1.1 Система нормативного регулювання обліку собівартості в сучасних умовах

Визначення фінансового результату діяльності підприємства відбувається шляхом співставлення доходів, отриманих підприємством, і витрат, які були понесені у зв’язку з отриманням таких доходів. Базовою є формула:

ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ = ДОХОДИ – ВИТРАТИ.

Тому величина витрат є однією з основних якісних характеристик показників діяльності підприємства, від якої залежить ефективність його діяльності і фінансовий стан.

Собівартість – один із найважливіших узагальнюючих показників ефективності виробництва, який дозволяє здійснювати контроль над витратами і оцінювати результати господарської діяльності підприємства.

На сьогодні в Україні сформована чотирьохрівнева система нормативного регламентування бухгалтерського обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, кожний з рівнів певним чином впливає на облік:

Закон про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні

Методологія формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства визначається П(С)БО «Витрати».

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності» витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

1.2 Сутність обліку витрат

Запам’ятайте!

В практиці планування і обліку визначають:

• собівартість всієї продукції,

• собівартість одиниці конкретного виробу за калькуляційними статтями витрат.

Процес обліку витрат на виробництво і процес калькулювання – це єдиний обліковий процес, пов'язаний з обліком випуску (виготовлення) продукції.

В процесі планування, обліку й аналізу собівартості окремих видів продукції визначальними є собівартість планова, нормативна і фактична (звітна).

1.3 Сутність калькулювання собівартості продукції

Під калькулюванням собівартості продукції розуміють сукупність прийомів і способів, які забезпечують визначення собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг, яка є частиною обліку виробництва, що охоплює всі стадії підготовки і отримання інформації про процес виробництва і реалізації продукції.

Або

Калькулювання — це спосіб обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг.

Калькуляція – це частина процесу калькулювання, спосіб розрахунку (сукупність розрахункових процедур) собівартості одиниці продукції.

Розрізняють такі види калькуляції:

• планові (використовують як вихідні дані при встановленні цін),

• кошторисні (стосуються нових видів продукції),

• нормативні.

Названі калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції. Калькуляції, що складаються за даними бухгалтерського обліку, відображують фактичні витрати та називаються звітними.

Складанню звітних калькуляцій передує організація обліку витрат за різними методами.

Використання калькулювання дозволяє визначити:

• виробничу собівартість одиниці продукції (собівартість одиниці готової продукції);

• загальну суму витрат на одиницю продукції (розрахунок всіх витрат на одиницю продукції);

• відпускну ціну одиниці продукції.

Запам’ятайте!