- •§ 7.1. Призначення і принцип дії електричних машин
- •§ 7.2. Електричні машини постійного струму
- •7.2.1. Принцип дії та будова машини постійного струму
- •7.2.2. Електрорушійна сила якоря, електромагнітний момент і потужність машини
- •7.2.3. Втрати і коефіцієнт корисної дії
- •7.2.4. Схеми вмикання обмоток збудження. Номінальні величини і характеристики електричних машин
- •7.2.5. Генератори постійного струму
- •7.2.6. Робота машини постійного струму в режимі двигуна
- •§ 7.3. Електричні машини змінного струму
- •7.3.1. Обертове магнітне поле
- •7.3.2. Будова і принцип дії асинхронного двигуна
- •7.3.3. Електрорушійні сили, струми та обертовий момент асинхронного двигуна
- •7.3.4. Пуск та регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •7.3.5. Втрати, коефіцієнт корисної дії та коефіцієнт потужності асинхронного двигуна
- •Pис. 7.20. Енергетична діаграма асинхронного двигуна.
- •7.3.6. Однофазний асинхронний двигун
- •7.3.7. Синхронні машини
- •§ 7.4. Електричні машини малої потужності
- •§ 7.5. Інформаційні електричні мікромашини
- •§ 8.1. Загальні відомості про електричні апарати
- •§ 8.2. Рубильники, вимикачі та перемикачі
- •§ 8.3. Запобіжники
- •§ 8.4. Автоматичні вимикачі
- •§ 8.5. Електромагнітні виконавчі пристрої
- •§ 8.6. Електромагнітні пускачі
- •§ 8.7. Електричні реле
- •§ 9.1. Електричні станції
- •§ 9.2. Розподіл електричної енергії
- •§ 10.1. Визначення та основні поняття електропривода. Класифікація електроприводів
- •§ 10.2. Режими роботи електродвигунів та їхній вибір
- •§ 10.3. Загальні відомості про керування електроприводами
- •§ 10.4. Розімкнуті системи керування електроприводами з двигунами змінного та постійного струму
- •Гальмування в функції часу.
- •§ 10.5. Електроприводи з кроковими двигунами
- •§ 10.6. Замкнуті системи керування електроприводами
- •§ 10.7. Електроприводи промислових роботів і маніпуляторів
- •§ 10.8. Електрообладнання електричного транспорту
- •§ 10.9. Електроінструменти
- •§ 11.1. Електричне зварювання
- •§ 11.2. Електричне освітлення
- •§ 11.3. Установки і прилади електронагрівання
- •§ 11. 4. Використання електричної енергії в електрохімічному виробництві
- •§ 12.1. Дія електричного струму на організм людини
- •§ 12.2. Аналіз небезпеки електричних мереж
- •§12.3. Технічні способи і засоби захисту від враження електричним струмом
- •7. Електричні машини ................... 74
- •§ 7.3. Електричні машини змінного струму ....... 87
- •12. Основні відомості про електробезпеку.......... 174
§ 11. 4. Використання електричної енергії в електрохімічному виробництві
У промисловості широко використовують електричний струм для електрохімічних методів обробки металів, в електрометалургії та ін.
Електричний струм у речовинах, які його проводять, являє собою рух позитивних і негативних іонів. Речовини, які проводять електричний струм, називаються електролітами.
Розподіл молекул електроліту на іони виникає внаслідок енергії теплової дії молекул. В електричному полі позитивні іони електроліту рухаються до катода, а негативні — до анода. Таким
чином в електролітах виникає електричний струм. При цьому змінюється хімічний склад розчину або розплаву, що зумовлено втратою або приєднанням електронів іонами. Це явище називається електролізом.
При електролізі можуть виникнути різні явища: виділення з електроліту частин речовини та осідання їх на електродах (катодний процес), розчинення поверхні металевого електрода, який під'єднаний до позитивного полюса і джерела струму (анодний процес), виділення газоподібного водню на поверхні катода, виділення газоподібного кисню на поверхні анода.
Електроліз використовується в електрометалургії для виробництва кольорових металів, у гальванопластиці, гальваностегії, електрохімічному травленні, електрохімічному шліфуванні та поліруванні, в електрохімічній розмінній обробці матеріалів.
Кольорові метали одержують за допомогою електролізу з солей та оксидів. Цей спосіб дає можливість одержувати метали з малою кількістю домішок. Тому його використовують для виробництва алюмінію, міді, нікелю. При цьому досягається високий ступінь хімічної чистоти металів.
Наприклад, алюміній одержують при розкладанні глинозему АЬ03. При електролізі на катоді виділяється алюміній, на аноді — кисень.
Номінальні значення напруги для одержання алюмінію складають 4,2 — 4,5 В, а струм досягає 250 кА.
Оскільки процес одержання алюмінію потребує великих затрат електроенергії, то для цього використовують потужні випрямляючі агрегати, які складаються із спеціального знижувального трансформатора, випрямляючого блока, високовольтного вимикача, апаратів для керування, захисту і сигналізації. Живлення випрямляючих агрегатів здійснюється від заводської мережі напругою 10 кВ, 35 кВ.
Очищення (рафінування) міді виконують за допомогою електролізу, занурюючи мідну пластину з домішками в розчин CuS04, де вона служить анодом. Добираючи визначене значення напруги на електродах ванни (0,2 — 0,25 В), домагаються того, щоб на катоді виділялася тільки чиста мідь. Домішки при цьому переходять у розчин (без виділення на катоді) або випадають на дно ванни як осад.
