
- •§ 7.1. Призначення і принцип дії електричних машин
- •§ 7.2. Електричні машини постійного струму
- •7.2.1. Принцип дії та будова машини постійного струму
- •7.2.2. Електрорушійна сила якоря, електромагнітний момент і потужність машини
- •7.2.3. Втрати і коефіцієнт корисної дії
- •7.2.4. Схеми вмикання обмоток збудження. Номінальні величини і характеристики електричних машин
- •7.2.5. Генератори постійного струму
- •7.2.6. Робота машини постійного струму в режимі двигуна
- •§ 7.3. Електричні машини змінного струму
- •7.3.1. Обертове магнітне поле
- •7.3.2. Будова і принцип дії асинхронного двигуна
- •7.3.3. Електрорушійні сили, струми та обертовий момент асинхронного двигуна
- •7.3.4. Пуск та регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •7.3.5. Втрати, коефіцієнт корисної дії та коефіцієнт потужності асинхронного двигуна
- •Pис. 7.20. Енергетична діаграма асинхронного двигуна.
- •7.3.6. Однофазний асинхронний двигун
- •7.3.7. Синхронні машини
- •§ 7.4. Електричні машини малої потужності
- •§ 7.5. Інформаційні електричні мікромашини
- •§ 8.1. Загальні відомості про електричні апарати
- •§ 8.2. Рубильники, вимикачі та перемикачі
- •§ 8.3. Запобіжники
- •§ 8.4. Автоматичні вимикачі
- •§ 8.5. Електромагнітні виконавчі пристрої
- •§ 8.6. Електромагнітні пускачі
- •§ 8.7. Електричні реле
- •§ 9.1. Електричні станції
- •§ 9.2. Розподіл електричної енергії
- •§ 10.1. Визначення та основні поняття електропривода. Класифікація електроприводів
- •§ 10.2. Режими роботи електродвигунів та їхній вибір
- •§ 10.3. Загальні відомості про керування електроприводами
- •§ 10.4. Розімкнуті системи керування електроприводами з двигунами змінного та постійного струму
- •Гальмування в функції часу.
- •§ 10.5. Електроприводи з кроковими двигунами
- •§ 10.6. Замкнуті системи керування електроприводами
- •§ 10.7. Електроприводи промислових роботів і маніпуляторів
- •§ 10.8. Електрообладнання електричного транспорту
- •§ 10.9. Електроінструменти
- •§ 11.1. Електричне зварювання
- •§ 11.2. Електричне освітлення
- •§ 11.3. Установки і прилади електронагрівання
- •§ 11. 4. Використання електричної енергії в електрохімічному виробництві
- •§ 12.1. Дія електричного струму на організм людини
- •§ 12.2. Аналіз небезпеки електричних мереж
- •§12.3. Технічні способи і засоби захисту від враження електричним струмом
- •7. Електричні машини ................... 74
- •§ 7.3. Електричні машини змінного струму ....... 87
- •12. Основні відомості про електробезпеку.......... 174
§ 10.8. Електрообладнання електричного транспорту
Електричний транспорт — це засіб переміщення, в якому тяга на рушійних колесах створюється тяговими електродвигунами. Для створення електричної тяги використовують електричні приводи з двигунами постійного та змінного струму. Електричний транспорт класифікують за призначенням, родом струму, способом живлення, будовою шляху та ін.
За призначенням електротранспорт поділяють на магістральний та приміський (залізниці), промисловий (підземний та надземний), міський і автономний. Електроприводи перших трьох видів електротранспорту потребують електроенергію від стаціонарних електростанцій, а останніх двох — від джерел енергії, встановлених на рухомому складі.
За способом передачі енергії до тягових електродвигунів електричний транспорт можна поділити на три типи: електроенергія надходить від зовнішнього джерела (трамвай, тролейбус і т. п.), джерело енергії установлено на рухомому складі (автомобіль,
тепловоз і т.д.) або сполучення двох типів (тролейні автомобіль та автобус).
За типом шляху електротранспорт поділяють на рейковий (електровози, електровагони, трамваї), безрейковий (тролейбуси, електромобілі) та монорейковий.
Залежно від роду струму, що підводиться до рухомого складу, розрізняють систему електротяги постійного струму (з номінальними напругами на шинах тягових підстанцій магістральних та приміських залізниць 3 300 В, промислового транспорту — 600 — З 300 В, метрополітенів — 825 В, трамваїв і тролейбусів — 600 В), однофазного струму зниженої частоти (16 Уз і 25 Гц) і однофазного струму промислової частоти з напругами на тягових підстанціях магістральних і приміських залізниць 27,5 кВ і промислового транспорту — 11 кВ. Система однофазного струму промислової частоти є найпростішою та найекономічнішою для електричної тяги. Внаслідок використання відносно високих напруг ця система дозволила значно збільшити відстань між підстанціями і зменшити переріз проводів контактної мережі.
Навантаження в однофазній контактній мережі промислової частоти, яка живиться від системи електропостачання трифазного струму, викликає нерівномірність навантаження фаз. Несиметрія навантаження погіршує якісні показники енергії, викликає істотні перешкоди у лініях зв'язку і шкодить металевим комунікаціям, розмішеним вздовж полотна.
Джерелами живлення міських контактних мереж служать тягові підстанції, номінальна потужність яких залежно від числа випрямлячів складає 600 — 5 000 кВт, а коефіцієнт корисної дії 0,85 — 0,87. Для передачі електричної енергії від тягових підстанцій до рухомого складу використовується тягова мережа, яка складається з лінії живлення і контактної мережі. Для забезпечення незалежного живлення частин контактної мережі та скорочення довжини ділянок, які вимикаються при перевантаженнях або аваріях, її секціонують на окремі ділянки завдовжки 500 — 1 000 м та ізолюють одну від одної.
Устаткування автономного (теплоелектричного) рухомого складу складається з теплового двигуна (звичайно, дизель), генератора, вал якого механічно пов'язаний з валом теплового двигуна, тягових електродвигунів, що сполучаються через редуктор з рухомими осями, гальмівних пристроїв, допоміжного устаткування (вентиляторів, компресорів, насосів, акумуляторів і т.ін.), апаратів та приладів для керування і захисту устаткування. Однак однією з головних вимог до електричної передачі є використання повної потужності дизеля, що досягається автоматично. Для забезпечення саморегулювання потужності необхідно, щоб при підвищенні струму в тягових двигунах відбувалося зниження, а при зниженні струму двигунів — збільшення напруги генератора.
Для електричної тяги застосовують двигуни послідовного або змішаного збудження. Для зміни частоти обертання допускається
послаблення збудження шляхом шунтування обмотки послідовного збудження резистором або котушкою реактора з резистором.
Конструкція тягових електричних апаратів заснована переважно на тих самих принципах, що й в електричних апаратах загальнопромислового призначення.