Список рекомендованої літератури:

1. Богуславский М. М. Международное частное право. — М.: Международные отношения, 1994;

2. Скаридов А. С. Международное частное право: Учеб. по- собие. — Санкт-Петербург: изд-во Михайлова «Полиус», 1998;

3. Международное частное право: Учебник / Под ред. Г. К. Дмитриевой. — М.: Проспект, 2000;

4. Кибенко Е. Р. Международное частное право: Учеб.-практ. пособие. — Харьков: Эспада, 2003;

5. Фединяк Г. С, Фединяк Л. С. Міжнародне приватне пра- во: ПІдручник. — К.: Атіка, 2003.

6. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Академічний курс: Підруч. для студ. вищ. навч. зал. - К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2004. - 528с.

7. Міжнародне приватне право: Навч.посібник/ За ред. В,М.Гайворонського, В.П.Жушмана - К.:Юрінком Інтер, 2005. - 368с.

.

Тема 8. Сімейне право

Відповідно до загально-правової концепції шлюб може вважатися цивільно-правовою угодою, різновидом партнерства або ж добровільним союзом чоловіка й жінки, внаслідок чого між особами, які одружуються, встановлюється шлюбне правовідношення.

Договірна концепція шлюбу є найбільш поширеною. Вона грунтується на вимогах, що ставляться законом до порядку укладення будь-яких договорів. Шлюб-партнерство – концепція характерна для держав сім’ї континентального і загального права. Змістом її є чіткий розподіл функцій між подружжям. Розуміння шлюбу як союзу двох незалежних і рівноправних партнерів припускає закріплення в законодавстві відносної свободи кожного з них у вирішенні питань про продовження чи припинення спільного життя.

Умови реєстрації шлюбу поділяються на матеріальні та формальні. Матеріальними вважаються позитивні чи негативні вимоги, з наявністю чи відсутністю яких пов’язується питання про дійсність шлюбу. Формальні умови шлюбу – це вимоги до процедури його оформлення.

Матеріальні умови взяття шлюбу можуть бути такими:

• досягнення шлюбного віку особами, які бажають побратися, передбачене правовими джерелами всіх держав. У більшості з них вік шлюбного повноліття нижчий від віку загального повноліття. У більшості держав встановлений законодавством шлюбний вік може бути знижений за рішенням компетентного органу.

• згода законних представників неповнолітніх осіб, які бажають побратися.

• Неперебування в іншому шлюбі передбачають ті правові системи, шлюбно-сімейні відносини та право яких базується на принципі моногамії

• Відсутність відносин родинності та свояцтва між особами, які одружуються, є важливою умовою взяття шлюбу в багатьох державах. У більшості з них забороняються шлюби між родичами по прямій лінії, повнорідними та неповнорідними братами й сестрами, усиновителями та усиновленими.

• Взаємна згода осіб, які беруть шлюб є умовою, що притаманна тим правовим системам, де шлюб вважається добровільним союзом чоловіка та жінки.

• У правових джерелах окремих держав спеціально передбачено норму про допустимість шлюбу між особами протилежної статі.

• Задовільний стан здоров’я осіб, які прагнуть взяти шлюб – це умова, що може міститись у праві більшості держав

• Заборона взяття нового шлюбу протягом певного строку. Зміст цієї умови полягає в тому, що жінці забороняється брати новий шлюб після розлучення, визнання шлюбу недійсним чи після смерті чоловіка протягом встановленого законом строку

• Заборона брати шлюб певним особам. Це обмеження може стосуватися служителів культу.

Стосовно формальних умов реєстрації шлюбу всі правові системи можна поділити на три групи. До першої групи належать держави, шлюби в яких реєструють тільки в цивільній формі. До другої – в цивільній чи релігійній формі за вибором подружжя. До третьої – тільки в релігійній формі.

Процедура оформлення шлюбу зазвичай складається з двох частин: підготовчої та основної. Підготовча частина – це оголошення шлюбу, що надає можливість зацікавленим особам заявити свої заперечення.

В окремих державах реєстрації шлюбу передує договір про майбутній шлюб (заручини).

Присутність обох сторін, які беруть шлюб є умовою, що передбачена майже в усіх правових системах і тільки в окремих допускається представництво.

Присутність встановленого числа повнолітніх свідків є обов’язковою формальною умовою.

Шлюб зареєстрований з порушенням умов, передбачених певною правовою системою, може бути абсолютно чи відносно недійсним.

2. Відносини між подружжям за національним правом.

Шлюбно-сімейні відносини поділяються на особисті та майнові. Особистим відносинам у законодавстві держав відводиться менше уваги ніж майновим, оскільки в багатьох правових системах діє принцип невтручання в суто особисті справи подружжя.

Переважна частина особистих відносин між подружжям регулюються звичаями, нормами моралі, шлюбним договором (контрактом). Законодавство обмежується тільки регулюванням питань вибору прізвища подружжя, їх обов’язку сумісного проживання, досягнення повноліття на час реєстрації шлюбу, права анулювати шлюбний договір, укладений між подружжям.

У законодавстві сім’ї континентального права здебільшого проголошується принцип рівності подружжя у шлюбі. Дещо по-іншому регламентуються особисті відносини подружжя в державах сім’ї загального права. Тут принцип рівності чоловіка й жінки в сімейних відносинах не отримав законодавчого закріплення і не сформульований судовою практикою.

Письмове завдання для самостійного опрацювання:

1. Поняття та умови шлюбу за міжнародним приватним правом.

2. Концепції шлюбу.

3. Умови взяття шлюбу.

4. Відносини між подружжям за національним правом.

5. Майнові права та обовяязкм подружжя за нацональним правом.

6. Розірвання шлюбу за національним правом.

7. Колізійні питання оформлення шлюбу в міжнародному приватному праві.

Завдання для самоконтролю:

1. До форми трудового контракту переважно використовують закон:

а) країни працівника

б) країни роботодавця

в) місця укладення

г) місця знаходження підприємства

2. Громадяни України, які постійно проживають на території іноземної держави,

можуть працевлаштуватися в ній на підставі:

а) законодавства України

б) міжнародних угод

в) законодавства цієї держави

3. Компетентними по справах про відшкодування шкоди працівникам є, за

вибором потерпілого, суд договірної держави:

а) на території якої мала місце дія, що стала підставою вимоги про відшкодування шкоди

б) на території якої проживають особи, які мають право на відшкодування шкоди

в) громадянами якої є особи, які мають право на відшкодування шкоди

4. Аналіз джерел права правових систем свідчить про те, що умовами виникнення зобов’язань з делікту є:

а) заподіяння шкоди особі

б) заподіяння шкоди майну

в) протиправність діяння

г) умисел делінквента

д) причинний зв’язок між протиправною поведінкою делінквента та заподіяною шкодою

е) вина делінквента

5. До врегулювання деліктних зобов’язань з іноземним елементом найчастіше застосовується колізійний принцип:

а) закон місця заподіяння шкоди

б) закон країни делінквента

в) закон країни місцезнаходження речі

г) закон третьої країни