4. Екологічна експертиза проектів

Екологічна експертиза – вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, експертних формувань та громадських об’єднань, яка базується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі і оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів і діяльності, що можуть негативно позначатися на стані навколишнього природного середовища та здоров’ї людини.

Мета екологічної експертизи – запобігання негативному впливу на стан НПС та здоров’я населення, а також оцінка рівня екологічної безпеки господарської чи будь-якої іншої діяльності.

Екологічна експертиза складається з трьох етапів:

1. підготовчий (передбачає перевірку наявності і повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об’єкті екологічної експертизи та створення науково-експертних комісій відповідно до чинного законодавства)

2. аналітичний (включає опрацювання матеріалів, поданих на екологічну експертизу, в разі необхідності проводяться натурні обстеження (польові дослідження) і підготовка на основі цих обстежень та вивчених матеріалів порівняльного аналізу і оцінок екологічної безпеки, достатності та ефективності екологічних обґрунтувань діяльності об’єктів, що проводять екологічну експертизу)

3. заключний (узагальнення окремих експертних досліджень, щодо одержаної інформації та оцінки наслідків діяльності об’єкта експертизи, підготовка висновків, заключень, рекомендацій)

Мета екологічної експертизи проектів (ЕЕП) – оцінка відповідності проекту чи якоїсь запланованої господарської діяльності економам і стандартам, вимогам природоохоронного законодавства.

Об’єкти ЕЕП:

1. генеральні схеми розвитку регіонів

2. регіональні схеми

3. схеми районної планіровки

4. проекти районної планіровки

5. ТЕО генпланів

6. генплани

7. проекти детальної планіровки

8. проекти окремих підприємств чи інших господарських об’єктів, які можуть впливати на стан НПС

Виділяють три класи проектів залежно від їх функціонального призначення:

1. проекти об’єктів і заходів природоохоронного призначення, які безпосередньо спрямовані на охорону НПС

2. проекти об’єктів не природоохоронних функцій, які можуть позитивно чи негативно впливати на стан НПС

3. проекти об’єктів, що погіршують стан НПС

Мета еколого-географічних досліджень в рамках ЕЕП полягає в оцінці відповідності запланованої діяльності вимогам раціонального використання природних ресурсів та охорони природи.

Об’єктами дослідження в рамках ЕЕП виступають природні геосистем та геотехнічні системи різних рангів, НПС у цілому.

Географічні завдання екологічної експертизи:

1. оцінка природних умов і ресурсів території

2. оцінка впливу об’єкта у випадку його реалізації на стан НПС

3. визначення меж впливу

4. визначення і оцінка впливу НПС на об’єкт

5. оцінка унікальності природних об’єктів та відповідне обґрунтування їх охорони

6. розробка проектних заходів щодо охорони природи

7. оцінка стійкості геосистем до антропогенного навантаження

8. оцінка ступеня здатності геосистем до самоочищення від забруднюючих речовин

9. оцінка особливостей взаємовпливу природного середовища і господарських об’єктів та їх спільного впливу на населення

В цілому у матеріалах, що подаються на ЕЕП, можна виділити такі розділи:

1. характеристика території, на якій планується розміщувати об’єкт або здійснювати певні господарські заходи

А. інформація про природні умови і ресурси

Б. соціально-економічна інформація

2. оцінка впливу на НПС у разі реалізації проекту

3. оцінка впливу зміненого в результаті функціонування об’єкту НПС як на сам об’єкт, так і на формування соціально-економічних умов території

4. система заходів щодо охорони природи

Початком проведення державної екологічної експертизи вважають день, коли еколого-експертному органу передано всі необхідні матеріали на об’єкт екологічної експертизи. Вона проводиться після того, як замовник експертизи оприлюднить через засоби масової інформації заяву про екологічні наслідки і подасть до еколого-експертного органу комплект передбачених законом матеріалів.