5. Визначення необхідної кількості технічних засобів у технологічній схемі

Вихідні дані. Річний об'єм перевезень Р_р=1000N_СП, т.

Рухомий склад (автомобіль №2 з розділу 2).

Тип ЗЗВМ та її характеристики (з розділу 1), що відповідає прийнятому автомобілю.

Навантажувально-розвантажувальні засоби (НРЗ), їх технічні характерис­тики. Охарактеризувати правила вибору.

Режим роботи транспорту; об'єкта, що обслуговується; навантажувально-розвантажувальних засобів: Т_н = 10год, Д_р = 300дн.

Відстань перевезень l_В, для двох варіантів доставки.

Коефіцієнт добової нерівномірності об'єму перевезень η_н =1,2.

Час зберігання ЗЗВМ в пунктах відправки і одержувача 10 і 15 год. Порядок обчислень:

5.1. Обчислення час оберту ЗЗВМ t_об = , n – кількість операцій.

Дати блок-схему операцій і проаналізувати забезпечення принципу без­перервності.

5.2. Обчислення необхідної кількості ЗЗВМ для t_об < доби:

де q - маса брутто ЗЗВМ, т; t_об > доби:

де t_об - час оберту ЗЗВМ, діб.

Списочна кількість ЗЗВМ:

де α_и - коефіцієнт використання тари (α_u = 0,8).

5.3. Обчислення необхідної кількості навантажувально-розвантажувальних засобів (нрз).

5.3.1. Обчислення експлуатаційної продуктивності НРЗ наданого типу: - НРЗ циклічної дії:

де а_е - коефіцієнт використання НРЗ у часі; а_с = 0,8; t_и - довжина робочого циклу, с; q_n - маса вантажу, який переміщує НРЗ за один цикл, т.

Довжина робочого циклу t_ц=Σt_i.

5.3.2. Кількість НРЗ:

5.4. Обчислення необхідної кількості автотранспортних засобів (атз).

5.4.1. Обчислення годинної продуктивності АТЗ:

де β - коефіцієнт використання пробігу (β = 0,5); V_т - технічна швидкість; t_пр - час простою під навантаженням-розвантаженням, год. (Визначити з урахуван­ням кількості вантажних місць і довжини циклу t_ц).

5.4.2. Обчислення кількості АТЗ:

де Д_к - кількість календарних днів (Д_к = 365), а_в - коефіцієнт використання АТЗ ( = 0,71).

6. Розробка транспортно-технологічної схеми доставки вантажів

Завдання 1. Вибір виду вантажу.

Завдання 2. Вивчити технологічні вимоги щодо перевезення вантажу. Завдання 3. Розробити три альтернативні варіанти способів перевезень вантажів.

Завдання 4. Вибір засобів пакетування та контейнерів за кожним варіантом. Завдання 5. Розробити транспортно-технологічну схему доставки вантажів для вибраного варіанту.

Завдання 6. Розрахувати показник рівня механізації для схеми, надати виснов­ки.

Вказівки до виконання завдань

Завдання 1. З чотирьох видів вантажів, що використовувались в розділі 1 вибрати один.

Завдання 2. Належить зважити пред'явлені в разі перевезення технологічні вимоги, які виступають як обмеження. Ці вимоги встановлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Правила передбачають, що в разі пред'явлення до перевезень на одному автомобілі вантажів одного або різних найменувань на адресу кількох вантажоотримувачів, вантажовідправник повинен до прибуття автомобіля підгрупувати вантаж за вантажоотримувачами, виписати товарно-транспортні накладні за кожним вантажоотримувачем і потім провести завантаження на одному посту. Для цього у великих вантажовідправників спеціальні відправні експедиції для формування партій вантажів та їх завантаження в автомобіль.

У разі перевезення деяких вантажів автотранспортні підприємства, ван­тажовідправники та вантажоотримувачі повинні дотримуватися встановлених санітарно-гігієнічних вимог.

Усі основні технологічні вимоги, пред'явлені до перевезень заданого вантажу, мають бути викладені в звіті.

