
- •§ 7.1. Призначення і принцип дії електричних машин
- •§ 7.2. Електричні машини постійного струму
- •7.2.1. Принцип дії та будова машини постійного струму
- •7.2.2. Електрорушійна сила якоря, електромагнітний момент і потужність машини
- •7.2.3. Втрати і коефіцієнт корисної дії
- •7.2.4. Схеми вмикання обмоток збудження. Номінальні величини і характеристики електричних машин
- •7.2.5. Генератори постійного струму
- •7.2.6. Робота машини постійного струму в режимі двигуна
- •§ 7.3. Електричні машини змінного струму
- •7.3.1. Обертове магнітне поле
- •7.3.2. Будова і принцип дії асинхронного двигуна
- •7.3.3. Електрорушійні сили, струми та обертовий момент асинхронного двигуна
- •7.3.4. Пуск та регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •7.3.5. Втрати, коефіцієнт корисної дії та коефіцієнт потужності асинхронного двигуна
- •Pис. 7.20. Енергетична діаграма асинхронного двигуна.
- •7.3.6. Однофазний асинхронний двигун
- •7.3.7. Синхронні машини
- •§ 7.4. Електричні машини малої потужності
- •§ 7.5. Інформаційні електричні мікромашини
- •§ 8.1. Загальні відомості про електричні апарати
- •§ 8.2. Рубильники, вимикачі та перемикачі
- •§ 8.3. Запобіжники
- •§ 8.4. Автоматичні вимикачі
- •§ 8.5. Електромагнітні виконавчі пристрої
- •§ 8.6. Електромагнітні пускачі
- •§ 8.7. Електричні реле
- •§ 9.1. Електричні станції
- •§ 9.2. Розподіл електричної енергії
- •§ 10.1. Визначення та основні поняття електропривода. Класифікація електроприводів
- •§ 10.2. Режими роботи електродвигунів та їхній вибір
- •§ 10.3. Загальні відомості про керування електроприводами
- •§ 10.4. Розімкнуті системи керування електроприводами з двигунами змінного та постійного струму
- •Гальмування в функції часу.
- •§ 10.5. Електроприводи з кроковими двигунами
- •§ 10.6. Замкнуті системи керування електроприводами
- •§ 10.7. Електроприводи промислових роботів і маніпуляторів
- •§ 10.8. Електрообладнання електричного транспорту
- •§ 10.9. Електроінструменти
- •§ 11.1. Електричне зварювання
- •§ 11.2. Електричне освітлення
- •§ 11.3. Установки і прилади електронагрівання
- •§ 11. 4. Використання електричної енергії в електрохімічному виробництві
- •§ 12.1. Дія електричного струму на організм людини
- •§ 12.2. Аналіз небезпеки електричних мереж
- •§12.3. Технічні способи і засоби захисту від враження електричним струмом
- •7. Електричні машини ................... 74
- •§ 7.3. Електричні машини змінного струму ....... 87
- •12. Основні відомості про електробезпеку.......... 174
7.2.2. Електрорушійна сила якоря, електромагнітний момент і потужність машини
Якщо загальне число провідників якоря N, а число паралельних віток 2а, то е.р.с. якоря
де Вср = Ф/tl — середнє значення магнітної індукції у повітряному зазорі, N/2a — число провідників однієї паралельної вітки якоря; Ф — магнітний потік одного полюса; t = πD/2p — полюсний поділ; D — діаметр якоря, 2р — число полюсів; l — активна довжина одного провідника; v = Dw/2 — лінійна швидкість руху провідника; w — кутова швидкість обертання. Після нескладних підстановок матимемо
де с = pN/2πa.
Таким чином, е.р.с. якоря пропорційна магнітному потоку і швидкості обертання якоря.
Якщо частота обертання якоря п задана в об/хв, то
де С1 = pN/60a.
На кожний провідник зі струмом у магнітному полі діє електромагнітна сила
де Іа = Iя/2 — струм паралельної вітки обмотки.
Сили, що діють на всі провідники обмотки, спрямовані по дотичній до кола якоря й утворюють електромагнітний момент
Отже, електромагнітний момент машини постійного струму пропорційний струму якоря і магнітному потоку машини. Цей момент є обертовим під час роботи машини в режимі двигуна і гальмівним — у режимі генератора.
Механічна потужність, яка перетворюється в електричну,
Оскільки з (7.10)
то
Це — закон перетворення механічної енергії в електричну, і навпаки, електричної в механічну (без урахування теплових втрат).
7.2.3. Втрати і коефіцієнт корисної дії
Перетворення механічної енергії в електричну і навпаки відбуваються з певними втратами енергії. Ці втрати поділяються на електричні, магнітні, механічні й додаткові. До електричних втрат належать втрати в обмотках якоря і збудження, а також втрати на тертя щіток об колектор.Bтрати в обмотці якоря і в послідовній обмотці збудження пропорційні квадратові струму І2R (R — опір кола якоря машини). Втрати енергії в обмотці збудження електричних машин із незалежним, паралельним і змішаним збудженням прийнято визначати через потужність, яку поглинає відповідна обмотка, тобто P3 = U3 I. Вони становлять 0,5--7 % від номінальної потужності машини, причому менший відсоток втрат належить до потужніших машин.
Магнітні втрати в сталі якоря Рc, які зумовлені пульсаціями магнітного потоку, становлять менше 1--3 % від номінальної потужності машини.
Механічні втрати Pmeх — це втрати на тертя в підшипниках, щіток об колектор, якоря об повітря і вентиляційні. Для машин потужністю 10 — 500 кВт втрати складають 0,5--2 % від номі-
нальної потужності машини, причому менший відсоток втрат належить до потужніших машин.
У машинах постійного струму є й інші втрати. їх об'єднують у групу додаткових втрат Рдод вони складають приблизно 1 % від номінальної потужності машини.] Загальні втрати в машині
дозволяють визначити коефіцієнт корисної дії машини постійного струму (у відсотках); для генераторів
для двигунів
де Р1 — потужність, яка підводиться до двигуна; Р2 потужність, яка віддасться генератором.
Машини постійного струму потужністю до 100 кВт мають коефіцієнт корисної дії 75—90 %, потужністю 500—1 000 кВт — 91-95 %.