Гальванопластика — це процес електрохімічного осаджування металів на поверхні металевих і неметалевих виробів. Використовується для одержання тонких копій виробів — гальванокопій. Цим способом виконують точні копії друкарських кліше, музичних платівок. Для цього з виробу знімають відбиток — зворотне зображення, яке називається матрицею. Матриці можуть бути металевими (із свинцю, міді) і неметалевими (з воску, гіпсу, дерева, пластмаси).
Для забезпечення електропровідності поверхні неметалевих матриць їх покривають тонким шаром металевого порошку, графіту, або накладають алюмінієву фольгу. Після цього матрицю розмі-
шують у гальванічній ванні й отримують тонку порожнисту копію виробу.
Якщо форми виробу складні, його ділять на частини і для кожної частини виготовляють матрицю й копію. Наприклад, це необхідно при виготовленні статуй. Потім окремі копії з'єднують з допомогою паяння.
Гальваностегія — це процес електрохімічного осаджування металу на металеві вироби для підвищення їхньої корозійної стійкості, механічної міцності або для декоративних цілей. До процесів гальваностегії входять хромування, нікелювання, покриття поверхні цинком, оловом, свинцем, сріблом, золотом.
Ванни для гальваностегії виготовляють із сталі, а при використанні кислих розчинів їх ізолюють пластмасами або спеціальними лаками. До катодних шин 2 (рис. 11.13) закріплюють підвіски, на які підвішують вироби 3. Анодні шини / (електроди) виготовляють у вигляді штаб із металу, який осаджується на катоді. Наприклад, при нікелюванні анодні шини виготовляють з нікелю.
Ванни для гальваностегії живлять від генераторів постійного струму або від напівпровідникових перетворювачів. Струм у ванні регулюється в широких межах залежно від розмірів деталі і параметрів самого процесу. Напруга на електродах складає 6 — 24 В.
Електрохімічне травлення використовують для зняття з поверхні виробів іржі, оксидів, залишків металу (задирок), заокруглення кромок. Після травлення поверхня металу шорстка.
Електрохімічне шліфування та полірування (рис. 11.14) призначене для розчинення всіх виступів на поверхні металу. Після такої електрохімічної обробки поверхня металу стає рівною і набуває дзеркального блиску.
Шліфування та полірування поверхні металу здійснюється внаслідок того, що у заглибленнях поверхні, яка обробляється, накопичуються продукти розчинення. Вони мають великий електричний опір, а тому щільність струму в них зменшується.
Рис. 11.13. Схема гальваностегічної ван- Рис. 11.14. Схема електрохімічного шлі-
ни. фування (або полірування):
1— анодна шина; 2 — катодна шина; 1 — катод; 2 — деталь; З — електроліт.
З — виріб; 4 — електроліт.
Рис. 11.15. Схеми електрохімічної розмірної обробки:
а — виготовлення прес-форм; б— маркування або клеймування деталей;
1 — катод-інструмент; 2 — анод-заготовка.
На виступах концентрується електричне поле, і щільність струму значно вища, ніж у заглибленнях. Таким чином поверхня металу вирівнюється.
Електрохімічна розмірна обробка металу призначена для надання заготовці потрібної форми і розмірів з допомогою елек-трода-інструмента. При електрохімічній розмірній обробці анод-заготовка 2 (рис. 11.15) розчиняється вибірково, залежно від форми катода-інструмента /. При зменшенні відстані між като-дом-інструментом та анодом-заготовкою і прокачування між ними з великою швидкістю електроліту заготовка розчиняється відповідно до форми інструмента. Катод-інструмент може бути нерухомим, що використовується під час клеймування або маркування деталей (рис. 11.15, б).
Обертаючий катод-інструмент виконує операції, подібні до механічних операцій точіння, шліфування, різання, свердління. Під час цих процесів відсутній контакт між інструментом та заготовкою, тому інструмент не спрацьовується і його можна виготовити з м'якого струмопровідного матеріалу.
Отже, електрохімічну розмірну обробку можна використовувати для:
виготовлення прес-форм, штампів з матеріалів, які механічно важко обробляються;
маркування, нанесення знаків на вироби;
прошивання отворів різної конфігурації (прямокутних, фасонних, круглих та ін.);
розрізування деталей, які важко обробляються механічними способами;
загострювання ріжучого інструменту з твердих сплавів та ін.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Поясніть фізичну суть процесів, що відбуваються під час дугового і контактного зварювання.
2. Що називається статичною вольт-амперною характеристикою дуги?
3. Що називається зовнішньою характеристикою джерел живлення?
4. Коли система джерело — дуга буде у сталому стані?
5. Як класифікують джерела живлення?
6. У чому подібність та відмінність зварювальних і силових трансформаторів?
7. На якому принципі ґрунтується будова зварювальних трансформаторів з нормальним та підвищеним магнітним розсіюванням?
8. Поясніть будову і принцип дії зварювальних генераторів.
9. Поясніть будову і принцип дії зварювальних випрямлячів.
10. Які апарати використовують для полегшення запалювання дуги та в чому полягає їхній принцип дії?
11. Охарактеризуйте основні елементи освітлювальних електроустановок.
12. На які види поділяється електричне освітлення?
13. Розкажіть про основні світлові величини.
14. Дайте порівняльну характеристику основних електричних джерел світла.
15. Якими способами виконується керування освітленням?
16. Які матеріали використовують у нагрівальних елементах?
17. Дайте порівняльну характеристику нагрівальних елементів відкритого і закритого типу.
18. У чому сутність індукційного та надвисокочастотного нагрівання?
Розділ IV ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
12. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКУ
