
- •Тема: Персонал підприємства, продуктивність праці.
- •1. Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства та інших суб’єктів господарювання.
- •1.1. Основні визначення: трудові ресурси, кадри, персонал
- •1.2. Категорії персоналу підприємства (керівники, спеціалісти, службовці, робітники)
- •1.3. Поділ персоналу за професіями і кваліфікацією
- •2. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •2.1. Розрахунки чисельності окремих категорій робітників виробничих підприємств
- •3. Сучасна система управління персоналом
- •Тема: Персонал підприємства, продуктивність праці.
- •1. Мотивація трудової діяльності працівників.
- •2. Продуктивність праці персоналу.
- •1. Мотивація трудової діяльності працівників.
- •2. Продуктивність праці персоналу.
2. Визначення чисельності окремих категорій працівників
Управління трудовими ресурсами, забезпечення їх ефективного використання викликає необхідність формування системи оцінювання трудового потенціалу підприємства. Визначенням оптимальної чисельності персоналу є найважливішим елементом управління трудовими ресурсами.
Розрізняють явочну, облікову та середньооблікову чисельність працівників підприємства.
Явочна чисельність включає всіх працівників, що з’явилися на роботу.
Облікова чисельність включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, котрих прийнято на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того, перебувають вони на роботі, знаходяться у відпустках, відрядженнях, на лікарняному листку тощо.
Середньооблікова чисельність працівників за певний період визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді.
Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує резерв (в основному робітників), що має використовуватись для заміни тих, хто не виходять на роботу з поважних причин.
2.1. Розрахунки чисельності окремих категорій робітників виробничих підприємств
Головне завдання при плануванні чисельності трудових ресурсів на діючому підприємстві полягає в визначенні обсягів випуску продукції, її асортименту, трудомісткості затрат на одиницю кожного виду продукції, що випускається. Ефективність використання трудових ресурсів підприємства характеризує продуктивність праці, яка визначається кількістю продукції, виготовленої за одиницю робочого часу, або затратами праці на одиницю виробленої продукції чи виконаної роботи.
Визначення планової чисельності робітників залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування.
Розрахунок планової чисельності окремих категорій робітників виробничих підприємств визначається за конкретною специфікою їх професійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи іншого підприємства. Але в усіх випадках він має базуватися на врахуванні можливої економії затрат праці за певними факторами.
Насамперед, для виявлення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовується метод коректування базової чисельності:
Існує значна кількість методів визначення чисельності працюючих, але найбільш поширеними є такі методи розрахунку чисельності:
Метод розрахунку планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовлення продукції:
(2.2.)
де, Тм – повна трудомісткість виробничої програми планового року (включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління виробництвом), нормо-годин;
ЕФч – розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин;
К в.н – очікуваний коефіцієнт виконання норм.
3. Сучасна система управління персоналом
Успіх виробничої діяльності підприємства великою мірою залежить від кадрової політики на підприємстві, її головне завдання забезпечити кожне робоче місце, кожну посаду персоналом відповідної кваліфікації. Реалізація цієї кінцевої мети передбачає виконання багатьох функцій, які становлять систему основних елементів управління персоналом підприємств.
До цієї системи основних елементів управління персоналом входять:
1) забезпечення підприємства кадрами;
2) забезпечення раціональної розстановки кадрів, їх професійно-кваліфікаційне зростання і можливі посадові підвищення, заміни тощо;
3) ефективне використання трудового потенціалу підприємства;
4) навчання, підготовка і перепідготовка працівників, просування їх по службі;
5) умови наймання на роботу, праця і система оплати праці;
6) створення нормальних умов праці і відповідного психологічного клімату;
7) мотивація додержання встановленого на підприємстві порядку і дисципліни;
8) забезпечення безпечних умов праці на підприємстві;
9) організація відповідних зв'язків між представниками трудових колективів – профспілками і керівництвом підприємства;
10) реалізація соціальних функцій, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємства.