
- •З програми військової підготовки студентів
- •5,45Мм автомат Калашникова ак74 і кулемет Калашникова рпк74 та боєприпаси до них.
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова автомата (кулемета). Поняття про роботу частин і механізмів автомата (кулемета).
- •2. Порядок неповного розбирання і складання автомата (кулемета).
- •3. Боєприпаси до ак74.
- •Ручний протитанковий гранатомет рпг-7в та 40 мм підствольний гранатомет гп-25.
- •1. Призначення, бойові властивості, загальна будова гранатомета рпг‑7в. Неповне розбирання і складання гранатомета.
- •Бойові властивості гранатомету
- •Загальна будова.
- •Порядок неповного розбирання та складання.
- •Загальна будова і принцип дії пострілів до гранатомета рпг-7в
- •3. Призначення, бойові властивості і загальна будова гранатомета гп-25. Неповне розбирання і складання гранатомета
- •"Підготовка озброєння механізованого відділення до бойового застосування".
- •1. Перевірка бою та приведення до нормального бою автомата ак74 і кулемета рпк74.
- •Порядок перевірки бою
- •Приведення до нормального бою:
- •2. Вивірка прицільних пристроїв гранатомета рпг-7в.
- •Ручні осколкові гранати
- •1. Призначення бойові властивості і загальна будова ручних гранат ргд‑5, рг-42, рго, ргн, ф-1 та запалів до них
- •Основні бойові характеристики ручних гранат
- •2. Робота частин і механізмів запалу узргм при метанні гранати
- •3. Порядок, правила і прийоми метання ручних гранат. Заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами.
- •Реактивні протитанкові гранати (рпг).
- •1. Призначення бойові властивості і загальна будова реактивних протитанкових гранат.
- •Загальна будова гранат
- •Граната рпг-18 складається із таких основних частин:
- •2. Принцип дії реактивних протитанкових гранат.
- •3. Підготовка гранат до застосування. Заходи безпеки при поводженні з реактивними протитанковими гранатами..
- •7.62 Мм кулемети калашникова пкм і пкт.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова кулемета пкм та пкт. Принцип дії автоматики кулемета.
- •2.Неповне розбирання і складання кулеметів пкм і пкт.
- •3. Боєприпаси до кулеметів. Порядок спорядження стрічки патронами.
- •7.62 Мм снайперська гвинтівка Драгунова свд
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова гвинтівки свд.
- •Снайперська гвинтівка складається із таких основних частин і механізмів:
- •2. Загальна будова прицілу до снайперської гвинтівки свд- псо – 1. Порядок підготовки прицілу до роботи.
- •3. Неповне розбирання і збирання гвинтівки свд.
- •Порядок неповного розбирання гвинтівки.
- •Порядок збирання гвинтівки після неповного розбирання.
- •30 Мм автоматичний гранатомет на станку агс-17.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова автоматичного гранатомета агс-17.
- •2. Неповне розбирання та складання гранатомета.
- •3. Боєприпаси до гранатомета.
- •9 Мм пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова пістолета пм. Порядок неповного розбирання і складання пістолета.
- •Вагові та лінійні дані 9-мм пістолету Макарова (пм)
- •Порядок неповного розбирання пм
- •Збирання пістолета проводять у зворотній послідовності.
- •2. Боєприпаси до пм. Спорядження магазина. Устрій патрона
- •3. Прийоми та способи стрільби із пістолета. Заходи безпеки при стрільбі.
- •14,5 Мм крупнокаліберний кулемет владімірова кпвт.
- •Призначення, бойові властивості і загальна будова кулемета кпвт. Принцип дії автоматики кулемета.
- •Бойові властивості кулемета кпвт
- •Неповне розбирання і складання кулемета.
- •Боєприпаси до кулемета кпвт. Порядок спорядження стрічки набоями.
- •30 Мм. Автоматична гармата 2а42.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова гармати 2а42. Принцип дії автоматики гармати.
- •2. Неповне розбирання та складання гармати 2а42.
- •Порядок неповного розбирання.
- •3. Боєприпаси до гармати 2а42. Спорядження стрічки снарядами.
