МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»

Фінансово-економічний факультет

Експертний висновок

з тренінгу з дисципліни «Фінанси»

Експертна група «Проблемна»

Склад групи: Бабіна Яна, Богданович Владислав, Дворікова Марія, Мокляк Максим, Стрелець Анастасія

Керівник групи:

Стрелець Анастасія

КИЇВ 2013

Зміст дослідницького завдання експертної групи «Проблемна»

1. Постановка проблем, які виникають у сучасній податковій політиці в Україні.

2. Визначення причин виникнення зазначених проблем податкової політики.

3. Рекомендації дослідників щодо вирішення проблем.

Список літературних джерел.

Попередній список запитань до «Наукової», «Нормативної» та «Практичної» експертних груп.

Види виконаних робіт кожним учасником експертної групи «Проблемна»:

1. Постановка проблем – Богданович Владислав, Мокляк Максим.

2. Визначення причин виникнення проблем – Дворікова Марія.

3. Рекомендації щодо вирішення проблем – Бабіна Яна, Стрелець Анастасія.

Експертний висновок та презентацію групи оформили – Бабіна Яна, Стрелець Анастасія.

Ідеальна податкова система не функціонує в жодній країні світу. Постає закономірне питання: Чому? А тому, що просто не існує моделі ідеальної податкової системи, яка позбавлена будь-яких недоліків. Громадяни країни завжди незадоволені тим, що повинні сплачувати податки, але оскільки держава не в змозі ефективно функціонувати за відсутності податкового механізму, вона повинна створити такі умови, які не будуть руйнівними для добробуту агентів. Адже податки - це одна із форм вирівнювання доходів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку. Тому теоретики й практики працюють над тим, аби створити таку податкову систему, яка б забезпечила оптимальне конкурентне середовище для бізнесу, й одночасно була ефективним фіскальним інструментом.

Сучасна податкова система України зберігає низку суттєвих недоліків, які з високим ступенем впевненості можна назвати системними. Податкова система в Україні одна з найбільш громіздких і найменш ефективних у світі. На адміністрування податків бізнес щороку витрачає понад мільярди гривень.

Аналізуючи сучасний стан розвитку податкової системи країни, можна сформулювати ряд існуючих проблем, що потребують подальшого їх вирішення

Основні проблеми сучасної податкової системи України:

1) Надмірне податкове навантаження.

Узагальнюючим показником, що характеризує податкову систему в цілому, є показник обтяжливості. Так, за обтяжливістю для ведення бізнесу українська податкова система вже кілька років поспіль посідає передостаннє місце серед усіх податкових систем світу, поступаючись лише білоруській. Сукупне податкове навантаження в нашій державі майже вдвічі перевищує цей показник для групи країн, до яких належить Україна за рівнем ВВП на особу населення, та дискримінує власних товаровиробників порівняно з іноземними конкурентами. Втім, обтяжливість податкової системи України визначається не так величиною податкових ставок, як складністю й нестабільністю вітчизняної системи податкового законодавства. Хоча ,Україна більше не аутсайдер у сфері оподаткування бізнесу. Про це свідчать результати рейтингу Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації «Doing Business-2013». За показником оподаткування Україна поліпшила позиції одразу на 18 пунктів і посіла 165-те місце. Раніше міжнародні експерти нараховували в Україні 135 податкових платежів та зборів, на які бізнесмени витрачали 657 годин за рік. Тепер відповідно 28 платежів – 491 година за рік. Наша країна також увійшла до світової десятки за рівнем віддаленості від передового рубежу. А це свідчить про позитивні зміни нормативно-правового середовища для підприємців. У цілому позиція України в рейтингу покращилася на 15 пунктів.

2) Витрати платників на виконання вимог податкового законодавства лишаються надмірно високими.

Підприємства змушені вести подвійний облік – бухгалтерський і податковий, щомісяця готувати численні звіти, впроваджувати нові та дорогі засоби автоматизації облікової роботи, відстежувати часті зміни нормативної бази. Методи обчислення податків встановлено у законодавчих актах та обумовлено в інструкціях Державної податкової адміністрації України, але часто над то складні алгоритми обчислення податків перетворюються на широке поле для помилок і зловживань як з боку платників, так і з боку податківців.

3) Податковий тягар нині розподілено між платниками різних галузей нерівномірно, а практику надання податкових пільг не можна визнати справедливою та суспільно корисною.

