Список рекомендованої літератури:

1. Богуславский М. М. Международное частное право. — М.: Международные отношения, 1994;

2. Скаридов А. С. Международное частное право: Учеб. по- собие. — Санкт-Петербург: изд-во Михайлова «Полиус», 1998;

3. Международное частное право: Учебник / Под ред. Г. К. Дмитриевой. — М.: Проспект, 2000;

4. Кибенко Е. Р. Международное частное право: Учеб.-практ. пособие. — Харьков: Эспада, 2003;

5. Фединяк Г. С, Фединяк Л. С. Міжнародне приватне пра- во: ПІдручник. — К.: Атіка, 2003.

6. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Академічний курс: Підруч. для студ. вищ. навч. зал. - К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2004. - 528с.

7. Міжнародне приватне право: Навч.посібник/ За ред. В,М.Гайворонського, В.П.Жушмана - К.:Юрінком Інтер, 2005. - 368с.

Тема 9. Трудові відносини

Трудові відносини поділяються на індивідуальні, які складаються між наймачем та працівником і колективні, які складаються між наймачем та працівниками з приводу укладення й виконання колективних договорів.

Джерелами регулювання трудових відносин з іноземним елементом є: національне законодавство; міжнародні акти; звичаєве право; судова практика; правова наука; трудові договори; колективні договори; інші угоди.

Трудові кодекси – це основне джерело регулювання відносин у багатьох державах. Вони включають як матеріально-правові норми, спрямовані на регулювання вказаних відносин, так і колізійні. Цивільні кодекси окремих держав можуть містити норми трудового права або ж у трудовому законодавстві можуть бути вказівки про поширення та трудові відносини норм цивільного права. У деяких державах відсут- ність колізійних норм компенсується поширенням судової практики на трудові договори норм про цивільні договори.

Міжнародні акти побудовані за допомогою норм матеріально-правового чи колізійного методу і поділяються на дво- чи багато- сторонні договори, зміст яких повністю або частково присвячено регулюванню трудових відносин з іноземним елементом. Особливістю міжнародних договорів є те, що вони не завжди спрямовані на уніфікацію внутрішнього законодавства, адже останнє може бути сприятливішим для працівників, а тому не потребує змін. Через таку особливість міжнародних договорів у сфері трудових відносин можливе прийняття договору частинами, із застереженнями, поступовою ратифікацією.

Трудові договори та колективні договори можуть містити вказівку на законодавство, яке слід застосовувати до трудових відносин.

2. Колізійні прив’язки, що застосовуються до регулювання трудових відносин.

У системі колізійних норм, які використовуються для регулювання відносин з іноземним елементом, переважними є ті, що призначені саме для цих відносин: закон держави місця роботи; закон держави з якої відряджено працівника тощо. Але оскільки трудові відносини у деяких правових системах регулюють ще й норми цивільного права, то застосовується прив’язки притаманні регулюванню цивільно-правових угод, зокрема закон автономії волі. Колізійні прив’язки можуть вказува- ти на право, яке підлягає застосуванню до певних трудових відносин; форми контракту; суб’єктів трудового правовідношення.

Як основні у правових системах переважно використовуються відсилання до закону місця укладення трудового контракту, місця виконання роботи, спільного місця знаходження сторін, спільного громадянства. Для регулювання спеціальних трудових правовідносин таких як виконання робіт у відрядженні чи на територіях кількох держав, переведення на роботу в іншу країну застосовують додаткові колізійні прив’язки. Ними є відсилання до закону держави, в яку направлено працівника у відрядження, на території якої востаннє виконувалася робота.

До регламентації трудових відносин на морському транспорті використовується прив’язка закону прапора; на річковому та повітряному транспорті – закон місця реєстрації судна; на автомобіль- ному транспорті – особистий закон перевізника.

Прив’язка закон автономії волі використовується багатьма державами сім’ї континентального права. Вона означає, що сторони, укладаючи трудовий контракт можуть самостійно обрати правопорядок якому підпорядковують свої трудові відносини. Широке застосування принципу автономії волі у трудових відносинах викликало правило, суть якого полягає в тому, що свобода вибору законодавства для регулювання вказаних відносин не повинна позбавляти працівника захисту, надаваного йому імперативними нормами того закону, що був би застосований за відсутності вибору.

Прив’язка до закону місця роботи є найбільш поширеною у правових системах.

Прив’язка до закону основного місця бізнесу підприємця застосовується здебільшого для регулювання праці на спільних підприємствах. В окремих випадках використовується колізійна прив’язка до закону місця знаходження підприємства, яке відрядило працівника за кордон для виконання робіт.

Колізійні прив’язки до закону спільного громадянства, доміцилію чи місцезнаходження сторін часто виражають більш тісний зв’язок із правовідношенням ніж інші. Тому вони притаманні законодавству та практиці багатьох правових систем як альтернативні до інших прив’язок.

Прив’язка до закону місця укладення трудового контракту рідко знаходить застосування, оскільки не завжди однозначно можна з’ясувати таке місце. Крім того, матеріальне законодавство місця укладення контракту може бути іншим, ніж місця виконання роботи.

Принцип особистого закону наймача здебільшого є додатковим та може застосовуватись у випадках, коли робота виконується на територіях різних держав.

До форми трудового контракту переважно використовують закон місця його укладення.

До суб’єктів трудових відносин, зокрема для визначення дієздатності фізичних осіб, застосовується закон громадянства, доміцилію, а для юридичних осіб – закон місця укладення контракту чи закон інкорпорації. Вказані прив’язки охоплюють і відсилання до законодавства про обмеження щодо трудової дієздатності.

Письмове завдання для самостійного опрацювання:

1. Поняття трудових відносин з іноземним елементом.

2. Джерела регулювання трудових відносин з іноземним елементом.

3. Колізійні прив’язки, що застосовуються до регулювання трудових відносин.

4. Двосторонні договори України про працевлаштування та соціальний захист працівників.

5. Праця громадян України за кордоном.

6. Праця іноземців в Україні.

7. Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України.

Завдання для самоконтролю:

1. Під “іноземним елементом” в міжнародному приватному праві мають на увазі:

а) суб’єкт, що має іноземну приналежність

б) об’єкт, який знаходиться на території іноземної держави

в) юридичний факт, що мав, має чи буде мати місце за кордоном

г) предмет, що має іноземну приналежність

д) іноземний громадянин

е) іноземна правова система

є) іноземного розвідника

2. Розрізняють такі види джерел МПП:

а) внутрішнє законодавство країни, що стосується іноземного елемента

б) судові прецеденти

в) міжнародні договори

г) судова і арбітражна практика

д) законодавство іноземної держави

е) звичаї

є) доктрини авторитетних вчених.

3. Порівняльний метод застосовується до певних об’єктів права. Ними можуть бути:

а) системи права

б) сім’ї права

в) галузі права

г) правові інститути

д) правові норми

4. За змістом прив’язки колізійні норми :

а) поділяються на односторонні

б) поділяються на двосторонні

в) не поділяються

г) є складно структурними

5. Кожна колізійна норма складається з двох частин:

а) основної та пояснюючої

б) гіпотези та диспозиції

в) обсягу та прив’язки

г) змісту та правила