Трудовий кодекс України (проект)

№1108, 04.12.2007

Стаття 130. Визначення робочого часу та його склад

1. Робочий час – час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором. Відповідно до трудового законодавства до робочого часу можуть включатись інші періоди часу.

Вважаємо, що робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов'язки визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Робочий день – це робочий час на протязі доби.

В залежності від тривалості робочий час поділяється на нормальний, скорочений та неповний.

Нормальний робочий час – це норматив, що встановлює тривалість робочого тижня (у годинах) за умови роботи в нормальних умовах праці. Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП України). Ця норма не може бути збільшена ні колективними, ні трудовими договорами, в тому числі контрактами. Підприємства при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу.

Якщо працівник вступить у трудові відносини з кількома роботодавцями на умовах сумісництва, то тривалість його робочого часу в цілому може перевищувати 40 годин на тиждень. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р., №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" для працівників державних підприємств встановлено обмеження тривалості роботи за сумісництвом, яка не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день, а загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Скорочений робочий час – це робочий час, тривалість якого згідно законодавства, менша нормального робочого часу, але з оплатою в повному обсязі. Він встановлюється з урахуванням фізіологічних особливостей працівників, умов праці та інших підстав диференціації.

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) Для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половину максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку.

2) Для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці – не більш як 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р., №163. До переліку входять добувна промисловість, металургія та виробництво коксу, нафтопереробка, конденсація та регазифікація природного газу для транспортування, виробництво електроенергії, газу та води, обробка металу, виробництво електричних машин і апаратури, виробництво устаткування для радіо, телебачення та зв’язку, авіаційне та оборонне виробництво, будівництво та ін.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 21.02.2001 р., №163