3. Аналіз корекційно-розвивальної роботи (контрольний експеримент)

Для оцінки ефективності проведеної роботи з корекції агресивних проявів у дітей дошкільного віку, нами був проведений контрольний експеримент. На цьому етапі використовувалися ті ж критерії та методики, що і на констатуючому по відношенню як до експериментальної так і до контрольної груп.

На контрольному етапі дослідження ми вирішували такі завдання:

1. Проаналізувати можливі зміни в поведінці дітей за результатами спостереження паралельно в експериментальній та контрольній групі.

2. Провести повторну діагностику за методикою «Кактус» в експериментальній та контрольній групі.

3. Провести аналіз отриманих результатів контрольної діагностики.

4. Провести кореляційний аналіз експериментальної та контрольної групи дітей.

4. Зробити висновок про ефективність ігротерапії, як технології психокорекції агресивної поведінки дітей старшого дошкільного віку.

Повторне анкетування батьків на етапі контрольного експерименту не проводилося, так як важко уявити можливість значущих змін у міжособистісних стосунках всередині сімей дітей даної групи за час проведення корекційної роботи.

1. Результати спостереження за дітьми експериментальної та контрольної групи на контрольному етапах дослідження.

Якісний аналіз результатів особистісної поведінки дітей експериментальної групи з однолітками на контрольному етапі дослідження показав, що:

- у 10 (50%) дітей (у порівнянні з п'ятьма на діагностичному етапі) стало переважати позитивне домінування;

- у 7 (35%) дітей стало проявлятися частіше позитивне підпорядкування (вони стали більш добродушними, поступливими, менше вступають у конфліктні ситуації);

- негативне домінування залишилося тільки у 3 (15%) дітей. Ці діти продовжують конфліктувати з однолітками, проте в цілому вони ведуть себе спокійно;

- така форма поведінки, як негативне підпорядкування (відкидання) немає ні в однієї дитини.

Аналіз результатів контрольного етапу контрольної групи показав, що серед 15 (100%) дітей з них мають: 3 (20%) дітей – позитивне домінування, 7 (47%) дітей негативне домінування, 3 (20%) дітей – позитивне підпорядкування, 2 (13%) дітей – негативне підпорядкування.

Рис. 3.5. Відсотковий розподіл досліджуваних експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) групи дітей за показниками особистісної поведінки з однолітками (%)

2. Результати контрольного обстеження дітей експериментальної та контрольної групи дітей за графічною методикою М.А.Панфілової «Кактус».

Якісний аналіз малюнків показав, що у всіх дітей даної групи відбулося значне зниження рівня агресивних проявів. Так, у 10 дітей знизилося наявність голок на кактусі у малюнках, а так само дуже велике зображення та розташування на аркушу кактусу. Зменшилася кількість малюнків з перевагою сильно натиснутих ліній. Більша кількість дітей використовувала яскраві кольори в своїх малюнках. Взагалі, малюнки дітей почали навіювати позитиві емоції, з’явилось почуття захопленості під час виконання методики.

Кількісний аналіз малюнків за даною методикою показав, що рівень агресивності дітей експериментальної групи після проведення корекційної роботи наступний:

─ високий рівень -3 (15%) дітей;

─ середній рівень - 6 (30%)дітей;

─ низький рівень – 11(55%) дітей.

Після проведення повторного діагностування дітей контрольної групи на контрольному етапі можна спостерігати наявність: 8 (53%) дітей – високого рівня вираженості агресивних проявів, 4 (27%) дітей – середнього рівня, 3 (20%) дітей – низького рівня. Порівнюючи отримані дані на контрольному та констатуючому етапах дослідження результати прояву агресії не змінилися.

Рис. 3.7. Відсотковий розподіл досліджуваних експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) групи за графічною методикою М.А.Панфілової «Кактус»

Нами був проведений кореляційний аналіз отриманих результатів за графічною методикою М.А. Панфілової «Кактус» опитування вихователів та батьків експериментальної групи, а також кореляція результатів контрольної групи за графічною методикою М.А. Панфілової «Кактус» констатуючого та контрольного експерименту (див. Додаток Є).

Кореляційний аналіз дозволяє визначити ступінь зв’язку між двома випадковими величинами. Для оцінки ступеню взаємозв’язку двох величин Х та Y, що виміряні у кількісних шкалах, використовується коефіцієнт лінійної кореляції (коефіцієнт Пірсона), який передбачає, що дані вибірки розподілені за нормальним законом.

Коефіцієнт кореляції (r_xy) – параметр, який характеризує ступінь лінійного взаємозв’язку між двома вибірками, обчислюється за формулою:

,

де x_i, y_i – елементи вибірки;

n – об’єм вибірок;

, – середні значення першої та другої вибірок відповідно.

