
- •Тема 5. Теоретичні основи професійної мотивації
- •Спрямованість особистості в аспекті загальної характеристики мотиваційної сфери
- •2. Поняття «професія» та «професійна діяльність» та мотиви професійної діяльності
- •3. Мотивація як процес
- •4. Мотиви трудової діяльності
- •1. Зовнішні мотиваційні чинники:
- •2. Внутрішні мотиваційні чинники:
- •6. Теорія двох факторів ф. Герцберга
- •6. Якості ефективно діючого керівника (боса)
Змістовий модуль ІІ . Теоретико-методологічні
засади мотиваційної сфери учасників навчально-виховного процесу
Тема 5. Теоретичні основи професійної мотивації
Загальний опис спрямованості особи. Різні теоретичні підходи поясненні спрямованості: динамічна тенденція» (С.Л. Рубінштейн), «змістотворний мотив» (О.М.Леонтьєв), «домінуюче відношення» (В. Н. Мясищев), «основна життєвої спрямованості» (Б.Г.Ананьєв), «динамічна організація сутнісних сил людини» (Олександр Северьянович Прангішвілі).
Поняття «професія» та «професійна діяльність» та мотиви професійної діяльності. Групування професій за предметом діяльності: «Людина - жива природа» (зоолог, ветеринар, лісничий і т.п.); «Людина – людина» (учитель, лікар, психолог, соціальний працівник і т.п. ); «Людина - знакова система» (програміст, редактор, бухгалтер і т.п.); «Людина – техніка» (механік, токар, слюсар і т.п. ); «Людина - художній образ» (письменник, режисер, композитор і т.п.). Визначення професійної діяльності О.Є.Клімовим.
Шість послідовних етапів мотивації як процесу. Мотиви трудової діяльності за визначенням Т.Томашевського. Теорія двох факторів Герцберга Система зовнішніх і внутрішніх мотіваціонких факторів праці за A. І. Зеліченко і А.Г. Шмельов.
Питання
Поняття «направленість» особи.
Поняття «професія» та «професійна діяльність» та мотиви професійної діяльності.
Мотивація як процес.
Мотиви трудової діяльності.
Класифікація мотивів трудової діяльності Т. Томашевського
Теорія двох факторів Герцберга.
Методи задоволення потреб росту і розвитку.
Якості ефективно діючого керівника (боса).
Література для обов’язкового конспектування:
Леонтьєв О.М. Мотиви, потреби, емоції.
Література:
БрэддикУ. Менеджмент в организации. – М.: ИНФРА – М, 1997. – 342 с.
Блинов А.О. Мотивация персонала корпоративных структур.//Маркетинг, №1, 2001, С. 88–101.
Замфир К. Удовлетворенность трудом. – М.: Политиздат, 1983. – 142с.
Карпов А.В. Психология менеджмента. – М.: Гардарики, 2000. – 582с.
Кочеткова А.И. Психологические основы современного управления персоналом. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1999. – 384 с.
ЛютенсФ. Организационное поведение. – М.: ИНФРА – М, 1999. – 691 с.
Малышев К.Б. Психология управления. – М.: Per Se, 2000. – 140 с.
Маккензи Р. А. Ловушка времени. Как сделать больше за меньшее время. – М.; 1993. – 239 с.
Мескон М.Х., Альберт М., Основы менеджмента. – М.: Дело, 1995. – 701с.
Общая психодиагностика /Под ред. Бодалева А.А., Столина В.А. – СПб.; 2000. – 440с.
Пугачев В.П. Руководство персоналом организации. – М.: Аспект Пресс, 1998. – 279 с.
Ручка А.А., Сакада Н.А. Стимулирование и мотивация труда на промышленном предприятии. – Киев.: Наук. думка, 1998. – 221с.
Станкин М.Н. Психологические аспекты стимуляции // Управление персоналом. №2, 1999, С. 46 – 51
Уткин Э. А., Кочеткова А.И. Управление персоналом в малом и среднем бизнесе. – М.: АКАЛИС, 1996. – 206 с.
Уткин Э.А. Мотивационный менеджмент. – М.: ЭКМОС, 1999. – 256 с.
Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: Т.1./ Под ред. Б.М. Величевского. – М.: Педагогика, 1986. – 406 с.
Шкатулла В.И. Настольная книга менеджера по кадрам. – М.: НОРМА –ИНФРА – М, 1998. – 527 с.
5. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.
13. Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности / Под ред. Г.С. Никифорова – СПб.: Питер, 2001. – 448 с.
14. Патрушев В.Д., Калмакан Н.А. Удовлетворенность трудом: социально-экономические аспекты. – М.: Наука, 1993. – 111с.
Вступне слово до змісту лекції. Важливість професійної діяльності в розвитку особи доведено як у теоріях, так і в практиці. К.Маркс писав: «Головний результат праці – це не тільки виробництво товарів, а й зміна людини в її суспільних відношеннях».
Зміна людини визначається в її направленості.