Завдання 3. Розробити три варіанти способів перевезень, що відрізняються рівнем механізації навантажувально-розвантажувальних робіт (НРР).

Варіанти повинні передбачати використання різних способів НРР (ручної, частково механізованої, комплексно механізованої).

Для забезпечення механізації НРР належить орієнтуватися на пакетуван­ня і контейнеризацію [4-6,8, 10 14, 18 19,23,28,30,31].

Пакетування - це найбільш простий і універсальний спосіб збільшення вантажної одиниці.

Ефективність збільшення вантажної одиниці підвищується, якщо ванта­жі, складені в пакети або контейнери, досягають кінцевого пункту доставки без розбирання в дорозі.

Пакетування і контейнеризація дозволяють збільшити продуктивність праці в 2-4 рази. На основі вантажних одиниць у вигляді пакетів та контейнерів можна формувати більш збільшені одиниці - транспортні пакети (ТП) з ванта­жомісткістю та вантажопідйомністю АТЗ.

Завдання 4. Засоби збільшення вантажних одиниць потрібно вибирати на основі аналізу практичного опитування та літературних джерел [1-6, 9, 10, 14, 15, 18, 19] та ін.

Для перевезень дрібних штучних вантажів використовується транспортна тара: ящики (дерев'яні, металеві, картонні, пластмасові), банки, мішки.

Для формування пакетів використовується:

а) стропи з ременів (бавовнопаперових, капронових, нейлонових), поліетеленової стрічки та мотузки, дріт, цепи;

б) піддони та підкладні листи [18, 19].

Піддони бувають плоскі, стоякові та ящикові. Розміри їх стандартизовані.

Піддони можуть бути багатообертовими та одноразовими. Останні мають масу (4...6 кг), низьку вартість. Використовуються з пластмаси, картону, фане­ри, дерева.

Підкладний лист (ГОСТ 21391-84) - засіб пакетування, що являє собою плоский лист (суцільний або з наскрізними створами), який має відігнутий вго­ру край (козирок). Останній призначений для втягування пакету на виделчатий захоплювач навантажувача. Крім цього, він забезпечує стійкість пакету в разі обв'язування його стрічкою або обтягування усадковою плівкою.

Виготовляються підкладні листи з гофрованого картону, дерево­стружкових плит, пластмаси.

в) Контейнери.

Відповідно до ГОСТ 18472-73 для перевезень промислових та продоволь­чих вантажів розроблений ряд конструкцій автомобільних універсальних кон­тейнерів [5, 8, 18, 19,23,28).

г) Тара устаткування [18, 19].

Цей вид збільшеної вантажної одиниці призначений не тільки для переве­зень та тимчасового зберігання вантажів, але і є устаткуванням торгових залів магазинів.

Тара устаткування може мати опори у вигляді стояків (тип ТУС) або у ви­гляді коліс (ТУК). При колісних опорах не можна штабелювати тару, збільшує­ться вартість (до 50%). зменшується

довговічність.

Завдання 5. Раціональна технологія доставки вантажів складається на основі вивчення літературних джерел та досвіду механізації НРР [6, 7, 15, 18, 19.31].

Загальні вимоги до формування транспортно-технологічних схем непе­рервність руху вантажу, погодження операцій в часі та просторі, забезпечення повного завантаження всіх ланок технологічного процесу і мінімального вантажообороту, ритмічність операцій, мінімізація ефективних НРЗ, що серійно випускаються промисловістю.

Порядок складання транспортно-технологічних схем (ТТС) наступний. Весь процес доставки (від формування вантажної одиниці до її розформування) розбивають на три групи операцій: а) у вантажовідправника: б) на вулично-дорожній мережі; в) у вантажоотримувача.

Порядок нормування операцій, кількість робітників, зайнятих в операці­ях, визначають з урахуванням єдиних норм часу [16, 17]. Транспортно-технологічну схему подають у вигляді таблиці.

При розробці схеми слід урахувати принципи формування: безперервнос­ті вантажопотоків, синхронності операцій, економічності, узгодження пропуск­них спроможностей, використання комплексу технічних засобів.