматичні особливості для встановлення оптимальних дат сівби, збору урожаю і т.д.

Гідрографічна сітка:

• перелік водотоків та озер +

• розміри запасів води

• режим

• придатність для сільськогосподарського використання

• зони можливого затоплення, заболочення

• рівень ґрунтових вод

• якість води

• кількість і якість води в колодязях

• оцінка забезпеченості водою

Ґрунти характеризують за картою ґрунтів господарства. Центром уваги є розподіл типів і підтипів, їх фізико-хімічні особливості і придатність для вирощування сільськогосподарських культур.

+ несприятливі процеси (ерозія, розмив).

За картою складається номенклатурний список і дається якісна характеристика земель. Можна використовувати ландшафтну карту.

Рослинний покрив вивчають за геоботанічними описами або матеріалами лісовпорядкування. Якщо таких матеріалів немає, то необхідно зробити опис самостійно.

+ фітомеліорації і їх ефективність

+ склад і використання лісових площ

Аналіз ландшафтної структури території: виділяють основні види ПТК, дають їм характеристику, визначають ступінь складності території.

+ рекомендації щодо господарської організації території.

+ охорона природи (екологічний стан довкілля)  розробка заходів меліорації, покращення раціонального використання ресурсів.

Дослідження земельних угідь та їхнього використання.

Визначають склад і % співвідношення земельних угідь (5 років).

Польове вивчення розміщення і використання угідь на основі плану землекористування.

Види користування землею:

• орні землі (розміри, конфігурація, агрокультурний стан, враженість ерозією, придатність

• для механічної обробки)

• кормові угіддя (врожайність сіна)

• сади

• виноградники

• ягідники

• городні культури

Даються рекомендації щодо методів покращення угідь.

+ дослідження земель, які не використовуються у сільському господарстві  рекомендації по залученню до використання.

Фактичне використання – виділення ареалів стійкого використання за кілька років.

Виробнича структура і спеціалізація господарства.

Основні економічні показники  звітно-статистичні матеріали.

Спеціалізація визначається за провідною галуззю господарства.

Товарні галузі реалізуються за межами господарства, а нетоварні є підсобними і використовуються лише в самому господарстві.

Валова структура, товарна продукція (реалізація), затрати праці, чисті прибутки  врожайність, продуктивність, рентабельність.

Перелік галузей виробничої структури залежить від мети досліджень.

Дослідження трудових ресурсів сільськогосподарського підприємства.

Досліджуються за списком всі, хто приймає участь у роботі.

Визначається:

• загальна кількість населення

• статево-вікова структура

• кількість працездатних, що працює на даному підприємстві

• кількість відпрацьованих людиноднів

• забезпеченість господарства трудовими ресурсами

• розподіл працюючих по різних видах робіт

• кількість сезонних робітників

• затрати на різних видах роботи в окремі сезони

Історія формування трудових ресурсів  аналіз історико-географічних особливостей розвитку продуктивних сил від виникнення поселення до сьогодення. При цьому вивчаються: працюючі в сільському господарстві + непрацюючі в сільському господарстві.

Визначають тип селища (забудова території), причини його формування.

Функціональні типи поселень:

• бригадні села

• центральні села

• хутори

• сільськогосподарські поселення

 визначається перспективність чи не перспективність.

Дослідження транспортних зв’язків.

Перелік, протяжність і стан шляхів у самому господарстві, сполучення із сусідніми господарствами, оцінка транспортної доступності різних частин господарства.

Транспортні засоби (кількість, види, вантажопідйомність).

Економічні зв’язки (центри закупок добрив, будівельних матеріалів, промислових товарів).

+ вивіз своєї продукції.

Організація території.

Визначається за особливостями землекористування сільськогосподарського підприємства, розміром, транспортним розміщенням.

Особливості господарства аналізують за структурою земельних угідь, поширенням їх по території, середніми розмірами сільськогосподарських ігідь, нарізками масивів на окремі орні землі.

Дослідження промислового підприємства.

