Функціонування, динаміка та розвиток…

Динаміка природних територіальних комплексів (від грец. dупатis - сила) - це термін, що належить до базових в ландшафтознавстві. До динаміки ПТК, як довели В. Б. Сочава (1967) та А. Г. Ісаченко (1974), можемо зачислити далеко не всі зміни в часі, а тільки ті, що відбуваються в межах одного інваріанта. Таке розуміння цього терміна практично ніхто не заперечує. Деякі неув'язки виникають уразі розгляду терміна функціонування природного територіального комплексу, який близький до попереднього і тісно з ним взаємопов'язаний.

Під функціонуванням ландшафту потрібно розуміти сукупність процесів передавання енергії, речовини та інформації в природних територіальних єдностях. (за Г.П. Міллером, В.М. Петліним, А.В. Мельником).

В.М.Гуцуляк під функціонуванням ландшафту розуміє сукупність всіх процесів переміщення, обміну і трансформації речовини й енергії в середині ПТК (вертикальні потоки), або між різними ПТК (горизонтальна міграція). Він же виділяє головні складові функціонування ландшафтів а саме:

1) вологообмін,

2) мінеральний обмін;

3) газообмін;

4) енергообмін;

5)біогенний кругообмін та ін.

Процес вологообміну (кругообігу вологи) включає випадання атмосферних опадів, поверхневий стік, інфільтрацію, підземний стік, підняття ґрунтових вод по капілярах і випаровування, конденсацію вологи в повітрі і нове випадання опадів. Завдяки кругообігу вологи здійснюється мінеральний обмін між окремими компонентами ландшафту. Цей процес супроводжується транспортуванням і акумуляцією хімічних елементів (більшість геохімічних реакцій відбувається у водному середовищі).

Мінеральний обмін у ландшафті на відміну від вологообміну, має вигляд спрямованих в одному напрямку міграційних процесів, відбувається акумуляція і трансформація речовин, а не їх кругообіг. Мінеральні речовини мігрують у ландшафті у вигляді:

1. розчинених у воді речовин (іонів);

2. механічних домішок у воді (завислі наноси);

3. механічних домішок у повітрі (пил);

4. твердих продуктів денудації гірських порід, що переміщуються по схилу під дією сили тяжіння.

Газообмін – це переміщення розчинів і трансформація газоподібних речовин, а також циркуляція атмосферних мас, яка супроводжується обміном речовиною та енергією.

Енергобмін – це кругообіг і трансформація сонячної енергії. Вона здатна перетворитись в інші види енергії – теплову, хімічну, механічну, тощо. Завдяки сонячній енергії відбувається вологообмін та біогенний кругообіг. Від забезпечення сонячною енергією залежить інтенсивність функціонування ландшафтів.

Біогенний кругообіг включає утворення та руйнування органічної речовини, їх випадання на поверхню ґрунту та включення в новий кругообіг (наприклад утворення органічної речовини в результаті фотосинтезу).

Кожен із перелічених головних процесів функціонування ландшафтів складається із багатьох елементарних процесів:

• фізичне нагрівання речовини – поверхні ґрунту, гірської породи, чи їх охолодження,

• хімічні процеси – розчинення речовини у воді,

• міграція мікроелементів разом із водними потоками,

• ріст рослин у процесі фотосинтезу, розкладання рослинної маси на мікроелементи у результаті їх відмирання та гниття під дією вологи та тепла і т.д.

Функціонування ПТК вивчають відповідні напрямки ландшафтознавства: фізичні процеси що відбуваються в ландшафті - геофізика ландшафту, хімічні – геохімія ландшафту, біологічні – ботика ландшафту.

Багато дослідників розглядає функціонування ландшафтів тільки у вигляді повторювальних (зворотних) ритмічних змін. Але слід зазначити, що абсолютно повторювальних (ідентичних) змін (станів) у природних комплексах не буває. Тобто, протягом двох суміжних днів з однаковою температурою повітря, тиском і вологістю функціональні стани в межах однієї фації будуть відрізнятися – ущільниться наприклад сніговий покрив, зміниться тривалість сонячного сяйва, та ін.

Динамікою ландшафтів називають кількісні зміни які відбуваються в ПТК під впливом природних та антропогенних факторів і не призводять до якісної перебудови його структури. Динамічні зміни пов’язані із механізмом дії прямих і зворотних зв’язків. До прямого зв’язку характерний спрямований вплив певного тіла А на інше тіло Б. Наприклад вплив Сонця на планету Земля. Зворотним впливом Землі на Сонце в розвитку ПТК Землі можна знехтувати. Але прямий і зворотний зв'язок міх ґрунтовим покривом та рослинністю є рівноцінним. Такі зв’язки є характерними для геосистем різного рангу.

Зворотний зв'язок може бути як позитивний так і негативний.

Позитивний зворотній зв'язок приводить до змін у ландшафті, фактично ландшафт в цьому випадку розвивається – переходить у новий стан. Наприклад процес заростання озера призводить до переходу шквального ландшафту у інший його різновид – фактично ПТК перетворюється на іншу геосистему – болото. Негативний зворотній зв'язок навпаки послаблює пряму дію фактора, і геосистема повертається у свій попередній стан, фактично в дію вступає така властивість ландшафту як стійкість геосистем до руйнування. В ландшафті в такому випадку спостерігається здатність його до саморегуляції і повернення геосистеми до початкового стану. Наприклад – здатність річкової системи до самоочищення.

Самостійна робота: Теоретичні основи і методи ландшафтного прогнозування

Завдання і зміст прогнозування. Роль та взаємодія чинників. Методи прогнозування

Література:

1. Гуцуляк В.М. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навч. посібн. – Чернівці: Рута, 2005. – 125 с.

2. Денисик Г.І., Воловик В.М. Нариси з антропогенного ландшафтознавства: Навч. посібн. – Вінниця: ГІПАНІС, 2001. – 170 с.

3. Исаченко А.Г. Ландшафты как предмет человеческого воздействия // Изв. ВГО. – 1974. – Т.106. – Вып. 1 – С. 361–374.

4. Мильков Ф.Н. Антропогенное ландшафтоведение, предмет изучения и современное состояние // Вопросы географии. – М.: Мысль, 1977. – Вып. 106. – С. 11–27.

5. Мильков Ф.Н. Парагенетические ландшафтные комплексы //. Научные записки Воронежского отдела географического общ. СССР. – Воронеж, 1966. – 156 с.

6. Мильков Ф.Н. Рукотворные ландшафты. Рассказ об антропогенных комплексах. – М.: Мысль, 1978. – 86 с.

7. Мильков Ф.Н. Физическая география: учение о ландшафте и географическая зональность. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1986. – 328 с.

8. Дутчак Н.В. Влияние хозяйственной деятельности на преобразование ПТК малых рек Среднего Приднестровья // Проблемы рационального использования и охраны малых рек. – Грозный, 1989. – С. 120 - 122.

9. Преображенский В.С., Мухина Л.И. Современные ландшафты как природно-антропогенные системы // Изв. АН СССР. Сер. геогр. – 1984. – №1. – С. 19–27.