- •Система управління вогнем бмп-2 (сув бмп-2)
- •1. Призначення , властивості та склад сув бмп-2. Розміщення елементів сув в бойовому відділенні. Режими роботи стабілізатора.
- •2. Підготовка стабілізатора до роботи в різних режимах.
- •Перед вмиканням стабілізатора:
- •3. Призначення, характеристика і загальна будова прицілів бпк-2-42, 1пз-3 та приладу спостереження ткн – 3б
- •Боєкомплект бмп-2. Система живлення гармати 2а42 і кулемета пкт.
- •1. Склад та розміщення боєкомплекту бмп-2.
- •2. Система живлення 2а42. Загальна будова, спорядження та укладання стрічок зі снарядами.
- •3. Система живлення кулемета пкт. Спорядження та укладання стрічок.
- •1. Вивірка прицілу бпк-2-42. Перевірка бою зброї
- •2. Перевірка бою та приведення до нормального бою гармати 2а42.
- •Управління вогнем механізованого відділення у обороні
- •1. Робота командира механізованого відділення з організації вогню у обороні. Тактична обстановка.
- •Організація вогню:
- •Організація спостереження.
- •Варіант постановки задачі спостерігачу:
- •Оцінювання місцевості:
- •Вибір і облаштування вогневих позицій:
- •Постановка вогневих задач:
- •Підготовка вихідних даних для стрільби:
- •Складання картки вогню відділення.
- •2. Управління вогнем механізованого відділення у ході оборонного бою. Управління вогнем.
- •Подавання команд на відкриття вогню.
- •Основи зовнішньої балістики.
- •1. Явище пострілу. Постріл та його періоди.
- •2. Початкова швидкість кулі.
- •3. Знос каналу ствола та його причини. Заходи запобігання передчасного зносу каналу ствола.
- •1. Вплив умов стрільби на політ кулі (гранати). Нормальні (табличні) умови стрільби.
- •2. Правила стрільби з автомата ак74 та кулемета рпк74 по цілях, що з’являються та рухаються. Розв’язання вогневих задач.
- •Відхилення температури повітря від табличної.
- •Відхилення атмосферного тиску повітря.
- •Урахування кута місця цілі.
- •Визначення поправок на рух цілі.
- •Поправки напрямку на фронтальній рух цілі з швидкістю 3 м/сек.
- •3. Правіла стрільби з гранатомету рпг-7в по цілям що з’являються та рухаються. Розв’язання вогневих задач.
- •Виконання нормативу № 14 свд. “Складання снайперської гвинтівки свд після неповного розбирання”.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок складання свд після неповного розбирання:
- •Виконання нормативу № 13 рпг-7в.
- •Умови виконання нормативу :
- •Оціночні показники:
- •Порядок неповного розбирання рпг-7в:
- •Виконання нормативу № 14 рпг-7в.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Виконання нормативу № 14 гп-25.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок неповного розбирання гп-25:
- •Відокремити корпус ударно-спускового механізму з казенником та рукояткою від стволу:
- •3. Відокремити вісь корпусу та перевідник :
- •Виконання нормативу № 13 агс-17.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Виконання нормативу № 14 агс-17.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок збирання агс-17 після неповного розбирання:
- •Виконання нормативу №13 кпвт “Неповне розбирання кулемету кпвт”
- •Умови виконання нормативу :
- •Оціночні показники:
- •Порядок виконання нормативу:
- •“Збирання кулемету кпвт після неповного розбирання”
2. Початкова швидкість кулі.
Початковою швидкістю кули – називається швидкість руху кулі у дульного зрізу ствола.
За початкову швидкість приймається умовна швидкість, яка дещо більше дульної та менш максимальної. Вона визначається дослідним шляхом з наступними розрахунками. Величина початкової швидкості вказується в таблицях стрільби та в бойових характеристиках зброї.
