- •Оптоелектроніка
- •10. В. Аркуша, д-р фіз.-мат. Наук., проф. Кафедри фізичної та напівпровідникової електроніки хну ім. В. Н. Каразіна;
- •3. Приймачі випромінювання
- •5. Елементи інтегральної оптики
- •Перелік скорочень
- •Види й параметри оптичного випромінювання
- •Випромінювачі та їх характеристики
- •Історичні відомості
- •Принцип дії
- •Використання гетероструктур
- •Побудова світлодіодів
- •Характеристики свд
- •Особливості роботи напівпровідникових лазерів
- •Основні типи сучасних напівпровідникових лазерів
- •Відмінності напівпровідникових лазерів
- •Експлуатаційні проблеми напівпровідникових лазерів та шляхи їх подолання
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Види керування
- •Електрооптичні модулятори
- •Електрооптичні ефекти
- •Побудова і параметри електрооптичного модулятора
- •Магнітооптичні модулятори
- •Акустооптичні пристрої
- •Використання ефекту Франца — Келдиша та термооптичних явищ
- •Керування просторовими характеристиками світлового променя
- •Керовані транспаранти
- •Загальні відомості
- •Транспаранти з керуванням електронним пучком
- •Акустооптичні пристрої
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Взаємодія випромінювання з речовиною
- •Принцип дії фотоприймачів
- •Фотопровідність
- •Класифікація й характеристики фотоприймачів
- •Фоторезистори
- •3.4. Фотодіоди
- •Принцип дії фотодіодів, характеристики, параметри
- •3.4.2. Різновиди фотодіодів. Конструкції
- •Фототранзистори, фототиристори
- •Багатоелементні фотоприймачі
- •Технологія фотоприймачів
- •Застосування фотоприймачів. Оптичний прийомний модуль
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Загальні відомості про індикаторні прилади
- •Особливості людського зору
- •Фізичні ефекти, використовувані в індикаторах
- •Класифікація індикаторів
- •Газорозрядні індикатори
- •Вакуумні індикатори
- •Люмінесцентні та розжарювальні індикатори
- •Автоемісійні дисплеї
- •Електролюмінесцентні й напівпровідникові індикатори
- •Електролюмінесцентні індикатори
- •— Скляна підкладка;
- •— Прозорий електрод;
- •Напівпровідникові індикатори
- •Органічні й полімерні дисплеї
- •Рідкокристалічні індикатори
- •Спеціалізовані індикатори
- •Електрохромиі індикатори
- •Електрохімічні індикатори
- •Сегнетоелектричні індикатори
- •Хемілюмінесцентні індикатори
- •Перспективи й напрямки розвитку індикаторів
- •Контрольні запитання
- •10. Як працюють тонкоплівкові електролюмінесцентні індикатори?
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Розв’язання
- •Пасивні елементи
- •Активні елементи
- •Рие. 5.8. Акустооптичний керуючий пристрій: 1 — п’єзокристал;
- •— Хвилевід; 5 — підкладка
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •6.1. Оптрони
- •Елементарний оптрон
- •Різновиди оптронів. Оптоелектронні імс
- •Конструктивне виконання оптронів
- •Оптоелектронні перетворювачі світла й зображень
- •Логічні елементи на основі оптронів
- •Системи зберігання й обробки інформації
- •Оптичні запам’ятовувальні пристрої. Методи запису інформації
- •Голографічні запам’ятовувальні пристрої
- •Оптичні системи обробки інформації
- •Світловод — основний елемент оптичної системи передачі інформації
- •Ряс. 6.20. Метод подвійного тигля
- •Оптичні системи зв’язку. Класифікація. Схеми. Особливості
- •Склад й елемента системи зв’язку
- •З’єднання волоконних світловодів
- •6.3.5. Джерела випромінювання та фотоприймачі
- •Датчики й інтерферометри
- •Системи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •Загальні вимоги
- •Мі, цгце’
- •Конструкції детекторів
- •Застосування детекторів іонізуючого випромінювання
- •Детектори з поверхнево-інтегрованими фоточутливими структурами
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Перелік посилань
Керування просторовими характеристиками світлового променя
Під просторовими характеристиками розуміють кут розходження променя (плоский чи просторовий), його розміщення у просторі або в заданому каналі, форма поперечного перетину та її розміри.
Як відомо, розходження променя визначається розміром випромінювальної апертури, а дифракційна межа становить
де D — діаметр апертури. У випадку лазерного випромінювання з малим розходженням під D можна розуміти діаметр променя на виході з резонатора.
До групи пристроїв керування просторовими характеристиками променя як цілого належать дефлектори, коліматори, фокуса- тори та коректори.
Пристрій для зміни положення світлового променя в просторі (сканування) називається дефлектором.
Дефлектори бувають аналоговими (з безперервним скануванням) і цифровими (з дискретними положеннями променя в просторі).
Параметри дефлекторів:
роздільна здатність — кількість променів лазера, що вкладаються в секторі сканування;
швидкодія — час, за який промінь проходить сектор сканування;
ефективність відхилення — відношення вихідної інтенсивності до вхідної.
Сканування може бути механічним (за допомогою поворотних дзеркал, призм, дзеркальних барабанів), недоліком якого є низька швидкодія, і немеханічним — з використанням електрооптичного, акустооптичного, магнітооптичного та інших ефектів. Варіантом дискретного дефлектора можна вважати комутатор.
Для зменшення або збільшення діаметра променя (розходження) використовуються лінзові системи, називані коліматорами. За допомогою лінз можна здійснити як перетворення розбіжного пучка (наприклад НПЛ) на паралельний, так і змінити діаметр пучка.
У самому широкому сенсі термін «фокусатор» використовується серед фахівців для позначення елементів комп’ютерної оптики, гцо забезпечують концентрацію світлової енергії в межах просторової області із заздалегідь заданою просторовою конфігурацією. Найчастіше мова йде про фокусування випромінювання в деяку фокальну криву із заданим поширенням інтенсивності на ній.
Навіщо потрібні фокусатори? Насамперед для лазерних технологічних установок у промисловості й медицині. Лазер без фокусато- ра — це тільки генератор випромінювання, лазер з фокусатором — це вже компонент гнучкої виробничої системи із програмувальним режимом технологічних операцій. Але виробництво — не єдина область застосування фокусаторів випромінювання. Закон просторового розподілу енергії у фокальній області оптичної системи визначає режим нагрівання мішеней при лазерному керованому термодинамічному синтезі, плин хімічних реакцій, стимульованих лазерним випромінюванням. В оптичному приладобудуванні часто потрібна складна форма фокальної кривої.
На сьогоднішній день створені фокусатори випромінювання у видимому й інфрачервоному діапазонах з регулюванням інтенсивності уздовж фокальної лінії. Ці результати є наочною ілюстрацією досягнень комп’ютерної оптики.
Величезні можливості відкриває комп’ютерна оптика для одержання оптичних елементів, що дозволяють коректувати амплі- тудно-фазовий розподіл поля у світлових пучках. Такого роду коректори дозволяють сформувати хвильовий фронт заданої форми. До числа коректорів належать, зокрема, компенсатори — елементи, що перетворять плоский або сферичний хвильовий фронт в асферичний довільного порядку. Основне призначення компенсаторів — контроль оптичних поверхонь. При цьому компенсатор формує еталонний хвильовий фронт для інтерферометричного дослідження оптичної поверхні, що виготовляється, або ж відіграє роль «нульової лінзи», зводячи асферичний хвильовий фронт до сферичного.
Фокусатори й коректори випромінювання найчастіше виконуються у вигляді дифракційних зонних пластинок.
