- •1. Розробка варіантів схем організації зв'язку
- •1.1 Вибір можливих варіантів типу кабелю та цсп
- •1.2 Розробка схеми організації зв'язку.
- •2. Техніко-економічне порівняння схем організації зв'язку
- •2.1 Визначення номінальної довжини регенераційної ділянки однокабельної цсп.
- •Визначення номінальної довжини регенераційної ділянки двокабельної цсп
- •Визначення числа регенераційних ділянок номінальної довжини та розташування нрп
- •Розрахунок капітальних витрат та вибір оптимального варіанту схеми організації зв’язку
- •Розташування нрп для однокабельної системи
- •Розташування нрп для двокабельної системи
- •3 Висновок
- •Література
1.2 Розробка схеми організації зв'язку.
В курсовому проекті необхідно розробити детальну схему організації зв'язку з розкриттям обладнання, яке буде встановлено в КП-А, ОРП-Б та КП-В. Крім того, необхідно передбачити ОРПдж, якщо довжина ділянок А - Б і Б - В більше довжини секції дистанційного живлення, яка визначається відповідним обладнанням:
де
=
200км для ІКМ - 120, ІКМ - 480, ІКМ - 480С.
Наведемо структурну схему лінійного тракту ЦСП.
КП-А НРП - - - - - - - - НРП ОРП-Б НРП - - - - - - НРП КП-В
Рисунок 1.8 Структурна схема лінійного тракту ЦСП
Для розробки схеми організації зв'язку необхідно розрахувати кількість комплектів обладнання (АЦО, ВЧГ, ТЧГ, ОЛТ) для КП-А, ОРП-Б та КП-В.
Розрахуємо кількість обладнання для КП-А.
Кількість комплектів аналого-цифрового обладнання:
=
(1.5)
=
Кількість вторинного часового групоутворення:
[(
+
)/4]
(1.6)
=
4
Кілкість комплектів третинного часового групоутворення:
(1.7)
1
Обладнання лінійного тракту визначається кількістю комплектів ТЧГ для ІКМ-480 або комплектів ВЧГ для ІКМ-120, а тому:
Аналогічно розраховуємо кількість обладнання для ОРП-Б і КП-В.
Розрахунок комплектів обладнання для регенераційного пункту, який обслуговується і розташований в пункті Б, проводимо окремо для напрямку Б - А та Б — В. Результати розрахунку зводимо в таблицю 1.1
Назва обладнання |
Кількість обладнання в |
||
КП-А |
ОРП-Б |
КП-В |
|
|
13 |
9 |
14 |
|
4 |
4 |
4 |
|
1 |
2 |
1 |
|
1 |
2 |
1 |
Таблиця 1.1
На основі розрахунків комплектації обладнення розробляється схема організації зв'язку, яка показана на аркуші 1.
2. Техніко-економічне порівняння схем організації зв'язку
2.1 Визначення номінальної довжини регенераційної ділянки однокабельної цсп.
Алгоритм визначення є такий:
Визначення максимально-допустимої довжини регенераційної ділянки (Iм);
Визначення розрахункової довжини регенераційної ділянки (Iр);
Визначення номінальної довжини регенераційної ділянки (Iн). Номінальна довжина регенераційної ділянки (Iн) визначається за
формулою:
lр, якщо lр < lм,
lн = (2.1)
lм, якщо lм < lр.
Максимально-допустима довжина регенераційної ділянки (їм) визначається як:
(2.2)
де АМП - максимально перекриваєме загасання цифрової системи передачі (ІКМ - 480- 73дБ).
-
коефіцієнт загасання кабелю на
розрахунковій частоті при максимальній
температурі грунту, яка задається (t
грунту
= 18°С).
Отже можна записати:
=
(2.3)
(2.4)
Тактова
частота
дорівнює (ІКМ-120
= 8,448 мГц; ІКМ - 480
=34,368 мГц).
=
17,184 мГц
Коефіцієнт
загасання кабелю α(
)
у широкому діапазоні частот добре
апроксимується:
α(
)
= α0
+ α1/2
α1
(2.5)
для t = 20°С є пораховані коефіцієнти апроксимації:
кабель МКТ-4; α0 = 0,065; α1/2 = 5,265; α0 = 0,0186.
=
α0
+ α1/2
α1
(2.6)
0,065
+ 5,265
+ 0,0186 - 17,184 = 22,2 дБ/км;
Де підставляємо в мГц.
Загасання при заданій температурі грунту визначається як:
=
[1
-
(20
-
)] (2.7)
- задана температура грунту;
=
2·
-
температурний коефіцієнт перерахунку
для коаксіального кабелю.
= 22,2[1- 2· (20-18)] = 22,11 дБ/км
Визначимо
за формулою (2.2) з урахуванням, що
=
= 22,11 дБ/км
=
3,3 км
а) Для однокабельної ЦСП, яка працює по коаксіальному кабелю, довжина регенераційної ділянки визначається лише власними завадами або шумами. Тоді рівняння довжини буде мати вигляд:
А з.с.оч.(l) = А з.с.доп.(l).