Після проходження дульного зрізу канала ствола куля (снаряд) має дульну швидкість Vg, а наприкінці періоду післядії газів – максимальну швидкість - Vmax. У таблицях стрільб і тактико-технічних характеристиках надається початкова швидкість кулі (снаряда) даного зразка зброї. Початкова швидкість Vo – це умовна швидкість, яку отримують шляхом розрахунку. Шляхом дослідів на певній відстані від дульного зрізу канала ствола визначається швидкість V, а потім ця швидкість шляхом розрахунку приводиться до дульного зрізу без урахування післядії порохових газів. Через те, що початкова швидкість Vo відрізняється від дульної швидкості Vg, і максимальної швидкості Vm всього на 1-2 % інколи вважають, що початкова швидкість кулі – це швидкість кулі у дульного зрізу канала ствола.
Початкова швидкість кулі є одною з найбільш важливих характеристик бойових властивостей зброї. При збільшенні початкової швидкості збільшується дальність польоту кулі (снаряда), дальність прямого пострілу, убивча і пробивна дія кулі, а також зменшується вплив зовнішніх умов на її політ.
Величина початкової швидкості залежить від
довжини ствола;
маси кулі (снаряда);
маси, температури і вологості порохового заряду;
форми і розміру зерен пороха;
щільності заряджання.
Чим довший ствол, тим більше часу діють на кулю порохові гази і тим більше початкова швидкість. Так, наприклад довжина ствола автомата АК74 ‑ 415 мм. Початкова швидкість кулі – 900 м/сек., довжина ствола автомата АКС74У – 200 мм, а початкова швидкість кулі – 735 м/сек.; довжина ствола пістолета-кулемета ППЩ – 270 мм., початкова швидкість кулі – 500 м/сек. Довжина ствола пістолета ТТ – 116 мм, а початкова швидкість кулі – 420 м/сек.; довжина ствола пістолета ПМ – 93 мм, початкова швидкість кулі – 315 м/сек., довжина ствола пістолета АПС – 140 мм, а початкова швидкість кулі – 340 м/сек.
При постійній довжині ствола і постійній масі порохового заряду початкова швидкість тим більше, чим менше маса кулі. Так, наприклад, у старих гвинтівочних патронах використовувались важкі і легкі кулі. При однаковій масі порохового заряду початкова швидкість важкої кулі була 800м/сек., а легкої – 870 м/сек.
Відхилення маси порохового заряду приводить до відхилення кількості порохових газів і, як висновок, до відхилення величини максимального тиску у каналі ствола і початкової швидкості кулі. Чим більше маса порохового заряду, тим більше максимальний тиск і початкова швидкість кулі. Небезпека заключається у тому, що максимальний тиск зростає набагато швидше, ніж початкова швидкість кулі.
Довжина ствола і маса порохового заряду обираються при конструюванні зброї.
З підвищенням температури порохового зряду збільшується швидкість горіння пороху, а тому збільшуються максимальний тиск і початкова швидкість кулі зменшується. Збільшення (зменшення) початкової швидкості збільшує (зменшує) дальність польоту кулі. У зв’язку з чим необхідно враховувати поправки дальності на температуру повітря і заряду (температура заряду близька до температури повітря).
З підвищенням вологості порохового заряду зменшується швидкість його горіння і початкова швидкість кулі.
Форма і розміри пороху значно впливають на швидкість горіння порохового заряду, а значить і на початкову швидкість кулі. Основною вимогою до форми пороху є те, щоб площа поверхні порохового зерна на початку і наприкінці горіння відрізнялись якомога менше. Розміри зерна мають бути такими, щоб до моменту вильоту кулі із канала ствола порох згорів повністю. Для стрілецької зброї форма зерна пороха може бути у вигляді кулі, куба, пластинки, циліндра.
Щільністю заряджання називається відношення маси заряда до об’єму гільзи при установленій кулі (об’єм за кульного простору гільзи). При глибокій посадці кулі (снаряда) щільність заряджання значно збільшується, а це призводить до значного підвищення тиску газів при пострілі і навіть із урахуванням коефіцієнта запасу міцності ствола до 20% можливе роздуття, або розрив ствола. От чому забороняється використовувати деформовані патрони, бо це може призвести не тільки до роздуття, або розриву ствола, а й до затримки при стрільбі при недосиланні патрона.
При зменшенні щільності заряджання початкова швидкість кулі зменшується.