Проведений кореляційний аналіз виявив такий вид зв`язку між рівнями агресивних проявів, що визначені за методикою «Кактус», за результатами анкетування вихователів та батьків:

- за методикою «Кактус» і за результатами анкетування вихователів: 0,848244, тобто існує тісний прямий зв’язок;

- за методикою «Кактус» і за результатам анкетування батьків: 0,53125, тобто існує помітний прямий зв’язок;

Результати обчислення коефіцієнту кореляції показали, що між рівнями агресивних проявів, що визначені за методикою «Кактус», за результатами анкетування вихователів та батьків спостерігається прямий зв’язок. При цьому найбільш сильний зв’язок спостерігається між результатами, отриманими за методикою «Кактус» і анкетуванням вихователів, трохи слабший зв’язок між результатами, отриманими за методикою «Кактус» і анкетуванням батьків.

За допомогою критерію Стьюдента доведемо, чи є різниця між показниками агресивності до і після проведення корекційної роботи (див. Додаток Ж). Для цього необхідно перевірити таку нульову гіпотезу: немає істотної різниці між групами до і після експерименту. Для перевірки нульової гіпотези обчислимо емпіричне значення t за формулою:

,

де – середні значення показника,

– дисперсія,

n – кількість досліджуваних в групі.

Обчислив попередні значення вказаних величин = 2,4; = 1,6; = 0,67368 та = 0,568421, за наведеною формулою одержали таке емпіричне значення показника критерію Стьюдента: t_емп = 3,21.

При рівні значущості  = 0,05 і кількості ступенів вільності

 = n + m – 2 = 38. Для даного рівня значущості критичне значення критерію Стьюдента t_кр = 2,021.

Оскільки нульову гіпотезу необхідно відкинути, тобто існує істотна різниця між результатами агресивності до і після проведення корекційної роботи.

Для даних контрольної групи (див. Додаток З) формулюємо таку нульову гіпотезу: немає істотної різниці між групами на констатуючому та контрольному етапах.

Аналогічно обчислив попередні значення = 2,47; = 2,33; = 0,5524 та = 0,6667, за наведеною формулою одержали таке емпіричне значення показника критерію Стьюдента: t_емп = 0,4677.

При рівні значущості  = 0,05 і кількості ступенів вільності

 = n + m – 2 = 28. Для даного рівня значущості критичне значення критерію Стьюдента t_кр = 2,042.

Оскільки , то нульову гіпотезу немає підстав відкидати і таким чином, немає істотної різниці між результатами агресивності групи досліджуваних на констатуючому та контрольному етапах.

Отже, порівняльний аналіз результатів експериментальної та контрольної груп на констатуючому та контрольному етапах показав, що в експериментальній групі рівень агресивності після проведення корекційних занять значно знизився (див. Дод. Ж, Дод. З).

Якісний аналіз результатів контрольної діагностики рівнів агресивних проявів експериментальної групи дітей показав, що рівень агресивності дітей значно знизився, діти в цій групі стали більш спокійними, товариськими, налагодився більш позитивний контакт з батьками.

За підсумками корекційної роботи з батьками дітей експериментальної групи нами було проведено спеціальна лекція-семінар про можливості ігрових занять з дітьми з корекції проявів агресивності (див. Додаток І).

Батьки після даного семінару стали більше цікавитися життям дитини в дитячому садку, уважніше ставитися до поведінки дитини.

За результатами наших спостережень у дітей підвищилася загальна поведінкова активність. Діти стали більш охоче вступати в конструктивні контакти з однолітками, навчилися домовлятися, а головне - без проявів агресії вирішувати конфліктні ситуації. Все це підтверджує ефективність виконаної нами корекційної роботи.

Резюмуючи вищевикладене, можна зазначити, що проведений якісний і кількісний аналіз експериментальних даних, отриманих на початковому і заключному етапах експерименту, довів результативність і доцільність запропонованої методики, спрямованої на корекцію агресивних проявів в поведінці дітей старшого дошкільного віку. Ефективність методики забезпечується логічністю, доцільністю розробленої системи завдань.

Зіставляючи результати проведеного контрольного експерименту експериментальної та контрольної групи можна простежити, що рівень проявів агресивності в експериментальній групі знизився, за рахунок проведеної корекційної роботи на основі технології ігротерапії, що було підтверджено за допомогою кореляційного аналізу даних. Чого не скажеш про результати контрольної групи дітей, що говорять про відсутність кординальних змін в поведінці дітей. Агресивні прояви спостерігаються в 53% дітей на високому рівні, 27% дітей мають середній рівень вираженості, і лише 20% дітей контрольної групи мають низький рівень.

Тому можна із впевненістю сказати, що застосування ігротерапії з подолання агресивних проявів у дітей старшого дошкільного віку буде ефективним методом корекційної роботи. Тобто у дослідно-експериментальній роботі ми підтвердили гіпотезу нашого дослідження.