
- •§ 7.1. Призначення і принцип дії електричних машин
- •§ 7.2. Електричні машини постійного струму
- •7.2.1. Принцип дії та будова машини постійного струму
- •7.2.2. Електрорушійна сила якоря, електромагнітний момент і потужність машини
- •7.2.3. Втрати і коефіцієнт корисної дії
- •7.2.4. Схеми вмикання обмоток збудження. Номінальні величини і характеристики електричних машин
- •7.2.5. Генератори постійного струму
- •7.2.6. Робота машини постійного струму в режимі двигуна
- •§ 7.3. Електричні машини змінного струму
- •7.3.1. Обертове магнітне поле
- •7.3.2. Будова і принцип дії асинхронного двигуна
- •7.3.3. Електрорушійні сили, струми та обертовий момент асинхронного двигуна
- •7.3.4. Пуск та регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •7.3.5. Втрати, коефіцієнт корисної дії та коефіцієнт потужності асинхронного двигуна
- •Pис. 7.20. Енергетична діаграма асинхронного двигуна.
- •7.3.6. Однофазний асинхронний двигун
- •7.3.7. Синхронні машини
- •§ 7.4. Електричні машини малої потужності
- •§ 7.5. Інформаційні електричні мікромашини
- •§ 8.1. Загальні відомості про електричні апарати
- •§ 8.2. Рубильники, вимикачі та перемикачі
- •§ 8.3. Запобіжники
- •§ 8.4. Автоматичні вимикачі
- •§ 8.5. Електромагнітні виконавчі пристрої
- •§ 8.6. Електромагнітні пускачі
- •§ 8.7. Електричні реле
- •§ 9.1. Електричні станції
- •§ 9.2. Розподіл електричної енергії
- •§ 10.1. Визначення та основні поняття електропривода. Класифікація електроприводів
- •§ 10.2. Режими роботи електродвигунів та їхній вибір
- •§ 10.3. Загальні відомості про керування електроприводами
- •§ 10.4. Розімкнуті системи керування електроприводами з двигунами змінного та постійного струму
- •Гальмування в функції часу.
- •§ 10.5. Електроприводи з кроковими двигунами
- •§ 10.6. Замкнуті системи керування електроприводами
- •§ 10.7. Електроприводи промислових роботів і маніпуляторів
- •§ 10.8. Електрообладнання електричного транспорту
- •§ 10.9. Електроінструменти
- •§ 11.1. Електричне зварювання
- •§ 11.2. Електричне освітлення
- •§ 11.3. Установки і прилади електронагрівання
- •§ 11. 4. Використання електричної енергії в електрохімічному виробництві
- •§ 12.1. Дія електричного струму на організм людини
- •§ 12.2. Аналіз небезпеки електричних мереж
- •§12.3. Технічні способи і засоби захисту від враження електричним струмом
- •7. Електричні машини ................... 74
- •§ 7.3. Електричні машини змінного струму ....... 87
- •12. Основні відомості про електробезпеку.......... 174
§ 9.1. Електричні станції
Електрична енергія виробляється на електростанціях, де в електричну енергію перетворюються інші види енергії. Залежно від виду використовуваних енергоресурсів та особливостей основного технологічного процесу перетворення енергії електростанції поділяються на теплові, гідравлічні, атомні, сонячні, вітряні, геотермальні та ін.
Промислового значення набули в основному теплові (ТЕС), атомні (АЕС) та гідроелектростанції (ГЕС). Вони працюють за такою схемою: енергія первинного енергоносія за допомогою спеціальних пристроїв перетворюється спочатку в механічну енергію обертаючого руху, яка передається в генератор, де виробляється електричний струм.
Найпоширеніші теплові електростанції. На них хімічна енергія палива перетворюється в механічну енергію обертання турбіни, яка в свою чергу в генераторі, з'єднаному з турбіною, перетворюється в електричну.
За типом первинного двигуна теплові електростанції поділяються на паротурбінні, газотурбінні, парогазотурбінні і дизельні.
Паливом для теплових електростанцій можуть служити газ, торф, вугілля, мазут.
Теплові електростанції, призначені для вироблення тільки електричної енергії, називаються конденційними, а електростанції, які, крім електричної, виробляють теплову енергію у вигляді гарячої води і пари, називають теплоелектроцентралями.
Коефіцієнт корисної дії конденсаційних електростанцій досягає не більше 30—40%, оскільки значна частина енергії втрачається в охолоджувальних агрегатах.
Коефіцієнт корисної дії теплоелектроцентралей досягає 60— 70%, оскільки частина теплової енергії використовується для теплопостачання.
Найекономічніші гідроенергетичні установки, коефіцієнт корисної дії яких досягає 93%.
Гідроелектростанція виробляє електричну енергію за допомогою падаючого на гідротурбіну потоку води. Колесо гідротурбіни, обертаючись, обертає ротор генератора, який виробляє електричну енергію.
Потужність гідроелектростанцій залежить від витрат і напору води. Це передбачає будівництво греблі для накопичення у водосховищі необхідної кількості води.
Для покриття «пікових» навантажень та заповнення «провалів» у графіках споживання електроенергії призначені гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС). Вони оснащені оборотними агрегатами і можуть працювати у зміні двох різних за часом режимів. Під час найменшого споживання електроенергії гідроакумулююча електростанція перекачує воду в спеціальний басейн (акумулює гідроенергію і працює в режимі двигуна), а в потрібний час перетворює цю енергію в електричну (працює в режимі генератора).
На атомних електростанціях теплова енергія виділяється в реакторах, де відбувається процес розщеплення ядер атомного палива.
Основні напрями розвитку атомної енергетики — це винахід та застосування таких технічних засобів, які б забезпечили повніше використання й відновлення атомного палива, забезпечуючи при цьому безпеку та екологічну чистоту.
В умовах вичерпання паливних ресурсів, а також для вирішення екологічних проблем усе більшої ваги набувають відновлювальні джерела енергії (сонячні, вітрові, геотермальні та ін.).
Сонячні електростанції поділяються на машинні (генераторні) та безмашинні. При машинному способі одержання електроенергії використовують сонячний парогенератор, який через турбіну приводить в дію генератор електричного струму.
При безмашинному способі електрична енергія на сонячних електростанціях виробляється за допомогою фотоелектричних перетворювачів.
Широкі перспективи відкривають можливості використання енергії вітру. її можна використовувати тоді, коли швидкість вітру перевищує 3 м/сек.
Вітрові агрегати — це електричні генератори з пропелером (горизонтальна вісь) або генератори з лопатями, встановленими на вертикальній осі.
Геотермальне джерело енергії можна одержати в геотермальних районах, де є природний вихід на поверхню Землі гарячої води або пари. У таких районах можна встановлювати парогідротермальні електростанції (ГеоТЕС).
Використання відновлювальних джерел енергії для виробництва електроенергії зводить до мінімуму шкідливий вплив на навколишнє середовище. Ці енергії народжуються неперервними процесами природи і постійно відновлюються, тому і є невичерпними.