Дослідження будь-якого промислового підприємства розглядається як складова частина дослідження певного територіального комплексу.

 місце підприємства в системі

зв’язки із сировинною базою

зв’язки з оточуючим середовищем

+ трудові ресурси

На скільки вдало вписується підприємство в НПС?

Оцінка роботи підприємства і його впливу на НПС.

Інформаційні джерела: саме підприємство, районне управління, галузеві об’єднання, главки міністерств.

Карта реєстрації підприємства:

• назва, адреса, підпорядкування

• основний вид продукції

• основні середньорічні виробничі показники

• кількість зайнятих працівників (у тому числі і за видами робіт)

• вартість основних фондів

• споживання води (питної та технічної)

• споживання електроенергії

• споживання тепла

• споживання газу

• розмір вантажоперевезень

• станції прибуття і відправлення вантажів, відстань

• територія підприємства (сучасна, на перспективу)

• з якими частинами кооперуються

• джерела постачання води, електроенергії, тепла, газу тощо

• охорона природи (вплив на НПС, характер забруднення, наявність очисних споруд і зеленої захисної зони; для видобувних підприємств – рекультивація) + скид промислових вод

• трудові ресурси (розселення населення: назви поселень, чисельність робітників, віддаль від місця роботи, шляхи сполучення і т.д.)

• показники використання основних фондів (валова продукція за рік, середньорічні показники, багаторічні показники)

Повна характеристика продукції підприємства (в натуральному і вартісному виразі).

Склад продукції і його зміни протягом останніх кількох років  визначення тенденції зміни продукції.

Характеристика сировини в залежності від типу підприємства (високо-, середньо- і нематеріаломісткі підприємства).

Використання різних видів ресурсів визначає ступінь енергоємності:

Частка енергії	Вид підприємства
Більше 30%	високоенергоємні
30-6 %	середньо- і малоємні
Менше 6 %	неенергоємні

Характеристика готової продукції: собівартість (сировина, робоча сила, паливо, енергія, амортизація устаткування, транспортні витрати)  рентабельність + попит.

Характеристика робочої сили визначається середньосписковим складом за рік + постійні і сезонні працівники, динаміка, підготовка кадрів, показники плинності робочої сили + продуктивність праці (людиногодин на одиницю продукції).

Економічні зв’язки підприємства.

Зв’язки:

• по сировині (поставки, віддаль, вартість)

• по паливу або енергоресурсах (віддаль і вартість транспортування)

• зв’язки виробничої кооперації і комбінування

• зв’язки збуту готової продукції

• зв’язки, що характеризують забезпеченість робочої сили

• зв’язки із транспортним сполученням

Дослідження шляхів сполучення і транспортних вузлів.

Досліджуються самі шляхи: статус, вид; пункти на цих шляхах (зупинки, станції, порти, причали, транспортні вузли).

Пункти можна досліджувати окремо:

• характеристика місця положення

• соціально-економічні умови розвитку

• тип шляху

• пропускна спроможність

• напрямки сполучення

• висновки доцільності роботи даного шляху або підприємства

Шляхи і вузли:

• активні (переважають відправлення)

• пасивні (переважають надходження)

• транзитні (відправлення = надходження)

Рухомий склад – кількість автомобілів за типами або кількість інших транспортних засобів.

Висновки, пропозиції, рекомендації.

Дослідження населених пунктів.

Населений пункт – складний економічний об’єкт, економічний і організаційний центр промислового вузла, центру району.

Визначають місце міста в системі економічного району. Аналіз міста, визначення його ролі в системі господарства певного регіону у зв’язку з особливостями його розміщення в межах природного середовища.

Взаємодія міста з НПС.

Мережа населених пунктів складає кістяк району, визначає його зовнішні і внутрішні зв’язки.

