Географічні дослідження для розробки земельного кадастру і оцінки земель

Кінцевим результатом оцінки земель має бути їх економічна оцінка.

Порядок дослідження:

1. реєстрація

2. якісна оцінка

3. підтвердження якості кількісними характеристиками, тобто встановлення бонітету

4. економічна оцінка, що віддзеркалює всі умови розташування:

• площа

• віддаленість від шляхів сполучення і центрів реалізації продукції

• якісна і кількісна оцінка

• зовнішні фактори (фактори реалізації)

Виділяють типи земель (ділянки з однаковими або схожими умовами), що можуть мати однакову агро виробничу цінність.

Вивчають фактичне використання земель, що склалось за певних умов.

Виділяють території з орними землями, території з багаторічними плодовими насадженнями, землі під кормовими рослинами, землі несільськогосподарського використання.

Визначають ефективність використання земель.

Складають карти використання і типів земель  кадастрова земельна карта.

Географічні дослідження та обґрунтування перетворень нпс (географічні основи меліорації)

Меліорація – способи і прийоми, спрямовані на поліпшення деяких властивостей природного середовища з метою найефективнішого використання природних ресурсів території.

Необхідним є комплексний підхід для повного обґрунтування меліорації з висвітленням усіх наслідків.

ПТК реагують на вплив по-різному.

Комплексний підхід вимагає вирішення таких питань:

1. районування території за необхідністю проведення різних меліорацій

2. комплексна географічна оцінка основних способів і прийомів меліорації з їх наслідками

3. вивчення впливу різних меліорацій на природне середовище на перспективу

для будь-якої меліорації природно-географічною основою проектування є схема фізико-географічного районування (для великих територій) або вивчення ландшафтної структури (для невеликих територій).

Для кожного регіону складають розгорнуту фізико-географічну характеристику. Особливо глибоко характеризують природні фактори, що можуть мати вирішальний вплив при меліорації. Значна увага приділяється рельєфу, гідрогеології, рослинному покриву.

На основі наукових досліджень та аналізу карт виділяють території за ступенем складності для проведення меліорації:

1. дуже сприятлива

2. сприятлива

3. не дуже сприятлива

4. несприятлива

Для меліоративних робіт необхідно показати особливості сільськогосподарського використання земель.

Специфічними географічними дослідженнями для обґрунтування меліорації є спеціальні дослідження що стосуються водного режиму, водно-фізичних властивостей ґрунтів.

Весь цикл робіт має завершитись прогнозом можливих змін природних комплексів внаслідок проведення меліорації.

Інженерно-ландшафтні дослідження

Завдання цих досліджень полягає в оцінці геосистем з точки зору умов інженерного освоєння, а також у вивченні впливу інженерних споруд на геосистем. Конкретна цільова направленість досліджень може бути як більш вузькоспеціалізованою, так і широкою. До тепер ми маємо деякий досвід ландшафтний досліджень стосовно цілей шляхового будівництва, промислового освоєння території і містобудівництва. Останній напрямок має найбільш широкий і комплексний характер, він передбачає найбільш багатогранні аспекти оцінки, включаючи не лише інженерно-будівельні, а й санітарно-гігієнічні, рекреаційні тощо.

Критерії інженерної оцінки природного комплексу надзвичайно різноманітні, вони диференціюються в залежності від конкретного завдання.

Для загальної (широкої) оцінки природних комплексів з точки зору умов інженерного освоєння важливо в першу чергу виявити природні обмеження, які ускладнюють і подорожчують будівництво, а іноді й зовсім його виключають. Сюди відносять такі природні фактори, як різко розчленований рельєф з крутими схилами, висока сейсмічність, обвали, зсуви, селеві потоки, лавини, висока закарстованість; далі – нестійкі ґрунти, особливо торф, плавуни, дуже посадочні леси, багаторічна мерзлота; потім – густа і глибока річкова мережа, велика кількість озер, широкі долини річок, що часто затоплюються водою, високе залягання ґрунтових вод. Дуже складне і багатогранне значення клімату. Низькі температури викликають переохолодження будівель, подовжують опалювальний сезон, прискорюють руйнування різноманітних конструкцій і матеріалів; висока вологість повітря також впливає на довговічність споруд; вітер, сніг і ожеледь створюють великі механічні навантаження на споруди тощо.

З іншого боку, інженерному освоєнню території сприяють невеликі нахили поверхні, стійкі грунти, глибоке залягання ґрунтових вод, забезпеченість місцевими будівельними матеріалами.

Особливість ландшафтного методу інженерної оцінки полягає в тому, що всі позитивні і негативні фактори враховуються разом, у взаємозв’язку і по єдиній природній системі територіальних одиниць.