Географічні основи оптимізації природного середовища. Культурний ландшафт

У капіталістичних країнах стало традицією пророкувати темне майбутнє Землі і людству. Приводом для цього слугувала нездатність капіталізму вийти з екологічної та енергетичної кризи. Тому тоді не було нестачі в панічних прогнозах і у закликах скоротити виробництво і населення як нібито єдиної можливості врятувати НПС.

З іншого боку, відомі фантастичні проекти перетворення природи шляхом створення дамб у морських протоках, повернення морських течій, зрошення пустель. Пропонували навіть розтопити льодовики, зруйнувати гірські хребти і створити нові в інших місцях. Деякі спеціалісти вважали, що подолати екологічну кризу можна лише шляхом перетворення біосфери в техносферу, тобто замінити природне середовище на штучне. Подібні перетворення не спираються на розрахунки, не враховують всієї складності географічних зв’язків і можливостей несподіваних наслідків, причому вони розраховані не на реальні сучасні умови, а на деяку невизначену віддалену перспективу.

Настав час для розробки генеральної стратегії в області взаємодії природи і суспільства. Ця стратегія повинна спиратися не на безпідставне проектування, а на строгі природничонаукові основи. Оптимізація людського впливу на природне середовище не може бути здійснена за допомогою розрізнених, окремих дій. Тут необхідний комплексний підхід.

Це означає, що НПС треба розглядати не як випадковий вибір численних природних тіл і явищ, а як організовану сукупність геосистем різних рівнів.

Вплив людини на той чи інший природний компонент може викликати серйозні порушення функціонування геосистеми як цілого. При цьому в силу відкритого характеру геосистеми місцеві техногенні впливи передаються по різних каналах, так що акумулятивний ефект набуває регіональне і навіть планетарне значення і в кінцевому результаті проявляється на стані всього географічного середовища.

Звідси випливає, що охорона природи не може бути зведена до окремих мір щодо збереження її окремих рідкісних або особливих елементів. Головне завдання охорони природи полягає в тому, щоб захистити геосистеми від надмірних техногенних навантажень, дія яких викликає небажані і незворотні зміни їх структури.

Тема 3. Розміщення продуктивних сил Причини виникнення проблеми розміщення продуктивних сил

Територіальні відмінності умов виробництва зумовлюють відмінності у витратах на випуск одного й того ж виду продукції. Ефективність розташування виробництва залежить від використання сприятливих умов території, яка вибирається як місце його організації. Це підтверджується реальними фактами та результатами багатьох наукових досліджень, які у свою чергу стали основою для таких тверджень:

1. Територіальна диференціація суспільних витрат на виробництво промислової продукції — об'єктивна основа економічної ефективності його розташування;

2. Ефективність розташування промислового виробництва є результатом територіальної диференціації суспільних витрат на виробництво продукції.

Із твердженням фахівців, що територіальна диференціація суспільних витрат на виробництво промислової продукції — об'єктивна основа економічної ефективності його розміщення, можна погодитися, так як диференціація витрат виробництва аналогічної продукції дійсно є необхідною умовою виникнення проблеми розміщення (адже при відсутності територіальної диференціації підприємства завжди доцільно було б розташувати поближче до місць виникнення попиту на продукцію). Проте твердження, що ефективність розташування промислового виробництва є результат територіальної диференціації суспільних витрат на виробництво продукції, не є науково обґрунтованим.

Територіальна диференціація витрат є необхідною умовою виникнення проблеми розміщення, — необхідною, але недостатньою. Адже витрати виробництва аналогічної продукції у межах різних територій можуть суттєво відрізнятися, але при значному „опорі відстані" (основними характеристиками якого є технічна можливість, вартість, надійність і швидкість транспортування) це не зможе призвести до виникнення проблеми розташування — підприємства дислокуватимуться в населених пунктах, де існуватиме попит на їх продукцію, або населений пункт виникатиме на території з низькими витратами виробництва. У кожному з цих випадків місце дислокації підприємства збігатиметься з місцем споживання його продукції.

Слід зазначити, що при формуванні населених пунктів на територіях з низькими витратами виробництва мова повинна йти не про дешеву продукцію окремого підприємства, а дешевий „кошик продуктів", що характеризується певним їх асортиментом.