Загальна програма розгляду міста, як одного з компонентів економічного району:

• положення міста, щодо природного середовища і шляхів сполучення

• загальна площа і площа забудови

• чисельність населення, чисельність працездатних

• зайнятість населення, тобто його розподіл за основними галузями господарства

• перелік основних виробничих підприємств і чисельність їх робітників

• житловий фонд

• культурно-побутові заклади

• комунальне обслуговування та благоустрій (водопостачання, каналізація, електроенергозабезпечення)

• площа зелених насаджень

• санітарні умови (джерела забруднення повітря, води, грунтів, заболоченість території, наявність ярів, зсувів і т.д.)

• наявність планопланіровки, тобто подальший розвиток міста

Слід звернути увагу і доповнювати цю загальну схему: необхідно дати розгорнутий аналіз географічного положення міста, звернути увагу на населення, промисловість, транспорт, характеристику і аналіз приміської зони.

ЕГП міста.

Це положення населеного пункту в системі природних районів, економічних рівнів, в системі міст і сіл, забезпеченість шляхами сполучення, водними шляхами, звертаючи увагу на орографію.

Завдання полягає в оцінці виявлення основних факторів, що впливають на функції населеного пункту.

Треба зробити історичний екскурс, щоб знайти, які фактори впливали на розвиток населеного пункту у різні історичні епохи.

Опис природних умов (геологічна будова і рельєф, клімат, характеристика поверхневих і підземних вод, зелених насаджень).

Складання ландшафтної карти території міста, яка кладеться в основу архітектурно-ландшафтної карти.

Мусить бути добре пророблений історичний аспект формування міста (час виникнення міста).

Населення міста.

Звертається увага на динаміку населення (людність).

Піднімаються матеріали перепису населення. Необхідно знайти приріст населення, коефіцієнти народжуваності і смертності. + механічний рух населення (міграції).

Аналіз статево-вікової структури.

Наявність та кількість пенсіонерів, дітей, підлітків.

Національний склад та розселення населення, що характеризується густотою на одиницю площі.

Карта розподілу густоти населення.

Розселення людей по відношенню до місця роботи.

За аналізом розселення можна проаналізувати транспортну мережу даного міста.

Роль міста в системі народного господарства.

Економічні функції.

Адміністративні функції.

Культурно-освітні функції.

Необхідно скласти перелік галузей господарства.

Функціональну структуру визначають за питомою вагою основних фондів галузей, кількістю населення, яке зайняте у різних галузях.

Кожна з функцій міста може мати місто утворюючі (обслуговують зовнішні зв’язки міста), місто обслуговуючі (обслуговують потреби самого міста) якості.

Характерне поєднання функцій міста визначає функціональний тип населеного пункту.

Функції можуть бути провідні (центральні) і непровідні (другорядні).

Слід дослідити промисловість міста, паливно-енергетичні господарства, транспорт (за видами, основними напрямками, розмірами вантажів).

Організаційно-структурні функції визначаються адміністративним рангом міста.

Культурні функції характеризуються кількістю культурно-освітніх закладів і обсягом обслуговування.

Дослідження забудов, планіровок і благоустроїв міста.

Вивчають особливості планіровки міста і окремих його частин, з’ясовують причини особливостей планіровки, густоту забудов, ландшафтну структуру.

Для великих міст цікавим є виділення функціональних зон в межах міста (промислові, житлові, транспортні коридори, адміністративні зони).

Урбокомпенсаційна (приміська) зона – складова частина сучасного міста. Між містом і приміською зоною встановлюється розподіл функцій, які забезпечують нормальне життя населення. Приміська зона служить санітаром і виконує функції відпочинку населення.

Необхідно вивчити природні умови та санітарно-гігієнічний стан приміських зон.

Функції приміських зон:

• Санітарні

• Постачання продуктів харчування

• Постачання будівельних матеріалів і палива

• Обслуговування міста (водозабори, очисні споруди за межами міста)

• Розвантажувальні

В приміській зоні мусять бути визначені і охарактеризовані території зелених насаджень, водні об’єкти, спортивно-оздоровчі комплекси, міста-супутники, території дачних ділянок, сільськогосподарські угіддя, транспортні пункти і т.д.