- •1. Що слід розуміти під підсудністю кримінальних справ та яке її значення?
- •2. Які види підсудності є у кримінальному процесі?
- •Хто і коли визначає підсудність конкретної справи?
- •Що таке інстанційна і територіальна (місцева) підсудності?
- •Що таке спеціальна, а також у її межах персональна підсудності?
- •Як кримінально-процесуальний закон регулює питання про склад суду першої інстанції?
- •7. Які справи розглядаються судом присяжних?
- •11. Чи є підготовче провадження самостійною стадією кримінального процесу? Чим ви аргументуєте свою відповідь?
- •8. Який порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого?
- •10. З якої стадії розпочинає судове провадження суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду?
- •12. Які завдання стоять перед підготовчим провадженням?
- •13. В які строки здійснюється підготовче судове засідання?
- •14. Які питання пов'язані з підготовкою до судового розгляду з’ясовує суддя в ході підготовчого судового засідання?
- •15. Назвіть обов’язкових учасників підготовчого судового засідання?
- •Який порядок підготовчого судового засідання?
- •Які рішення вправі прийняти суддя за результатами підготовчого судового засідання?
- •В яких випадках суддя повертає обвинувальний акт прокурору?
- •В яких випадках суддя відмовляє в затвердженні угоди?
- •В яких випадках суддя закриває провадження в справі?
- •За чиєю ініціативою та в якому порядку суддя може обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження?
- •В який строк повинен бути призначений судовий розгляд кримінального провадження?
- •Який порядок ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінального провадження?
- •Які матеріали кримінального провадження не надаються учасникам процесу для ознайомлення?
Які рішення вправі прийняти суддя за результатами підготовчого судового засідання?
За результатами попереднього розгляду справи суддя своєю постановою приймає одне з таких рішень:
1) про призначення справи до судового розгляду;
2) про зупинення провадження в справі;
3) про повернення справи прокуророві;
4) про направлення справи за підсудністю;
5) про закриття справи;
6) про повернення справи на додаткове розслідування.
В яких випадках суддя повертає обвинувальний акт прокурору?
Повернути обвинувальний акт , клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру прокурору, можна якщо вони не відповідають вимогам ст.291, 292 КПК. Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку
В яких випадках суддя відмовляє в затвердженні угоди?
Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам КПК, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
В яких випадках суддя закриває провадження в справі?
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:
- набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
- помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
- існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
- потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;
- стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.
Повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням
