7. Самостійність судової влади (ст.6 Зак.)

«1.Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.»

«3. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.»

Самостійність судів та суддів дістає свій прояв у процесі здійснення правосуддя.

Певною мірою правосуддя проявляється в тому, що розгляд справ має офіційно-церемоніальний характер.

8. Незалежність суддів та їх недоторканість (ст. 126, ч. 1 ст. 129 ку, ст. 47-48 зу «Про судоустрій та статус суддів», ст. 18 кпк України та інші).

Незалежність суддів – незалежність судової гілки влади від інших – інституційний рівень. Індивідуальний рівень – суддів вирішують судові справи відповідно до їхньої власної оцінки доказів, права і справедливості без примусу, підкупу, втручання, погроз з боку влади або окремих громадян.

Зовнішній аспект незалежності суддів – ніхто не може здійснювати вплив на суддю ззовні: державні органи, недержавні інституції, посадові особи. Внутрішній аспект – свобода від втручання у діяльність судді інституцій судової влади, інших суддів, Вищої кваліфікаційної комісії.

Суддю не може бути затримано без згоди ВРУ. Недоторканність житла, службового приміщення. Кримінальну справу проти судді може порушити тільки Генеральний Прокурор, або його заступник.

Гарантії незалежності судді передбачені у ч.4, ст.. 47 бувають:

1. Організаційно правові: пункти 1,3,4,5,7,9

2. Особисті: пункти 2,6,10,11

3. Соціально-економічні: пункти 7,8; право на соц.. страхування (ст..135)

9. Принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (п.2 ч.3 ст.129 Конституції)

Полягає у тому, що відповідно до ч.1 ст.21 Конституції всі люди є вільними та рівними у своїй гідності та правах, мають рівні конституційні права та свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ч.2 ст.24 Конституції). Рівність і свобода - невід'ємні умови життя людини, що в своїй єдності створюють справедливість. Справедливо лише те, що зберігає свободу і застосовується до всіх людей однаковою мірою1.

Щодо всіх громадян правосуддя здійснюється в єдиному процесуальному режимі. Жоден громадянин не може бути звільнений від будь-яких встановлених законом процесуальних обов'язків, або навпаки, бути наділеним будь-якими додатковими процесуальними правами. Винятки з цього правила передбачені для осіб, які мають статус недоторканності - Президента України, суддів, депутатів Верховної Ради України