- •Оптоелектроніка
- •10. В. Аркуша, д-р фіз.-мат. Наук., проф. Кафедри фізичної та напівпровідникової електроніки хну ім. В. Н. Каразіна;
- •3. Приймачі випромінювання
- •5. Елементи інтегральної оптики
- •Перелік скорочень
- •Види й параметри оптичного випромінювання
- •Випромінювачі та їх характеристики
- •Історичні відомості
- •Принцип дії
- •Використання гетероструктур
- •Побудова світлодіодів
- •Характеристики свд
- •Особливості роботи напівпровідникових лазерів
- •Основні типи сучасних напівпровідникових лазерів
- •Відмінності напівпровідникових лазерів
- •Експлуатаційні проблеми напівпровідникових лазерів та шляхи їх подолання
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Види керування
- •Електрооптичні модулятори
- •Електрооптичні ефекти
- •Побудова і параметри електрооптичного модулятора
- •Магнітооптичні модулятори
- •Акустооптичні пристрої
- •Використання ефекту Франца — Келдиша та термооптичних явищ
- •Керування просторовими характеристиками світлового променя
- •Керовані транспаранти
- •Загальні відомості
- •Транспаранти з керуванням електронним пучком
- •Акустооптичні пристрої
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Взаємодія випромінювання з речовиною
- •Принцип дії фотоприймачів
- •Фотопровідність
- •Класифікація й характеристики фотоприймачів
- •Фоторезистори
- •3.4. Фотодіоди
- •Принцип дії фотодіодів, характеристики, параметри
- •3.4.2. Різновиди фотодіодів. Конструкції
- •Фототранзистори, фототиристори
- •Багатоелементні фотоприймачі
- •Технологія фотоприймачів
- •Застосування фотоприймачів. Оптичний прийомний модуль
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Загальні відомості про індикаторні прилади
- •Особливості людського зору
- •Фізичні ефекти, використовувані в індикаторах
- •Класифікація індикаторів
- •Газорозрядні індикатори
- •Вакуумні індикатори
- •Люмінесцентні та розжарювальні індикатори
- •Автоемісійні дисплеї
- •Електролюмінесцентні й напівпровідникові індикатори
- •Електролюмінесцентні індикатори
- •— Скляна підкладка;
- •— Прозорий електрод;
- •Напівпровідникові індикатори
- •Органічні й полімерні дисплеї
- •Рідкокристалічні індикатори
- •Спеціалізовані індикатори
- •Електрохромиі індикатори
- •Електрохімічні індикатори
- •Сегнетоелектричні індикатори
- •Хемілюмінесцентні індикатори
- •Перспективи й напрямки розвитку індикаторів
- •Контрольні запитання
- •10. Як працюють тонкоплівкові електролюмінесцентні індикатори?
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Розв’язання
- •Пасивні елементи
- •Активні елементи
- •Рие. 5.8. Акустооптичний керуючий пристрій: 1 — п’єзокристал;
- •— Хвилевід; 5 — підкладка
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •6.1. Оптрони
- •Елементарний оптрон
- •Різновиди оптронів. Оптоелектронні імс
- •Конструктивне виконання оптронів
- •Оптоелектронні перетворювачі світла й зображень
- •Логічні елементи на основі оптронів
- •Системи зберігання й обробки інформації
- •Оптичні запам’ятовувальні пристрої. Методи запису інформації
- •Голографічні запам’ятовувальні пристрої
- •Оптичні системи обробки інформації
- •Світловод — основний елемент оптичної системи передачі інформації
- •Ряс. 6.20. Метод подвійного тигля
- •Оптичні системи зв’язку. Класифікація. Схеми. Особливості
- •Склад й елемента системи зв’язку
- •З’єднання волоконних світловодів
- •6.3.5. Джерела випромінювання та фотоприймачі
- •Датчики й інтерферометри
- •Системи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •Загальні вимоги
- •Мі, цгце’
- •Конструкції детекторів
- •Застосування детекторів іонізуючого випромінювання
- •Детектори з поверхнево-інтегрованими фоточутливими структурами
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Перелік посилань
6.3.5. Джерела випромінювання та фотоприймачі
Волоконно-оптичні лінії зв’язку мають більш жорсткі й специфічні вимоги до джерел випромінювання. Внаслідок великої довжини світловода (оптичного волокна) потрібне особливо ретельне узгодження спектральних характеристик випромінювача й волокна з метою зниження загасання сигналу. Величина втрат при уведенні випромінювання в оптичне волокно обумовлена кутом розбіжності променів у пучку випромінювання. Оскільки швидкість поширення випромінювання залежить від довжини хвилі» під час цього процесу відбувається поділ його спектральних складових (хроматична дисперсія), що тим помітніший, чим більша довжина оптичної лінії зв’язку й чим ширша спектральна характеристика випромінювача. Наприклад, при напівширині спектральної характеристики 35...45 нм добуток оптичної ширини смуги випромінювання на довжину лінії обмежується 100...140 МГц • км. Тому при передачі по оптичних каналах великого обсягу інформації потрібна висока швидкодія випромінювачів.
Джерела випромінювання на основі А1жОа1_гАв мають найбільш вдалу комбінацію властивостей для застосування у волоконно-оптичних лініях зв’язку.
У волоконно-оптичних лініях зв’язку застосовуються також лазерні діоди на А1Л.Оа1__гАз, які мають швидкодію до 1 ГГц і кут розбіжності 40 х 10°, у той час як для світлодіодних випромінювачів у кращому разі ці значення становлять 200 МГц і 120 х 40°. Однак світлодіоди дешевші й мініатюрніші за лазерні діоди, менше піддаються впливу температурних змін, більш стабільні, мають практично лінійні ватт-амперні характеристики, що важливо при роботі з аналоговими сигналами.
Як випромінювачі придатні світлодіоди й лазери на основі гете- роструктур ОаАІАв і твердотільні ІАГ-Ш-лазери, що забезпечують значну потужність випромінювання (-10...50 мВт) і зручність її уведення у волокно. Для ОаАІ Ав-світлодіодів типове значення потужності випромінювання становить 1...5 мВт.
В якості приймача використовують одиночний або матричний фотодіод — лавинний або р-і-п-фотодіод. Використовуються фотоприймачі на основі 8і, СаАз і АІгСа1_їА.ч: з гомопереходом, зазвичай одержуваним дифузією цинку, епітаксіальні. з гетероперехода- ми, діоди з бар’єром Шотткі.
У гомопереходних фотоприладах товщина шару, що пропускає випромінювання, повинна бути мінімальною, щоб генерація носіїв здійснювалася поблизу р-п-переходу. Однак це збільшує послідовний опір поверхневого шару й, отже, знижує ККД перетворення. Спектральна чутливість таких приладів різко падає при збільшенні енергії фотонів. Гетеропереходи позбавлені цих недоліків завдяки ефекту «вікна». Вони характеризуються такими перевагами:
® фотони з енергією 2 > Ь.\> > Е^ проходять майже без поглинання через широкозонний матеріал, поглинаються поблизу
області об’ємного заряду і створюють електронно-діркові пари;
коефіцієнт поділу для таких носіїв може бути близький до одиниці, оскільки в цьому разі область поглинання майже збігається з областю поділу;
товщина широкозонної області гетеропроходу може бути великою, а рівень легування високим, що знижує втрати на внутрішньому послідовному опорі.