В Україні набула поширення практика, коли тягар податкового тиску перекладається на ті підприємства, які працюють легально і доволі прибутково. Це спонукає керівників таких компаній шукати шляхи отримання податкових пільг, замість того щоб підвищувати ефективність своїх підприємств. По суті, в сучасних умовах податкові пільги час то перетворюються на ухилення від податків, надаються здебільшого тим суб’єктам господарювання, які спромоглися їх отримати незаконними методами. Таким чином пільги стимулюють розвиток тіньової економіки, масштаби якої, за оцінками експертів, становлять в Україні 40-50 % від обсягу реального ВВП. Надмірністю податкового тягаря , що є однією з причин фінансової нестабільності підприємств , зменшення сукупного попиту , частини податкових надходжень до бюджету й економічної нестабільності.

4) Залишаються нераціональним перелік і принципи адміністрування 23 запроваджених податків.

Зокрема, й досі існує велика кількість малоефективних податків, які потребують істотних адміністративних витрат. На думку провідних фахівців, доцільніше було б скасувати такі податки взагалі. Інша проблема – податок на додану вартість, який в Україні уже давно став синонімом корупції. Підприємствам доводиться дуже довго чекати повернення ПДВ з бюджету після його сплати, а головне й дотепер спрацьовує "вибірковий" принцип повернення цього податку, що завдає істотної шкоди конкурентоспроможності економіки України.

5) Відсутня стабільність правового регулювання оподаткування, а діюча нормативно-правова база непрозора та заплутана.

Чинні закони про оподаткування приймалися у різний час, за різними принципами, багато законодавчих актів було схвалено внаслідок лобіювання певних інтересів. Громіздке й суперечливе законодавство спричиняє прогресуюче ускладнення податкових процедур і правил, призводить до порушення балансу прав і відповідальності між платниками податків і податковими органами, і як результат зумовлює не захищеність податкової системи від некомпетентності та зловживань.

6) Багаторазове оподаткування.

Оподатковуються дохід, додана вартість, справляються акцизний збір, обов’язкові відрахування до спеціальних фондів, високі ставки деяких податків, переважно фіскальний характер податкової системи створюють несприятливі умови для підприємництва та стримують економічну активність.

7) Недоліком чинної податкової системи є її спрямування на подолання дефіциту бюджету шляхом вилучення доходів господарюючих суб’єктів.

Прослідковується відсутність чіткого взаємозв’язку податкової системи з розвитком економіки і діяльністю безпосередніх її суб’єктів. Це, у свою чергу, призвело до того, що податкова система розвивається відірвано від безпосередніх суб’єктів оподаткування. Підприємства зацікавлені в отриманні мінімального прибутку, щоб уникнути надмірного податкового тиску.

Окрім вищезазначених, існують також наступні проблеми:

• значна складність та суперечливість податкової системи;

• фіскальна спрямованість податкової системи і недостатня орієнтація регулюючої функції на стале економічне зростання;

• складна, неоднорідна та нестабільна нормативно-правова база оподаткування, а також неузгодженість та суперечливість окремих законодавчих норм;

• значна нерівномірність розподілу податкового тягаря через наявність великої кількості податкових пільг та існування різноманітних схем ухиляння від сплати податків;

• непрозорість податкового регулювання;

• діяльність Міністерства фінансів, Державної податкової служби, Державної митної служби щодо реалізації державної податкової політики є недостатньо узгодженою і ефективною внаслідок недосконалого правового регулювання їх взаємовідносин;

• корумпованість і каральний зміст податкових відносин;

•  спрямування політики на подолання дефіциту бюджету шляхом вилучення доходів господарюючих суб’єктів(відсутність чіткого взаємозв’язку податкової системи з розвитком економіки і діяльністю безпосередніх її суб’єктів, підприємства зацікавлені в отриманні мінімального прибутку, щоб уникнути надмірного податкового тиску).

Найбільша проблема у податково-бюджетній сфері нашої країни – гіперцентралізація. На сьогодні 80 % усіх бюджетних ресурсів надходить до центрального державного бюджету і тільки 20 % залишається на всіх місцевих бюджетах. 

Отже, сучасна податкова система України характеризується такими негативними рисами:

• нормативно-правові акти з питань оподаткування є складними, окремі законодавчі норми – недостатньо узгодженими;

• витрати на адміністрування окремих податків є більшими порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння;

• механізм митно-тарифного регулювання не дає можливості оперативно реагувати на зміни кон’юнктури світового ринку та структури економіки в Україні. 

Вищезазначені існуючі проблеми податкової системи мають об’єктивні причини їх виникнення.