Список рекомендованої літератури:

1. Богуславский М. М. Международное частное право. — М.: Международные отношения, 1994;

2. Скаридов А. С. Международное частное право: Учеб. по- собие. — Санкт-Петербург: изд-во Михайлова «Полиус», 1998;

3. Международное частное право: Учебник / Под ред. Г. К. Дмитриевой. — М.: Проспект, 2000;

4. Кибенко Е. Р. Международное частное право: Учеб.-практ. пособие. — Харьков: Эспада, 2003;

5. Фединяк Г. С, Фединяк Л. С. Міжнародне приватне пра- во: ПІдручник. — К.: Атіка, 2003.

6. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Академічний курс: Підруч. для студ. вищ. навч. зал. - К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2004. - 528с.

7. Міжнародне приватне право: Навч.посібник/ За ред. В,М.Гайворонського, В.П.Жушмана - К.:Юрінком Інтер, 2005. - 368с.

Тема 5. Правове становище юридичних осіб

Поняття юридичної особи не в усіх правових системах є нормативно визначеним. В законодавстві та практиці здебільшого визнається, що юридична особа створюється в порядку, передбаченому законодавством, має майно, права та обов’язки, переважно майнові, самостійно виступає в цивільних правовідносинах та господарському обігу, відповідає за зобов’язаннями з договорів та деліктів

Юридичні особи можуть поділятися на суб’єкти публічного та приватного права залежно від природи акта, в наслідок якого їх створено.

Юридичні особи міжнародного приватного права створюються переважно у нормативно-явочному порядку. Вони опубліковуються у спеціальних реєстрах або отримують спеціальний дозвіл від компетентних органів. На них поширюються норми цивільного або торгівельного права.

Особистий статут та національність юридичної особи.

Особистий статут юридичної особи означає її правове становище, зокрема, чи є ця особа юридичною чи просто спілкою фізичних осіб; порядок її створення та припинення існування; структуру; управління нею; поширення певного виду правового режиму; визначення обсягу правоздатності; реалізацію ліквідаційного залишку після припинення її діяльності. Для визначення статуту юридичної особи необхідно встановити її національність, тобто державну належність та її особистий закон.

Найбільш поширеним у правових системах є критерій місця

створення юридичної особи. Критерій заснування означає поширення на неї закону держави, де створено цю особу і зареєстровано її статут (закон інкорпорації).

Принцип місця утворення юридичної особи застосовується і в Україні (ч.2 ст.567 ЦК). До зовнішньоекономічного договору про створення спільного підприємства застосовується право країни, на території якої спільне підприємство створюється й офіційно реєструється (ст. 6 ЗУ Про зовнішньоекономічну діяльність).

Другим критерієм є критерій місцезнаходження особи або місцезнаходження її органу управління. Може також застосовуватись принцип місця основної діяльності юридичної особи; принцип громадянства засновників і складу правління.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Поняття юридичної особи в міжнародному приватному праві.

2. Особистий статут юридичної особи.

3. Національність юридичної особи.

4. Правовий статус іноземних суб’єктів господарювання в Україні.

5. Реєстрація іноземних суб’єктів господарської діяльності.

6. Представництва.

7. ТНК, їх види.

Завдання для самоконтролю:

1. Щодо особистого статусу фізичних осіб застосовується особистий закон:

а) lex dominicilii

б) lex personalis

в) lex patriae

г) lex voluntatis

2. Іноземні суб’єкти господарської діяльності підтверджують свій правовий статус:

а) відповідним патентом

б) витягом із торгівельного реєстру

в) наявністю зареєстрованого статуту

г) витягом із банківського реєстру

д) витягом із судового реєстру

е) установчим договором

3. Для здійснення підприємницької діяльності в Україні іноземним юридичним особам достатньо:

а) сплатити державне мито

б) створити підприємство

в) зареєструватися як суб’єктам підприємницької діяльності

г) створити спільне підприємство

4. Діяльність представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності припиняється у разі:

а) ліквідації іноземного суб’єкта, який має своє представництво в Україні

б) розірвання дипломатичних стосунків між державами

в) припинення дії угоди з іноземною державою, якщо представництво відкрите на підставі такої угоди і це прямо передбачено її положеннями

г) зайняття забороненими видами діяльності

д) винесення рішення іноземним суб’єктом про це

е) реорганізації

є) несплати обов’язкових платежів

5. ТНК – це спілки, об’єднання, діяльність яких:

а) не обмежена рамками однієї нації

б) не обмежена рамками однієї держави

в) взагалі не обмежена