2. Здібності:

• психомоторні;

• технічні, математичні, музичні та ін.

Професіографія. Професіографічний аналіз діяльності спеціалістів.

Професіографія (від лат. Professio – офіційно вказане заняття + греч. grapho – пишу) - технологія вивчення вимог, що висо­вують­ся фа­хом (професію) до:

• особистісних якостей,

• психо­логічних здібностей,

• психолого-фізіологічних можливостей лю­ди­ни.

Застосується для розробки методичних посібників і практичних рекомендацій по забезпеченню взаємовідповідності людини та професії:

• інформаційних,

• діагностичних,

• корек­ційних,

• формуючих.

Забезпечує поста­нову практичної задачі та організацію її вирішення з метою оптимізації і підвищення ефективності професійної праці.

Професіографія покликана шляхом об`єктивного вивчення

• розкрити всю складність професії (спеціальності),

• виявити її змістовні та структурні особливості,

• встановити все розмаїття взаємовідносин особистості спеціаліста з предметами, засобами та продуктами праці, з оточуючими людьми, з цілим рядом специфічних та неспецифічних явищ, що супроводжують трудовий процес,

• розкрити властиве йому напруження різних психічних функцій

• і визначити (на підставі цього) повну сукупність вимог до людини як суб`єкта відповідної професійної діяльності.

Види професіографії:

• інформаційна, спрямована на забезпечення професійно-орієнта­цій­ної роботи і включає в себе

• соціальні,

• соціально-економічні,

• історичні,

• технологічні,

• правові,

• гігієнічні,

• психо­логічні,

• психофізіологічні,

• соціально-психологічні характеристики,

хоча дає їх узагальнено, коротко, описово;

• корекційна, спрямована на підвищення безпеки професійної праці, вона детально і аналітично описує ті характеристики, що слугують основними джерелами безпечної поведінки людини в даній сфері.

• діагностична, забезпечує організацію професійної діаг­ностики і орієнтована на вивчення

• технічних,

• правових,

• техно­логічних,

• гігієнічних,

• психологічних,

• психофізіологічних і

• соціаль­но-психологічних характе­рис­тик праці,

тільки на тих станах робо­ти, від яких більшою мірою залежать кінцеві результати, де вимагаються самі високі показники швидкості, точності діяльності і відповідальності за виконуємі завдання;

• формуюча, застосовуються в процесі професійного навчання і охоплює

в загальних рисах:

• соціально-економічні,

• історичні і

• правові харак­теристики професії,

з детальною аналітичною переробкою:

• техніч­них і

• техно­ло­гічних сторін конкретної професій­ної діяльності -.

Професіографія є дуже складною, трудомісткою процедурою і в той же час обов`язковою вихідною умовою розробки системи профдобору та науково обґрунтованого рішення багатьох інших задач психології праці.

Показники критеріїв успішності діяльності:

• прямі показники ефективності (якість і продуктивність);

• тести професійної підготовленості;

• адміністративні акти, що відбивають професійну придатність (дисциплінарні стягнення, заохочення, просування по службі і ін.);

• плинність кадрів;

• нещасні випадки і пригоди, що відбуваються по провині робітника;

• експертні (бальні шкали, методи ранжування і парні порівняння) і самооцінки ефективності діяльності і ін.

• критерії здатності до навчання (показники швидкості навчання і рівень фахової підготовки, досягнутий в результаті).

Схема професіограми (1-й варіант).

Схема добору та аналізу даних по психофізіологічному вивченню особливостей трудової діяльності:

I. Загальні дані:

1. Найменування спеціальності сутність виконуємої діяльності, основні та похідні операції.

2. Схема розташування робочого місця та інформаційних зв’язків даного фахівця з іншими.

II. Короткі гігієнічні характеристики умов на робочому місці.

1. Особливості клімату та часового середовища.

2. Характеристика чинників, що негативно впливають на організм фахівця.

3. Фізіолого-гігієнічні характеристики одягу та захисних пристроїв.

III. Дані про обладнання і компоновку робочого місця, коротка характеристика приладів, маніпуляторів.

1. Застосовувана апаратура та інструменти, їх характе­рис­тика з точки зору зручності для користування.

IV. Психофізіологічні особливості виконуємої діяльності

1. Короткий опис основних робочих операцій чи станів трудової діяльності. Оцінка часу необхідного на операції в умовах складних і найбільш часто вживаних ситуаціях.

2. Дані про функції аналізаторів (органів почуття) і особливості уваги:

0. який аналізатор є ведучим:

• зоровий;

• аудіальний;

• тактильний;

0. які умови висуваються до функцій аналізаторів:

- до диференційного порогу (наприклад, чи є складності при сприй­мання сигналів (команд) на фоні шумів);

- до лабільності аналізаторів (яка кількість сигналів посту­пає в оди­ни­цю часу чи відмічається інтерференція (одночасно над­ходження декількох сигналів та ін).

- напруженість уваги, її стійкість, розподілення та переключення.