Представити графічно можливо це так, як показано на рис.2.1. Можна показати, що якщо врахувати тільки власні шуми, то відповідну очікувану захищеність як функцію довжини ділянки регенерації можна представити у вигляді:
А
з.с.оч. = A зсо – (1 + α fс
)[
α(
fр)
lр]
–
α'
fс
(2.8)
де А зсо- складова А з.с.оч, яка не залежить від довжини ділянки регенерації;
α' fс, α fс - коефіцієнти апроксимації, які враховують широкополосність лінійного цифрового сигналу та власні шуми (ВШ).
(α fс = - 0,124; α' fс = 3,96· )
А зсо = Рпер - Рш.вх +А fс, дБ (2.9)
де Рпер - рівень передачі лінійного цифрового сигналу (ЛЦС) на вході регенератора.
А fс - коефіцієнт апроксимації (А fс = 2,36 коаксіал ВШ).
Рпер
= 10lg
,
дБ (2.10)
де
- амплітуда вихідного сигналу,
для усіх ЦСП рівна 3 В.
Zxo - характеристичний опір різних типів кабелю (для коаксіла Zxo = 75 Ом).
Рпер
= 10lg
=
21
дБ
Рш.вх -рівень власних шумів на вході регенератора рівний:
Рш.вх = -(109-10lg fр) , дБ (2.11)
Рш.вх = -(109-10lg 17,184) = -96,64 дБ
А зсо = 21 + 96,64 +2,36 = 120, дБ
Підставляючи різні значення lр (1,2,3,4,5,6 км) можна побудувати криву А з.с.оч.= ψ(lр).
А з.с.оч.1 = А зсо - (1+ α fс)[ α( fр) lр] [– α' fс
А
з.с.оч.1 = 120 - (1-0,124)[22,11
1]-
З,96
-[22,11
1]2
= 98,7 дБ
А з.с.оч.1 = 120 - (1-0,124)[22,11 2]- З,96 -[22,11 2]2 = 73,5 дБ
А з.с.оч.1 = 120 - (1-0,124)[22,11 3]- З,96 -[22,11 3]2 = 44,5 дБ
А з.с.оч.1 = 120 - (1-0,124)[22,11 4]- З,96 -[22,11 4]2 = 11,6 дБ
А з.с.оч.1 = 120 - (1-0,124)[22,11 5]- З,96 -[22,11 5]2 = -20,6 дБ
А з.с.оч.1 = 120 - (1-0,124)[22,11 1]- З,96 -[22,11 1]2 = -65,9 дБ
Рисунок 2.1- Графічне представлення рівняння довжини Допустима захищеність сигналу визначається як:
А з.с.доп = А доп.пік + ΔРпік.ш + ΔА доп.рег (2.12)
А доп.пік - допустима захищеність ідеального регенератора стосовно пікового значення завади;
ΔРпік.ш - характеризує відношення пікового значення завади до середньоквадратичного з імовірністю цієї величини рівної помилки регенератора;
ΔАдоп.рег- погіршення допустимої захищеності реального регенератора в порівнянні з ідеальним за рахунок дії шумів регенератора (старіння елементів регенератора, температурної нестабільності).
При проектуванні будемо вважати:
6 дБ для СПЦСП та ПЦСП
ΔА доп.рег = 8 дБ для ВЦСП (2.13)
10 дБ для ТЦСП
АРпік.ш — піковий фактор шумів це функція від імовірності помилки:
Рном.доп = Рном.доп1 lм (2.14)
На Україні такі норми:
5,5
для МЛЗ (магістральна)
Рном.доп1
= 4,0
для
ВЗЛЗ (внутризонова) (2.15)
1
для
місцевих ЛЗ
Тобто
можна визначити по формулі (2.14) імовірність
помилки допустимої для
lм
і врахувати, що при Рном =
ΔРпік =15,7 дБ, а при Рном =
ΔРпік = =16,7 дБ
Рном.доп = 4,0 × 3,3 = 1,32
Визначимо допустиму захищеність від власних завад при їх піковому значенні:
А доп.пік = 20lg (N-1) (2.16)
N - кількість рівнів, яку має лінійний цифровий сигнал (N=3)
А доп.пік = 20lg (3-1) = 6,02 дБ
Визначаємо допустиму захищеність сигналу за формулою (2.12)
А з.с.доп = 6,02 + 15,7 + 8 = 29,72 дБ
Тепер графічним шляхом (див.рис. 2.1) визначаєм, що lР = 3,46 км.
б) Можливе отримання розрахункової регенераційної ділянки з точністю до 1% по формулі:
lР
=
(2.17)
lР
=
= 3,46 км
Після цього визначають lн (знаючи lмі lР)
Якщо lм < lР, то lн = lм =3,3 км
в) можливо визначити ІР з похибкою до 5% за рахунок застосування лінійної апроксимації:
lР
=
(2.18)
lР
=
= 3,53
Після цього визначаємо lн (знаючи lм і lР). Якщо lм < lР , то lн = lм =3,3 км
